Трампу поки що не вдалося домогтися повного припинення вогню через небажання Путіна – Кулеба
Якщо президент США Дональд Трамп справді хоче стати посередником у встановленні миру, йому доведеться змусити Путіна заплатити за відмову від нього, ніякий спорт у цьому не допоможе.
Таку думку висловив екс-міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, коментуючи телефонну розмову Трампа та Путіна напередодні та інформацію щодо їх домовленості про проведення серії хокейних матчів між США та РФ. "Трампу поки що не вдалося домогтися повного припинення вогню через небажання Путіна - і жоден спорт не зможе цього змінити. Якщо Трамп справді хоче стати посередником у встановленні миру, йому доведеться знайти спосіб змусити Путіна заплатити за відмову від нього. Якщо він цього захоче, звісно. Зараз м'яч на полі пана Трампа", - написав Кулеба у соціальній мережі Х.
На його думку, прийняття Трампом пропозиції Путіна про хокейні матчі між росіянами та американцями є спробою імітувати американсько-китайську пінг-понгову дипломатію 1970-х років. "Тоді США і Китай почали з пінг-понгу, а закінчили тим, що Пекін дистанціювався від СРСР. Тепер Трамп сподівається, що хокей відштовхне Росію від Китаю", - написав дипломат.
Кулеба вважає, що Путін підіграє Трампу, "задовольняючи його амбіції, зберігаючи при цьому свою справжню стратегію недоторканою".
Дипломат зазначив, що хоча повернення Трампа на посаду президента послаблює єдність Заходу і посилює позиції Росії, Путін все ще розглядає його як тимчасову фігуру в американській політиці. "Тим часом Сі залишається довгостроковим і надійним товаришем. Отже, мета Путіна - не розірвати відносини з Китаєм, а отримати від Трампа максимум поступок, роблячи вигляд, що такий розкол можливий", - наголосив Кулеба. "Радники Трампа повинні нагадати йому про ключову відмінність - Китай і СРСР були суперниками, що зробило стратегію Ніксона можливою. Сьогодні Китай і Росія - «друзі без обмежень». Хоча не без власних тертя, було б наївно припускати, що Москва чи Пекін готові допустити, щоб це партнерство дало тріщину", - наголосив він.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.