У ГУР МО розповіли про реакцію Кремля на атаку на Су-57
Реакція Кремля та особисто глави російського режиму Володимира Путіна на ураження винищувача Су-57 "дуже гаряча". Про це сказав представник Головного управління розвідки іноборони України Андрій Юсов в етері телемарафону.
"Ми можемо констатувати сам факт ураження. Стосовно самої операції – ані підтвердити, ані спростувати. Але так, чудові новини: Путін, справді, скаженіє, і реакція в Кремлі дуже гаряча і відчутна. Тому що Су-57 вони намагалися ретельно ховати й оберігати. І в повітряний простір України ці Су-57 так і не потрапляли – боялись їхнього збиття", – розповів Юсов.
За його словами, росіяни завищували характеристики Су-57 з метою продажу і присутності на міжнародному ринку озброєнь. "Ну, власне, не вберегли. Вони використовувались для завдання ракетних ударів по українських цивільних об'єктах, по мирній нашій інфраструктурі. Тому цілком заслужено така кара відбулася" – підкреслив він.
Юсов уточнив, що мова йде саме про ураження, а не знищення Су-57. Діагностика винищувача займе чималий час, як і можливе відновлення. "А якщо говорити про те, що це штучний товар, Су-57, для путінської армії, то мінус будь-яка одиниця – це серйозний удар по спроможностям ворога", – резюмував речник ГУР.
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.
Російський наступ в Україні виявився одним із найменш ефективних за всю сучасну воєнну історію.
Чергова масштабна російська атака на Київ, яка забрала життя мирних жителів і спричинила численні руйнування, посилила увагу союзників до питання захисту українського неба.
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що суперечка навколо історичної спадщини Київської Русі є частиною ширшого протистояння між Україною та Росією за право визначати власну історію. За його словами, Москва не може привласнювати спадщину Русі, адже історичні процеси розвивалися навколо Києва, а не навколо пізнішого російського центру.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підтвердив, що між Генеральним штабом і Міністерством оборони виникають окремі протиріччя, однак назвав їх робочими питаннями, а не конфліктом.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що питання демобілізації залишається реальним, однак його впровадження залежить від здатності держави зберегти боєздатність армії та забезпечити заміну військовослужбовцям, які тривалий час перебувають на службі.
Журналісти АСПІ вже неодноразово зверталися до керівництва Фонду державного майна України щодо призначення Юрія Зенькіна на посаду генерального директора Запорізького титано-магнієвого комбінату (ЗТМК).
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.