Трамп веде себе так, ніби Зеленський, а не Путін, заважає миру в Україні – The Washington Post
Прихильність президента США Дональда Трампа до російського диктатора Володимира Путіна має давню історію. Про це пише історик та біограф Макс Бут для The Washington Post.
Він нагадав, що під час першого терміну близькість Трампа до РФ стримували такі призначенці, як Джим Меттіс, Джон Болтон та Г.Р. Макмастер. Зокрема перша адміністрація Трампа почала надавати Україні зброю, таку як ракети Javelin, а також посилила санкції, які запровадив Конгрес.
Водночас вже на другому терміні Трамп призначив інших людей, які поділяють його позицію виправдовувати Кремль. "Державний секретар Марко Рубіо якось назвав Путіна "гангстером" і "головорізом". Зовсім недавно, після зустрічі з російськими представниками в Саудівській Аравії, він вихваляв "неймовірні можливості, які існують для партнерства з росіянами", - підкреслив історик.
За його словами, наразі своєю політикою Трамп, ймовірно, проводить найбільш вражаючий розворот в історії зовнішньої політики США. "Трамп поводиться так, ніби Зеленський, а не Путін, є головною перешкодою на шляху до миру, хоча Путін може припинити війну в будь-який момент, просто вивівши свої війська з української території", - зазначив біограф.
Відомо, що Трамп заявив, що Путін "хоче закінчити війну" та навіть похвалив диктатора за те, що він "більш щедрий, ніж має бути". "Мені, чесно кажучи, все важче мати справу з Україною", - сказав президент США.
Своєю чергою Бут наголосив, що Зеленський чітко дав зрозуміти, що його країна прагне миру, однак будь-яка угода має включати гарантії безпеки, аби запобігти майбутньому нападу РФ. "Путін, навпаки, не дав жодних ознак того, що він готовий зупинити своє вторгнення - та й навіщо йому це робити, коли головний прихильник України відрізав Київ від світу? Минулого тижня мати загиблого російського солдата сказала Путіну, що Росія не повинна "йти на жодні поступки". Путін відповів: "Ми і не плануємо цього робити"", - зауважив експерт.
Автор матеріалу вважає, що Трамп переорієнтував політику США в проросійському напрямку. Також він процитував австралійського генерала-майора у відставці Міка Раяна, який зазначив, що "режим Трампа-Маска-MAGA зараз діє як союзник Росії".
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.