Трамп сказав Зеленському та Макрону, що хоче негайного припинення вогню в Україні та мирних переговорів – Reuters
На 35-хвилинній зустрічі обраний президент США Дональд Трамп висловив прагнення до негайного припинення вогню в Україні та початку переговорів для швидкого завершення війни. Володимир Зеленський і Еммануель Макрон зі свого боку наголосили на важливості гарантій безпеки та підтримки з боку США.
Про це повідомило Reuters із посиланням на свої джерела. Зазначається, що Володимир Зеленський використав цю першу зустріч із Трампом після виборів у США, щоб пояснити важливість надання Україні гарантій безпеки в будь-якому сценарії припинення війни з Росією. Переговори відбулися 7 грудня.
Повідомляється, що під час 35-хвилинної розмови трьох лідерів конкретні деталі потенційного мирного врегулювання не обговорювалися. Дональд Трамп повторив свою позицію щодо необхідності негайного припинення вогню та початку переговорів для швидкого завершення війни.
Зустріч дала певні натяки на можливий формат мирних переговорів, хоча сам процес, зокрема за участю російського диктатора Володимира Путіна, залишається складним, а роль США поки що нечіткою.
За словами одного з джерел, Трамп демонстрував доброзичливість, відкритість і готовність вислуховувати інших учасників розмови. При цьому він і його команда поки не уточнювали, як саме вони бачать шляхи розв'язання війни, тоді як Україна продовжує наполягати на отриманні гарантій безпеки в межах будь-якого врегулювання. "Під час зустрічі було згадано деякі ключові моменти, наприклад, було зазначено, що світові потрібні гарантії, тому що одного припинення вогню недостатньо, Путін може знову порушити його, як він уже робив раніше, без належних гарантій", – сказало джерело в Офісі президента України.
Відповідаючи на запитання, як Трамп сприйняв ситуацію, джерело зазначило: "Він обмірковує всі деталі".
Кілька осіб, близьких до Трампа, повідомили, що його зустрічі були орієнтовані на встановлення особистих контактів, що є важливим елементом його дипломатії. Зрештою, він сам ухвалюватиме рішення про подальші кроки.
Макрон і Зеленський були на одній хвилі під час зустрічі в Парижі, але намагалися не виглядати так, ніби "тиснуть" на Трампа, зазначив один із чиновників. Президент Франції та Володимир Зеленський злагоджено викладали свої погляди, наголошуючи, що без підтримки США Україні буде важко.
Президент України вважає, що Путін боїться тільки Трампа і, можливо, Китаю на міжнародній арені, і що будь-який тривалий мир вимагатиме від США "справжньої сили", повідомив український чиновник.
Водночас Макрон використав зустріч, щоб підкреслити, що європейці вже багато зробили для підтримки України і готові розділити з США тягар забезпечення безпеки більш рівномірно, як зазначили два джерела.
Інший чиновник повідомив, що Макрон і Зеленський пояснили Трампу, що Путін у 2024 році вже не той, що був у 2017-му, коли Трамп спілкувався з ним у Білому домі. Чиновник додав, що падіння режиму президента Сирії Башара Асада та його наслідки для Росії також були використані як аргумент для більш жорсткої позиції Москви в майбутніх мирних переговорах. "Йшлося про пояснення без тиску на Трампа", – підсумував він.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Міністр Соболев повідомив, що уряд хоче залучити тих, хто ухиляється від служби, до роботи в критично важливих секторах економіки, перетворивши їх на ресурс для держави у воєнний час.
Російський безпілотник, який Кремль називав технологічним проривом, виявився українською розробкою, створеною ще до війни для цивільних потреб, що стало несподіваним ударом по іміджу Володимира Путіна.
Сибіга: "удар по МЗС і музеях Києва — злочин проти пам’яті"У ніч на 24 травня Росія здійснила масований комбінований удар по Україні, застосувавши понад 90 ракет і сотні дронів. У Києві постраждали десятки людей, а серед руйнувань — будівля Міністерства закордонних справ, Національний художній музей, філармонія, університети та церкви.
Юрій Ігнат підтвердив: ніч на 24 травня стала однією з наймасштабніших атак Росії по Україні — понад 690 засобів повітряного нападу, включно з балістичними ракетами, «Кинджалами», «Цирконами» та сотнями дронів, були спрямовані передусім на Київ.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга після нічної масованої атаки Росії закликав союзників подвоїти підтримку України — від посилення санкцій до інвестицій в оборонну промисловість.
Президент Володимир Зеленський після нічної атаки Росії на Київ заявив, що Путін воює не армією, а ракетами проти житлових будинків і шкіл.
Українські атаки дронами по Москві змінюють ставлення росіян до війни, руйнуючи міф про “далеку спецоперацію” та змушуючи Кремль визнавати вразливість столиці.
Президент Росії Володимир Путін більше не може приховувати від власного народу поразки на фронті, визнаючи провал наступів і втрати, які раніше замовчувалися, тоді як Україна демонструє здатність диктувати хід війни.
Радник Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що активна фаза війни може завершитися вже восени, якщо літній наступ російської армії остаточно провалиться, відкривши шлях до врегулювання, скасування воєнного стану та підготовки виборів.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Міністр Соболев повідомив, що уряд хоче залучити тих, хто ухиляється від служби, до роботи в критично важливих секторах економіки, перетворивши їх на ресурс для держави у воєнний час.
Російський безпілотник, який Кремль називав технологічним проривом, виявився українською розробкою, створеною ще до війни для цивільних потреб, що стало несподіваним ударом по іміджу Володимира Путіна.
Сибіга: "удар по МЗС і музеях Києва — злочин проти пам’яті"У ніч на 24 травня Росія здійснила масований комбінований удар по Україні, застосувавши понад 90 ракет і сотні дронів. У Києві постраждали десятки людей, а серед руйнувань — будівля Міністерства закордонних справ, Національний художній музей, філармонія, університети та церкви.