У Держдепі США прокоментували скарги РФ на погрози з боку Заходу
США підтримуватимуть Україну "всіма можливими способами" в її прагненні визначати своє майбутнє.
Про це заявив представник Держдепартаменту Метью Міллер. "Ми вважаємо, що Україна має бути в авангарді будь-якої дипломатії, спрямованої на припинення війни, тому що саме ця країна є жертвою агресії. Це їхня територія окупована, їхніх людей вбивають у війні, яку вони не починали, але від якої страждають уже фактично 10 років", - заявив дипломат.
Представник Держдепу назвав "неправомірною точкою зору" висловлювання Лаврова про те, що політичне і дипломатичне врегулювання війни в Україні "повинно супроводжуватися конкретними кроками зі зняття загроз Російській Федерації, які походять із західного, євро-атлантичного напрямку".
Він зазначив, що Росії ніхто не погрожував, "ні до вторгнення в Україну 2014 року, ні до повномасштабного вторгнення 2022 року". Він висловив думку, що РФ "бачить загрозу в тому, що на її кордонах функціонує демократія". "Військової загрози не було. Ніхто не погрожував захопити російську територію, тому ми відкидаємо таку точку зору і продовжуватимемо працювати з нашими українськими партнерами над остаточним завершенням цього конфлікту справедливим миром - не просто миром, а справедливим і міцним миром", - запевнив представник Держдепу.
Міллер висловив сподівання, що Китай як стратегічний партнер росіян зможе зіграти "більш продуктивну роль" у припиненні війни. "Це має бути роль, яка визнає, хто є агресором, а хто - жертвою. Коли ми напряму спілкувалися з китайським урядом, ішлося не просто про досягнення миру заради миру, а про досягнення миру, який був би справедливим і міцним", - констатував дипломат.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.