У ГУР МО розповіли про реакцію Кремля на атаку на Су-57
Реакція Кремля та особисто глави російського режиму Володимира Путіна на ураження винищувача Су-57 "дуже гаряча". Про це сказав представник Головного управління розвідки іноборони України Андрій Юсов в етері телемарафону.
"Ми можемо констатувати сам факт ураження. Стосовно самої операції – ані підтвердити, ані спростувати. Але так, чудові новини: Путін, справді, скаженіє, і реакція в Кремлі дуже гаряча і відчутна. Тому що Су-57 вони намагалися ретельно ховати й оберігати. І в повітряний простір України ці Су-57 так і не потрапляли – боялись їхнього збиття", – розповів Юсов.
За його словами, росіяни завищували характеристики Су-57 з метою продажу і присутності на міжнародному ринку озброєнь. "Ну, власне, не вберегли. Вони використовувались для завдання ракетних ударів по українських цивільних об'єктах, по мирній нашій інфраструктурі. Тому цілком заслужено така кара відбулася" – підкреслив він.
Юсов уточнив, що мова йде саме про ураження, а не знищення Су-57. Діагностика винищувача займе чималий час, як і можливе відновлення. "А якщо говорити про те, що це штучний товар, Су-57, для путінської армії, то мінус будь-яка одиниця – це серйозний удар по спроможностям ворога", – резюмував речник ГУР.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Україна буде продовжувати відповідати на російські атаки таким чином, щоб системно послаблювати можливості Росії вести та затягувати війну.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.