У Мін’юсті України заявили про вагомий прогрес з конфіскацією активів Росії
Конфіскація і передача Україні російських активів є складним процесом і світовим прецедентом. Але робоча група щодо відпрацювання механізмів компенсації за збитки, завдані Україні російськими агресорами, має вагомий прогрес.
Про це сказала заступниця міністра юстиції Ірина Мудра в етері телемарафону. "Якщо ще рік тому наші партнери не хотіли навіть думати щодо цього, то станом на сьогодні наша робоча група, яка створена наказом президента України Володимира Зеленського, щодо відпрацювання механізмів компенсації за збитки, завдані російською армією, має досить вагомий прогрес", – заявила вона.
Мудра нагадала, що у листопаді 2022 року було представлено концепцію, розроблену робочою групою, щодо створення спеціального компенсаційного механізму на Генасамблеї ООН, яка була підтримана більшістю країн-членів ООН – 94 країни, за резолюцією від 14.11.2022 р. в ООН проголосувало 94 країни.
Ця концепція опирається на три компоненти і передбачає створення:
- Міжнародного реєстру збитків який буде всеохоплюючою платформою, базою даних щодо постраждалих на території України від дій РФ станом на і після 24.02.2022 р. Такими особами є фіз., юр. особи і сама держава Україна.
- Міжнародної компенсаційної комісії, яка власне і буде згодом розглядати заявки, внесені до реєстру збитків і присуджувати суму компенсацій до виплат.
- Компенсаційного фонду – джерела виплат і компенсацій, присуджених компенсаційних сум. Саме цей фонд має наповнюватися в першу чергу за рахунок рос.активів.
"На сьогодні є робоча група з представниками Великої сімки, ЄС, Нідерландів і України, так звана Велика десятка", – зазначила Мудра.
За її словами, минулого тижня міждержавна робоча група, до якої входять головні юридичні радники Великої 10, де Україну представляє Міністерство юстиції, зустрілися на полях міжнародного права ООН задля обговорення та визначення наступних кроків такого механізму. "Група дійшла думки, що тих резолюцій, що є на даний час, достатньо, щоб рухатися далі, створення Компенсаційної комісії, фонду через міжнародну багатосторонню угоду", – зазначила вона.
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
Глава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
Глава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
Російський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
Британський прем’єр Кір Стармер спростував кремлівські наративи про “успіхи” на фронті, заявивши, що Росія не здобуває перемоги. Він підкреслив, що Україна тримає оборону, а Європа повинна й надалі зміцнювати підтримку Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.
Президент України Володимир Зеленський відзначив роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, повідомивши, що за чотири роки вдалося повернути 8669 військових та цивільних.
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
Глава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
Глава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
Російський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.