У Мін’юсті України заявили про вагомий прогрес з конфіскацією активів Росії
Конфіскація і передача Україні російських активів є складним процесом і світовим прецедентом. Але робоча група щодо відпрацювання механізмів компенсації за збитки, завдані Україні російськими агресорами, має вагомий прогрес.
Про це сказала заступниця міністра юстиції Ірина Мудра в етері телемарафону. "Якщо ще рік тому наші партнери не хотіли навіть думати щодо цього, то станом на сьогодні наша робоча група, яка створена наказом президента України Володимира Зеленського, щодо відпрацювання механізмів компенсації за збитки, завдані російською армією, має досить вагомий прогрес", – заявила вона.
Мудра нагадала, що у листопаді 2022 року було представлено концепцію, розроблену робочою групою, щодо створення спеціального компенсаційного механізму на Генасамблеї ООН, яка була підтримана більшістю країн-членів ООН – 94 країни, за резолюцією від 14.11.2022 р. в ООН проголосувало 94 країни.
Ця концепція опирається на три компоненти і передбачає створення:
- Міжнародного реєстру збитків який буде всеохоплюючою платформою, базою даних щодо постраждалих на території України від дій РФ станом на і після 24.02.2022 р. Такими особами є фіз., юр. особи і сама держава Україна.
- Міжнародної компенсаційної комісії, яка власне і буде згодом розглядати заявки, внесені до реєстру збитків і присуджувати суму компенсацій до виплат.
- Компенсаційного фонду – джерела виплат і компенсацій, присуджених компенсаційних сум. Саме цей фонд має наповнюватися в першу чергу за рахунок рос.активів.
"На сьогодні є робоча група з представниками Великої сімки, ЄС, Нідерландів і України, так звана Велика десятка", – зазначила Мудра.
За її словами, минулого тижня міждержавна робоча група, до якої входять головні юридичні радники Великої 10, де Україну представляє Міністерство юстиції, зустрілися на полях міжнародного права ООН задля обговорення та визначення наступних кроків такого механізму. "Група дійшла думки, що тих резолюцій, що є на даний час, достатньо, щоб рухатися далі, створення Компенсаційної комісії, фонду через міжнародну багатосторонню угоду", – зазначила вона.
Українська Держприкордонслужба спростувала заяви білоруської влади про нібито порушення кордону безпілотниками з боку України. У відомстві наголосили, що такі звинувачення є безпідставними та виглядають як інформаційна кампанія, спрямована на дискредитацію Києва.
Дмитро Кулеба, ексміністр закордонних справ України, оцінив заяви Москви про «системні удари» по Києву як відверту провокацію та елемент інформаційної війни.
Європейський Союз офіційно відреагував на заяви російського МЗС про «системні удари» по столиці України. Речниця Єврокомісії Аніта Хіппер повідомила, що тимчасового повіреного РФ викликали для пояснень, а самі погрози названо неприйнятною ескалацією.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга різко відреагував на заяви глави МЗС РФ Сергія Лаврова, який у розмові з держсекретарем США Марко Рубіо «офіційно повідомив» про наміри російської армії завдавати системних ударів по Києву.
Голова комітету Держдуми РФ з оборони Андрій Картаполов заявив, що Верховна Рада України та Офіс президента не є «центрами ухвалення рішень», тому по них не завдаватимуть ударів, попри погрози російського МЗС.
Президент України Володимир Зеленський прокоментував заяву Олександра Лукашенка про готовність зустрітися з ним «у будь-якій точці», зазначивши, що символічно саме в цей час до Києва прибула лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська.
Українська влада звернулася до представників президента США Дональда Трампа із закликом негайно вирушити до Києва для проведення переговорів. У столиці наголошують, що нинішній момент є критичним для визначення подальшого ходу війни та формування міжнародної коаліції підтримки.
Президент України Володимир Зеленський під час саміту у Києві, де були представлені 24 країни, зустрівся з лідеркою білоруської опозиції Світланою Тихановською.
Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков зробив нову заяву про можливі «системні удари» Росії по Києву, наголосивши, що регулярність атак не означає їх щоденність. Москва попередила дипломатичні місії та міжнародні організації про небезпеку й закликала іноземців якнайшвидше залишити українську столицю.
Постійний представник Росії при ООН Василь Небензя заявив, що мирна угода з Україною неможлива без виконання політичних ультиматумів Кремля — відмови від вступу до НАТО, зміни внутрішньої політики та фактичного обмеження суверенітету. Москва вкотре демонструє, що її «умови миру» є не домовленостями, а вимогою капітуляції.
Українська Держприкордонслужба спростувала заяви білоруської влади про нібито порушення кордону безпілотниками з боку України. У відомстві наголосили, що такі звинувачення є безпідставними та виглядають як інформаційна кампанія, спрямована на дискредитацію Києва.
Дмитро Кулеба, ексміністр закордонних справ України, оцінив заяви Москви про «системні удари» по Києву як відверту провокацію та елемент інформаційної війни.
Європейський Союз офіційно відреагував на заяви російського МЗС про «системні удари» по столиці України. Речниця Єврокомісії Аніта Хіппер повідомила, що тимчасового повіреного РФ викликали для пояснень, а самі погрози названо неприйнятною ескалацією.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга різко відреагував на заяви глави МЗС РФ Сергія Лаврова, який у розмові з держсекретарем США Марко Рубіо «офіційно повідомив» про наміри російської армії завдавати системних ударів по Києву.