У ГУР МО розкрили, скільки росіян здалися в полон за програмою "Хочу жить"
Станом на грудень 2023 року в український полон через гарячу лінію проекту "Хочу жить" здалися понад 220 російських солдатів.
Про це розповів представник відділу у справах військовополонених Головного управління розвідки Міноборони України Віталій Матвієнко в інтерв'ю Financial Times. Ще понад 1000 справ зараз перебувають на розгляді, зазначив він.
Гарячу лінію відкрили у вересні 2022 року. Коли диктатор Путін оголосив про часткову мобілізацію в РФ, вона почала розриватися від дзвінків росіян. Вже менш ніж через місяць відбулася перша успішна здача в полон. З того часу щотижня здаються близько трьох російських солдатів.
За словами Матвієнка, всього на гарячу лінію надійшло понад 26 тисяч дзвінків по телефону і через чат-бот в месенджері Telegram. Сайт hochuzhit.com відвідали понад 48 мільйонів разів, з них 46 мільйонів - з Росії.
На гарячій лінії "Хочу жить" цілодобово працюють 10 операторів з секретного центру в Києві. Команда складається з військових психологів та аналітиків.
Зазначається, що один із сплесків звернень від російських солдатів стався у листопаді 2022 року, коли ЗСУ звільнили Херсон з окупації. Тоді кілька російських солдатів, кинутих на своїх позиціях, подзвонили на гарячу лінію, щоб мирно здатися.
Наступний сплеск зафіксували минулої весни, під час підготовки до контрнаступу. "У березні 2023 року ми отримали майже 3 тисячі заявок. Це порівняно з груднем 2022 року, коли було 1500 заявок", - додав Матвієнко.
ПолітикаГолова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
ПолітикаПід час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
ПолітикаСили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
ПолітикаПрезидент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
ПолітикаБританський прем’єр Кір Стармер спростував кремлівські наративи про “успіхи” на фронті, заявивши, що Росія не здобуває перемоги. Він підкреслив, що Україна тримає оборону, а Європа повинна й надалі зміцнювати підтримку Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський відзначив роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, повідомивши, що за чотири роки вдалося повернути 8669 військових та цивільних.
ПолітикаКерівник Офісу Президента Кирило Буданов переконаний, що світ уже живе в умовах Третьої світової війни. Він заявив, що саме російське вторгнення в Україну стало її початком, а нинішні події на Близькому Сході лише підтверджують глобальний масштаб протистояння.
ПолітикаРосійський диктатор Володимир Путін закликав великий бізнес підтримати продовження агресії проти України власними грошима. На закритій зустрічі він запропонував олігархам зробити добровільні внески, і деякі вже погодилися виділити сотні мільярдів рублів.
ПолітикаПрезидент України підкреслив, що головна проблема переговорів полягає не у формальних зустрічах, а в конкретних умовах, які Росія намагається диктувати. Він закликав США посилити тиск на Кремль, адже без цього Москва не продемонструє реальної готовності до завершення війни.
ПолітикаПрезидент України переконаний, що утримання позицій на фронті автоматично означатиме поразку для Кремля. Він підкреслив, що Москва витрачає колосальні ресурси й людей, а її пропаганда тримається на ілюзії просування вперед. Якщо ж українська армія вистоїть, це стане стратегічним переломом.
ПолітикаГолова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
ПолітикаПід час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
ПолітикаСили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
ПолітикаПрезидент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.