У 2022 році пропонували перейти на модель ЗСУ з ієрархією "корпус-дивізія-бригада" – Залужний
Посол України в Великій Британії, колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний повідомив, що у 2022 році була запропонована модель ЗСУ, яка передбачала ієрархію "корпус-дивізія-бригада" у Сухопутних військах, але ініціатива була заблокована.
Таке Залужний написав нав колонці для сайту "Мілітарний": "Щоб забезпечити оперативне керівництво військами у складних, нерідко критичних ситуаціях, домогтися переваги над противником у сфері управління, необхідно:
• безперервно покращувати технічну базу управління, впроваджувати автоматизовані системи управління та ситуаційної обізнаності у всі ланки управління;
• удосконалювати професійну підготовку органів управління, особливо розвивати їхні творчі якості.
Наприклад, здатність до передбачення, аналізу обстановки та великих баз даних. Без сумнівів, успіх нових органів управління – це сила інтелекту, глибина передбачення, оригінальність задуму та гнучкістю узгодження зусиль, сил та засобів".
Залужний зазначає, що на момент повномасштабного вторгнення проявилися проблеми у системі управління ЗСУ "як на функціональному, так і на ієрархічному рівнях".
Колишній головнокомандувач вважає, що однією із проблем, яка суттєво знижувала ефективність управління військами, була відсутність органу управління розвідкою на стратегічному рівні та, відповідно, комплекту сил та засобів: "Ми реалізували ідею щодо залучення цивільного космосу до процесу збору та обробки розвідувальної інформації...Проте згодом цей орган одним із перших було ліквідовано".
Він зазначає, що улітку 2022 року Генеральний штаб ЗСУ ініціював перехід до армійських корпусів: "Була проведена величезна робота чималого колективу щодо підготовки саме такої моделі, яка б відповідала запитам не тільки сьогоднішнього дня, а й майбутнього. Адже потрібно було не лише запропонувати структуру органу управління, а й органів забезпечення, зв’язку, логістики і врешті – пунктів постійної дислокації".
Залужний повідомив, що модель ЗСУ, запропонована наприкінці літа 2022 року, передбачала ієрархію корпус-дивізія-бригада у Сухопутних військах: "Цю ідею тоді підтримали американські та британські партнери. Врешті-решт, нам вдалося створити 9 і 10 корпуси й розпочати їхню прискорену підготовку. Але, нажаль, сама ініціатива була заблокована. Корпус ДШВ, який ось-ось мав розпочати підготовку за кордоном, так і залишився лише на папері": "Орган військового управління – це надскладний орган. Тому, звісно, я погоджуюсь, що він ще неідеальний. Але разом з тим орган управління не лише важливий, а й надвразливий – як для ворога, так і для надмірної централізації.
Тому успіх на полі бою завтра повністю залежить від того, на скільки якісно нові органи управління будуть підготовлені сьогодні. Зовсім не важливо, які назви вони будуть мати і якими будуть імена командирів".
Російський лідер Володимир Путін заявив, що країни НАТО нібито готуються до можливого конфлікту з Росією, а також провів паралелі із подіями 1941 року. Його слова стали черговою спробою Кремля представити протистояння із Заходом як історичне протистояння та виправдати власну військову політику.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров прокоментував заяви президента України Володимира Зеленського щодо ролі Білорусі у війні та можливих загроз із боку Мінська. Очільник російської дипломатії традиційно звинуватив Київ у нібито провокаційній політиці, водночас намагаючись представити Москву як сторону, зацікавлену у діалозі.
Президент США Дональд Трамп, за даними ЗМІ, під час розмови з українським лідером Володимиром Зеленським закликав Київ до більш рішучого підходу у контактах із Москвою. Заява стала черговим свідченням того, що Вашингтон намагається впливати на переговорну стратегію України в умовах затяжної війни.
Президент України Володимир Зеленський заявив про посилення контролю за виконанням міжнародних домовленостей щодо постачання систем протиповітряної оборони, підкресливши, що відповідальність за дотримання графіків поставок буде персональною для кожного залученого посадовця та дипломата.
Російський лідер Володимир Путін відреагував на серію українських ударів по об’єктах у тимчасово окупованому Криму та доручив уряду й військовому керівництву РФ мінімізувати їхні наслідки. Заяви з Кремля свідчать, що Москва розглядає атаки як серйозний виклик для військової логістики та забезпечення півострова.
Президент України Володимир Зеленський зробив заяву про поточний стан українсько-польських відносин, наголосивши на важливості збереження стратегічного партнерства між Києвом і Варшавою навіть у період політичних дискусій та емоційних суперечок.
Володимир Путін заявив, що можливий переговорний процес із Україною має відбуватися на умовах, які Москва вважає прийнятними. У Кремлі знову говорять про нібито готовність до діалогу, однак водночас пов’язують його з вимогами, які Київ раніше називав неприйнятними.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що власна далекобійна зброя стала одним із головних інструментів впливу Києва на Москву. За його словами, можливість завдавати ударів на значній відстані змушує Росію враховувати наслідки війни та створює додатковий тиск на Кремль.
Президент України Володимир Зеленський не братиме участі у конференції з відновлення України в польському Гданську, а українську делегацію очолить прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що всередині самої Росії дедалі частіше звучать критичні оцінки на адресу президента РФ Володимира Путіна, що, за його словами, свідчить про поступове накопичення внутрішнього невдоволення політичним курсом Кремля.
Російський лідер Володимир Путін заявив, що країни НАТО нібито готуються до можливого конфлікту з Росією, а також провів паралелі із подіями 1941 року. Його слова стали черговою спробою Кремля представити протистояння із Заходом як історичне протистояння та виправдати власну військову політику.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров прокоментував заяви президента України Володимира Зеленського щодо ролі Білорусі у війні та можливих загроз із боку Мінська. Очільник російської дипломатії традиційно звинуватив Київ у нібито провокаційній політиці, водночас намагаючись представити Москву як сторону, зацікавлену у діалозі.
Президент США Дональд Трамп, за даними ЗМІ, під час розмови з українським лідером Володимиром Зеленським закликав Київ до більш рішучого підходу у контактах із Москвою. Заява стала черговим свідченням того, що Вашингтон намагається впливати на переговорну стратегію України в умовах затяжної війни.
Президент України Володимир Зеленський заявив про посилення контролю за виконанням міжнародних домовленостей щодо постачання систем протиповітряної оборони, підкресливши, що відповідальність за дотримання графіків поставок буде персональною для кожного залученого посадовця та дипломата.