У ГУР МО розкрили, скільки росіян здалися в полон за програмою "Хочу жить"
Станом на грудень 2023 року в український полон через гарячу лінію проекту "Хочу жить" здалися понад 220 російських солдатів.
Про це розповів представник відділу у справах військовополонених Головного управління розвідки Міноборони України Віталій Матвієнко в інтерв'ю Financial Times. Ще понад 1000 справ зараз перебувають на розгляді, зазначив він.
Гарячу лінію відкрили у вересні 2022 року. Коли диктатор Путін оголосив про часткову мобілізацію в РФ, вона почала розриватися від дзвінків росіян. Вже менш ніж через місяць відбулася перша успішна здача в полон. З того часу щотижня здаються близько трьох російських солдатів.
За словами Матвієнка, всього на гарячу лінію надійшло понад 26 тисяч дзвінків по телефону і через чат-бот в месенджері Telegram. Сайт hochuzhit.com відвідали понад 48 мільйонів разів, з них 46 мільйонів - з Росії.
На гарячій лінії "Хочу жить" цілодобово працюють 10 операторів з секретного центру в Києві. Команда складається з військових психологів та аналітиків.
Зазначається, що один із сплесків звернень від російських солдатів стався у листопаді 2022 року, коли ЗСУ звільнили Херсон з окупації. Тоді кілька російських солдатів, кинутих на своїх позиціях, подзвонили на гарячу лінію, щоб мирно здатися.
Наступний сплеск зафіксували минулої весни, під час підготовки до контрнаступу. "У березні 2023 року ми отримали майже 3 тисячі заявок. Це порівняно з груднем 2022 року, коли було 1500 заявок", - додав Матвієнко.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.