У ГУР МО розкрили, скільки росіян здалися в полон за програмою "Хочу жить"
Станом на грудень 2023 року в український полон через гарячу лінію проекту "Хочу жить" здалися понад 220 російських солдатів.
Про це розповів представник відділу у справах військовополонених Головного управління розвідки Міноборони України Віталій Матвієнко в інтерв'ю Financial Times. Ще понад 1000 справ зараз перебувають на розгляді, зазначив він.
Гарячу лінію відкрили у вересні 2022 року. Коли диктатор Путін оголосив про часткову мобілізацію в РФ, вона почала розриватися від дзвінків росіян. Вже менш ніж через місяць відбулася перша успішна здача в полон. З того часу щотижня здаються близько трьох російських солдатів.
За словами Матвієнка, всього на гарячу лінію надійшло понад 26 тисяч дзвінків по телефону і через чат-бот в месенджері Telegram. Сайт hochuzhit.com відвідали понад 48 мільйонів разів, з них 46 мільйонів - з Росії.
На гарячій лінії "Хочу жить" цілодобово працюють 10 операторів з секретного центру в Києві. Команда складається з військових психологів та аналітиків.
Зазначається, що один із сплесків звернень від російських солдатів стався у листопаді 2022 року, коли ЗСУ звільнили Херсон з окупації. Тоді кілька російських солдатів, кинутих на своїх позиціях, подзвонили на гарячу лінію, щоб мирно здатися.
Наступний сплеск зафіксували минулої весни, під час підготовки до контрнаступу. "У березні 2023 року ми отримали майже 3 тисячі заявок. Це порівняно з груднем 2022 року, коли було 1500 заявок", - додав Матвієнко.
Україна свідомо не завдає удару по Кримському мосту, хоча має його у переліку законних військових цілей.
Російський правитель Володимир Путін фактично підтвердив, що удари України по логістичній та енергетичній інфраструктурі створили для Москви серйозні труднощі із забезпеченням окупованого Криму.
Наступне засідання міжнародної "Коаліції охочих", яка працює над довгостроковими гарантіями безпеки для України, планують провести безпосередньо в Україні.
Росія може зосередити свої головні удари на енергетичній інфраструктурі столиці, щоб до початку холодів максимально послабити життєзабезпечення Києва.
Президент України Володимир Зеленський досяг важливого дипломатичного результату в Парижі, де Україна разом із дев’ятьма європейськими державами офіційно започаткувала Антибалістичну коаліцію.
Президент України Володимир Зеленський під час візиту до Парижа провів переговори з президентом Франції Емманюелем Макроном, у ході яких відзначив французького лідера орденом Свободи — однією з найвищих державних нагород України.
Російський правитель Володимир Путін заявив про намір продовжити інтенсивні удари по території України, давши зрозуміти, що Кремль не збирається згортати військову кампанію попри зростаючий міжнародний тиск і нові пакети підтримки Києва.
Начальник Офісу президента України Кирило Буданов став однією з ключових фігур у формуванні сучасної української стратегії виснаження Росії, яка дедалі сильніше впливає на військовий і економічний потенціал країни-агресора.
Верховна представниця Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас прокоментувала оновлення українського уряду, наголосивши, що Брюссель очікує від нового складу Кабінету міністрів безперервного виконання реформ, необхідних для вступу України до ЄС.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав країни Європейського Союзу підтримати створення спільної антибалістичної системи під українським лідерством, наголосивши, що саме ліквідація російської переваги у балістичних озброєннях стане одним із ключових факторів безпеки всього європейського континенту.
Україна свідомо не завдає удару по Кримському мосту, хоча має його у переліку законних військових цілей.
Російський правитель Володимир Путін фактично підтвердив, що удари України по логістичній та енергетичній інфраструктурі створили для Москви серйозні труднощі із забезпеченням окупованого Криму.
Наступне засідання міжнародної "Коаліції охочих", яка працює над довгостроковими гарантіями безпеки для України, планують провести безпосередньо в Україні.
Росія може зосередити свої головні удари на енергетичній інфраструктурі столиці, щоб до початку холодів максимально послабити життєзабезпечення Києва.