Трамп повідомив, що говорив з Байденом про війну в Україні
Обраний президент США Дональд Трамп сказав, що під час зустрічі з чинним лідером Джо Байденом він обговорив війну в Україні та ескалацію на Близькому Сході.
Про це Трамп розповів в інтерв’ю New York Post. За словами республіканця, він і Байден "обидва були дуже раді бачити один одного" у Білому домі в середу. "Шлях був довгим шлях. Обидві сторони багато працювали, він також добре попрацював задля передвиборчої кампанії та всього іншого. У нас справді була дуже хороша зустріч", – поділився Трамп.
Він додав, що обговорив з Байденом два питання, щодо яких у них були розбіжності в минулому: війну в Україні, яку Трамп пообіцяв закінчити майже відразу після вступу на посаду, і війну на Близькому Сході, що триває. "Я хотів – я запитав його думки, і він мені їх виклав. Крім того, ми дуже багато говорили про Близький Схід. Я хотів знати його погляди на те, де ми перебуваємо і що він думає. І він мені їх виклав, він був дуже люб'язний", – розповів Трамп.
Обраний президент також анонсував ще одну зустріч із Байденом у Білому домі до його інавгурації 20 січня та відзначив, що Овальний кабінет, де вони говорили, "дуже гарний".
Керівник Офісу президента Кирило Буданов закликав жителів тимчасово окупованого Криму з розумінням поставитися до труднощів, які виникають після українських ударів по військовій інфраструктурі півострова.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов уперше детально розповів, як складалися його робочі взаємини з президентом Володимиром Зеленським.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що завершення активної фази війни до кінця року залишається реалістичним сценарієм, однак досягти цього можна лише за умови збереження військового тиску на Росію та активної міжнародної підтримки України.
Російське керівництво не планує переходити до змістовних мирних переговорів із Україною щонайменше до початку 2027 року, оскільки розраховує досягти вигідніших для себе військових і політичних позицій.
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш уперше детально прокоментував передачу Україні ракет до систем протиповітряної оборони Patriot, заявивши, що це рішення було ухвалене після консультацій із НАТО та американським військовим командуванням.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте вважає, що новий масований ракетно-дроновий удар Росії по Україні свідчить про зростаючий відчай Кремля, а не про його силу.
Президент Білорусі Олександр Лукашенко виступив із новою резонансною заявою щодо війни в Україні, переклавши відповідальність за продовження конфлікту на західні країни. Білоруський лідер стверджує, що саме дії Заходу нібито не дозволяють завершити бойові дії, тоді як Росія продовжує щоденні масовані удари по українських містах.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що головним завданням української делегації на саміті НАТО в Анкарі стане досягнення конкретних домовленостей щодо посилення протиповітряної оборони держави.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський після чергової масованої російської атаки на Україну закликав союзників значно активніше підтримувати українську протиповітряну оборону.
Президент США Дональд Трамп вважає припинення війни між Росією та Україною одним із найнагальніших зовнішньополітичних завдань своєї адміністрації. Саме бажання якнайшвидше зупинити бойові дії стане головною темою його майбутньої зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським на саміті НАТО, повідомляють американські джерела.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов закликав жителів тимчасово окупованого Криму з розумінням поставитися до труднощів, які виникають після українських ударів по військовій інфраструктурі півострова.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов уперше детально розповів, як складалися його робочі взаємини з президентом Володимиром Зеленським.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що завершення активної фази війни до кінця року залишається реалістичним сценарієм, однак досягти цього можна лише за умови збереження військового тиску на Росію та активної міжнародної підтримки України.
Російське керівництво не планує переходити до змістовних мирних переговорів із Україною щонайменше до початку 2027 року, оскільки розраховує досягти вигідніших для себе військових і політичних позицій.