У ГУР МО розкрили, скільки росіян здалися в полон за програмою "Хочу жить"
Станом на грудень 2023 року в український полон через гарячу лінію проекту "Хочу жить" здалися понад 220 російських солдатів.
Про це розповів представник відділу у справах військовополонених Головного управління розвідки Міноборони України Віталій Матвієнко в інтерв'ю Financial Times. Ще понад 1000 справ зараз перебувають на розгляді, зазначив він.
Гарячу лінію відкрили у вересні 2022 року. Коли диктатор Путін оголосив про часткову мобілізацію в РФ, вона почала розриватися від дзвінків росіян. Вже менш ніж через місяць відбулася перша успішна здача в полон. З того часу щотижня здаються близько трьох російських солдатів.
За словами Матвієнка, всього на гарячу лінію надійшло понад 26 тисяч дзвінків по телефону і через чат-бот в месенджері Telegram. Сайт hochuzhit.com відвідали понад 48 мільйонів разів, з них 46 мільйонів - з Росії.
На гарячій лінії "Хочу жить" цілодобово працюють 10 операторів з секретного центру в Києві. Команда складається з військових психологів та аналітиків.
Зазначається, що один із сплесків звернень від російських солдатів стався у листопаді 2022 року, коли ЗСУ звільнили Херсон з окупації. Тоді кілька російських солдатів, кинутих на своїх позиціях, подзвонили на гарячу лінію, щоб мирно здатися.
Наступний сплеск зафіксували минулої весни, під час підготовки до контрнаступу. "У березні 2023 року ми отримали майже 3 тисячі заявок. Це порівняно з груднем 2022 року, коли було 1500 заявок", - додав Матвієнко.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.