У ГУР МО розкрили, скільки росіян здалися в полон за програмою "Хочу жить"
Станом на грудень 2023 року в український полон через гарячу лінію проекту "Хочу жить" здалися понад 220 російських солдатів.
Про це розповів представник відділу у справах військовополонених Головного управління розвідки Міноборони України Віталій Матвієнко в інтерв'ю Financial Times. Ще понад 1000 справ зараз перебувають на розгляді, зазначив він.
Гарячу лінію відкрили у вересні 2022 року. Коли диктатор Путін оголосив про часткову мобілізацію в РФ, вона почала розриватися від дзвінків росіян. Вже менш ніж через місяць відбулася перша успішна здача в полон. З того часу щотижня здаються близько трьох російських солдатів.
За словами Матвієнка, всього на гарячу лінію надійшло понад 26 тисяч дзвінків по телефону і через чат-бот в месенджері Telegram. Сайт hochuzhit.com відвідали понад 48 мільйонів разів, з них 46 мільйонів - з Росії.
На гарячій лінії "Хочу жить" цілодобово працюють 10 операторів з секретного центру в Києві. Команда складається з військових психологів та аналітиків.
Зазначається, що один із сплесків звернень від російських солдатів стався у листопаді 2022 року, коли ЗСУ звільнили Херсон з окупації. Тоді кілька російських солдатів, кинутих на своїх позиціях, подзвонили на гарячу лінію, щоб мирно здатися.
Наступний сплеск зафіксували минулої весни, під час підготовки до контрнаступу. "У березні 2023 року ми отримали майже 3 тисячі заявок. Це порівняно з груднем 2022 року, коли було 1500 заявок", - додав Матвієнко.
ПолітикаМарко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
ПолітикаНа тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
ПолітикаБрюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
ПолітикаЄвропейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
ПолітикаГлава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
ПолітикаГлава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
ПолітикаРосійський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.
ПолітикаГолова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
ПолітикаПід час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
ПолітикаСили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
ПолітикаМарко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
ПолітикаНа тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
ПолітикаБрюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
ПолітикаЄвропейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.