Трамп веде себе так, ніби Зеленський, а не Путін, заважає миру в Україні – The Washington Post
Прихильність президента США Дональда Трампа до російського диктатора Володимира Путіна має давню історію. Про це пише історик та біограф Макс Бут для The Washington Post.
Він нагадав, що під час першого терміну близькість Трампа до РФ стримували такі призначенці, як Джим Меттіс, Джон Болтон та Г.Р. Макмастер. Зокрема перша адміністрація Трампа почала надавати Україні зброю, таку як ракети Javelin, а також посилила санкції, які запровадив Конгрес.
Водночас вже на другому терміні Трамп призначив інших людей, які поділяють його позицію виправдовувати Кремль. "Державний секретар Марко Рубіо якось назвав Путіна "гангстером" і "головорізом". Зовсім недавно, після зустрічі з російськими представниками в Саудівській Аравії, він вихваляв "неймовірні можливості, які існують для партнерства з росіянами", - підкреслив історик.
За його словами, наразі своєю політикою Трамп, ймовірно, проводить найбільш вражаючий розворот в історії зовнішньої політики США. "Трамп поводиться так, ніби Зеленський, а не Путін, є головною перешкодою на шляху до миру, хоча Путін може припинити війну в будь-який момент, просто вивівши свої війська з української території", - зазначив біограф.
Відомо, що Трамп заявив, що Путін "хоче закінчити війну" та навіть похвалив диктатора за те, що він "більш щедрий, ніж має бути". "Мені, чесно кажучи, все важче мати справу з Україною", - сказав президент США.
Своєю чергою Бут наголосив, що Зеленський чітко дав зрозуміти, що його країна прагне миру, однак будь-яка угода має включати гарантії безпеки, аби запобігти майбутньому нападу РФ. "Путін, навпаки, не дав жодних ознак того, що він готовий зупинити своє вторгнення - та й навіщо йому це робити, коли головний прихильник України відрізав Київ від світу? Минулого тижня мати загиблого російського солдата сказала Путіну, що Росія не повинна "йти на жодні поступки". Путін відповів: "Ми і не плануємо цього робити"", - зауважив експерт.
Автор матеріалу вважає, що Трамп переорієнтував політику США в проросійському напрямку. Також він процитував австралійського генерала-майора у відставці Міка Раяна, який зазначив, що "режим Трампа-Маска-MAGA зараз діє як союзник Росії".
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.