У Мінцифрі зробили заяву щодо прозорості ІТ-тендерів
Сьогодні, 18 листопада, віцепрем'єр-міністр - міністр цифрової трансформації Михайло Федоров заявив, що відомство планує позбавитись від сумнівних тендерів щодо реалізації ІТ-проєктів в органах влади.
Про це він написав у Facebook.
"Наше завдання — оптимізувати витрати платників податків, позбавитись від мутних тендерів і створити прозору IT-екосистему на рівні держави", - наголосив Федоров.
Він пояснив, що Мінцифри отримало у спадок від агентства електронного управління функцію узгодження ІТ-закупівель органами влади, а сюди входить узгодження від закупівель створення складних ІТ-систем, реєстрів і серверів до закупівель техніки і навіть її ремонту.
Урядовець додав, що у бюджеті на 2019 рік закладено близько 5,4 млрд грн для таких ІТ-закупівель, кошти витрачаються вкрай неефективно, і "ще багато грошей сховано під не цифровими кодами закупівель, що теж вкрай погано".
За його словами, замовниками є органи, починаючи від міністерств і закінчуючи комунальними підприємствами.
"Воркфлоу такий: орган вирішує, що йому, наприклад, потрібен новий сервер — пише лист на адресу вже нашого міністерства (раніше агентства), експерти тут оцінюють техніко-економічне обґрунтування, погоджують або відмовляють. В ідеалі ніхто не повинен отримати ні копійки на тендер в IT без узгодження, але в житті буває інакше. Це окрема історія. Зараз проводимо "розслідування", - пояснив Федоров.
Віцепрем'єр-міністр скаржиться, що у результаті такої системи практично щодня отримує повідомлення, його "тегають" під постами, "де на різних майданчиках проходять тендери на десятки, а то й сотні мільйонів гривень, причому предмет покупки і тендерні умови написані нашвидкуруч, часто під конкретного замовника".
Федоров наводить приклад - тендер "Обладнання для реалізації Єдиного Державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі".
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.