У ГУР МО розповіли про реакцію Кремля на атаку на Су-57
Реакція Кремля та особисто глави російського режиму Володимира Путіна на ураження винищувача Су-57 "дуже гаряча". Про це сказав представник Головного управління розвідки іноборони України Андрій Юсов в етері телемарафону.
"Ми можемо констатувати сам факт ураження. Стосовно самої операції – ані підтвердити, ані спростувати. Але так, чудові новини: Путін, справді, скаженіє, і реакція в Кремлі дуже гаряча і відчутна. Тому що Су-57 вони намагалися ретельно ховати й оберігати. І в повітряний простір України ці Су-57 так і не потрапляли – боялись їхнього збиття", – розповів Юсов.
За його словами, росіяни завищували характеристики Су-57 з метою продажу і присутності на міжнародному ринку озброєнь. "Ну, власне, не вберегли. Вони використовувались для завдання ракетних ударів по українських цивільних об'єктах, по мирній нашій інфраструктурі. Тому цілком заслужено така кара відбулася" – підкреслив він.
Юсов уточнив, що мова йде саме про ураження, а не знищення Су-57. Діагностика винищувача займе чималий час, як і можливе відновлення. "А якщо говорити про те, що це штучний товар, Су-57, для путінської армії, то мінус будь-яка одиниця – це серйозний удар по спроможностям ворога", – резюмував речник ГУР.
Посол України в Польщі Василь Боднар заявив, що жодна іноземна держава не має права визначати, кого українці повинні вважати своїми національними героями.
Найбільший розподільчий центр Rozetka, який забезпечував обробку понад 100 тисяч замовлень щодоби, був повністю зруйнований під час російської ракетної атаки.
Українська балістична ракета FP-7 наблизилася до початку бойового застосування. Після серії успішних випробувань нова розробка компанії Fire Point проходить державну сертифікацію, а перші удари по наземних цілях можуть відбутися вже восени цього року.
Україна і Польща пережили найскладнішу фазу напруження у двосторонніх відносинах, однак окремі проблеми й надалі залишаються відчутними.
Російський лідер Володимир Путін провів масштабні кадрові перестановки у вищому військовому командуванні РФ, змінивши відповідальних за логістику, військові закупівлі, перспективні озброєння та війська безпілотних систем.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що держава одночасно працює над створенням європейської антибалістичної системи FREYJA, посиленням міжнародного санкційного тиску на Росію та додатковими рішеннями для підтримки українських аграріїв.
Колишній міністр оборони Михайло Федоров заявив, що Україна продовжує переговори з американським підприємцем Ілоном Маском щодо можливості використання Starlink для протидії російській балістичній загрозі безпосередньо на території РФ. За його словами, контакти з Маском тривають, однак остаточного рішення щодо технічної реалізації такого задуму наразі немає.
Президент України Володимир Зеленський доручив уряду розробити спеціальну державну програму підтримки дітей, які постраждали внаслідок російської агресії.
Михайло Федоров, який у липні залишив посаду міністра оборони України, заявив, що досі розраховує на можливість повернення до керівництва оборонним відомством. За його словами, поки остаточного рішення немає, він не вважає себе позбавленим шансів і продовжує працювати над планом, який може бути реалізований у Міноборони.
В аналітичній записці проаналізовано хід трансформації Служби безпеки України (далі – СБУ) у контексті виконання проміжних вимог (interim benchmarks) Європейської Комісії за Кластером 1 «Основи процесу вступу до ЄС», переговори за яким офіційно відкрито 15 червня 2026 р.
Посол України в Польщі Василь Боднар заявив, що жодна іноземна держава не має права визначати, кого українці повинні вважати своїми національними героями.
Найбільший розподільчий центр Rozetka, який забезпечував обробку понад 100 тисяч замовлень щодоби, був повністю зруйнований під час російської ракетної атаки.
Українська балістична ракета FP-7 наблизилася до початку бойового застосування. Після серії успішних випробувань нова розробка компанії Fire Point проходить державну сертифікацію, а перші удари по наземних цілях можуть відбутися вже восени цього року.
Україна і Польща пережили найскладнішу фазу напруження у двосторонніх відносинах, однак окремі проблеми й надалі залишаються відчутними.