У 2022 році пропонували перейти на модель ЗСУ з ієрархією "корпус-дивізія-бригада" – Залужний
Посол України в Великій Британії, колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний повідомив, що у 2022 році була запропонована модель ЗСУ, яка передбачала ієрархію "корпус-дивізія-бригада" у Сухопутних військах, але ініціатива була заблокована.
Таке Залужний написав нав колонці для сайту "Мілітарний": "Щоб забезпечити оперативне керівництво військами у складних, нерідко критичних ситуаціях, домогтися переваги над противником у сфері управління, необхідно:
• безперервно покращувати технічну базу управління, впроваджувати автоматизовані системи управління та ситуаційної обізнаності у всі ланки управління;
• удосконалювати професійну підготовку органів управління, особливо розвивати їхні творчі якості.
Наприклад, здатність до передбачення, аналізу обстановки та великих баз даних. Без сумнівів, успіх нових органів управління – це сила інтелекту, глибина передбачення, оригінальність задуму та гнучкістю узгодження зусиль, сил та засобів".
Залужний зазначає, що на момент повномасштабного вторгнення проявилися проблеми у системі управління ЗСУ "як на функціональному, так і на ієрархічному рівнях".
Колишній головнокомандувач вважає, що однією із проблем, яка суттєво знижувала ефективність управління військами, була відсутність органу управління розвідкою на стратегічному рівні та, відповідно, комплекту сил та засобів: "Ми реалізували ідею щодо залучення цивільного космосу до процесу збору та обробки розвідувальної інформації...Проте згодом цей орган одним із перших було ліквідовано".
Він зазначає, що улітку 2022 року Генеральний штаб ЗСУ ініціював перехід до армійських корпусів: "Була проведена величезна робота чималого колективу щодо підготовки саме такої моделі, яка б відповідала запитам не тільки сьогоднішнього дня, а й майбутнього. Адже потрібно було не лише запропонувати структуру органу управління, а й органів забезпечення, зв’язку, логістики і врешті – пунктів постійної дислокації".
Залужний повідомив, що модель ЗСУ, запропонована наприкінці літа 2022 року, передбачала ієрархію корпус-дивізія-бригада у Сухопутних військах: "Цю ідею тоді підтримали американські та британські партнери. Врешті-решт, нам вдалося створити 9 і 10 корпуси й розпочати їхню прискорену підготовку. Але, нажаль, сама ініціатива була заблокована. Корпус ДШВ, який ось-ось мав розпочати підготовку за кордоном, так і залишився лише на папері": "Орган військового управління – це надскладний орган. Тому, звісно, я погоджуюсь, що він ще неідеальний. Але разом з тим орган управління не лише важливий, а й надвразливий – як для ворога, так і для надмірної централізації.
Тому успіх на полі бою завтра повністю залежить від того, на скільки якісно нові органи управління будуть підготовлені сьогодні. Зовсім не важливо, які назви вони будуть мати і якими будуть імена командирів".
ПолітикаСпроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
ПолітикаМасовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
ПолітикаМіністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
ПолітикаПрезидентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
ПолітикаУкраїна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
ПолітикаПрезидент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
ПолітикаМіністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
ПолітикаСамопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
ПолітикаСполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
ПолітикаВідповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
ПолітикаСпроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
ПолітикаМасовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
ПолітикаМіністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
ПолітикаПрезидентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.