Трамп спробує домовитися з Путіним – президент Чехії Павел
Дональд Трамп, який переміг на виборах в США, може спробувати домовитися з російським диктатором Володимиром Путіним про завершення війни РФ з Україною. Але така угода, скоріш за все, буде не в інтересах Європи та України.
Про це заявив президент Чехії Петр Павел під час виступу на відкритті конференції IISS Prague Defence Summit у Празі. Чеський лідер додав, що РФ нині має певні успіхі на фронті, бо Захід надто довго зволікав з допомогою для Києва. "З самого початку ми робили недостатньо. Лише кілька держав - і я пишаюся, що серед них була Чехія - забезпечили Україну всім необхідним і тим, що ми могли їй дати. Але початок військової підтримки був досить повільним, і я чесно кажу, що зволікання дозволили Росії просунутися українською територією", - зазначив він.
За словами Павела, західних поставок військової техніки та фінансові допомоги було недостатньо для перемоги Україні. Чеський президент додав, що ситуація на фронті зараз розвивається на користь Росії, що "не стимулює до переговорів".
Павел розповів, що наразі багато країн чекають на оновлення адміністрації в США, та сподіваються, що Трамп "здійснить зміни", які він обіцяв, коли сказав, що закінчить війну РФ з Україною протягом 24 годин.
Павел припустив, що Трамп спробує укласти угоду з Путіним, однак, на думку чеського лідера, така угода "ймовірно, не відповідатиме інтересам України чи Європи, оскільки вона, ймовірно, включатиме передачу Росії частини окупованої території України або умову для України, що вона не зможе стати членом НАТО щонайменше 20 років".
Павел додав, що будь-яка мирна угода, навіть якщо вона "призведе до тимчасових поступок деяких територій Росії до досягнення дипломатичного рішення в майбутньому" має бути укладена з кількома сторонами, включаючи Китай, Індію, а також Європу.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.