У 2022 році пропонували перейти на модель ЗСУ з ієрархією "корпус-дивізія-бригада" – Залужний
Посол України в Великій Британії, колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний повідомив, що у 2022 році була запропонована модель ЗСУ, яка передбачала ієрархію "корпус-дивізія-бригада" у Сухопутних військах, але ініціатива була заблокована.
Таке Залужний написав нав колонці для сайту "Мілітарний": "Щоб забезпечити оперативне керівництво військами у складних, нерідко критичних ситуаціях, домогтися переваги над противником у сфері управління, необхідно:
• безперервно покращувати технічну базу управління, впроваджувати автоматизовані системи управління та ситуаційної обізнаності у всі ланки управління;
• удосконалювати професійну підготовку органів управління, особливо розвивати їхні творчі якості.
Наприклад, здатність до передбачення, аналізу обстановки та великих баз даних. Без сумнівів, успіх нових органів управління – це сила інтелекту, глибина передбачення, оригінальність задуму та гнучкістю узгодження зусиль, сил та засобів".
Залужний зазначає, що на момент повномасштабного вторгнення проявилися проблеми у системі управління ЗСУ "як на функціональному, так і на ієрархічному рівнях".
Колишній головнокомандувач вважає, що однією із проблем, яка суттєво знижувала ефективність управління військами, була відсутність органу управління розвідкою на стратегічному рівні та, відповідно, комплекту сил та засобів: "Ми реалізували ідею щодо залучення цивільного космосу до процесу збору та обробки розвідувальної інформації...Проте згодом цей орган одним із перших було ліквідовано".
Він зазначає, що улітку 2022 року Генеральний штаб ЗСУ ініціював перехід до армійських корпусів: "Була проведена величезна робота чималого колективу щодо підготовки саме такої моделі, яка б відповідала запитам не тільки сьогоднішнього дня, а й майбутнього. Адже потрібно було не лише запропонувати структуру органу управління, а й органів забезпечення, зв’язку, логістики і врешті – пунктів постійної дислокації".
Залужний повідомив, що модель ЗСУ, запропонована наприкінці літа 2022 року, передбачала ієрархію корпус-дивізія-бригада у Сухопутних військах: "Цю ідею тоді підтримали американські та британські партнери. Врешті-решт, нам вдалося створити 9 і 10 корпуси й розпочати їхню прискорену підготовку. Але, нажаль, сама ініціатива була заблокована. Корпус ДШВ, який ось-ось мав розпочати підготовку за кордоном, так і залишився лише на папері": "Орган військового управління – це надскладний орган. Тому, звісно, я погоджуюсь, що він ще неідеальний. Але разом з тим орган управління не лише важливий, а й надвразливий – як для ворога, так і для надмірної централізації.
Тому успіх на полі бою завтра повністю залежить від того, на скільки якісно нові органи управління будуть підготовлені сьогодні. Зовсім не важливо, які назви вони будуть мати і якими будуть імена командирів".
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.