У Мін’юсті України заявили про вагомий прогрес з конфіскацією активів Росії
Конфіскація і передача Україні російських активів є складним процесом і світовим прецедентом. Але робоча група щодо відпрацювання механізмів компенсації за збитки, завдані Україні російськими агресорами, має вагомий прогрес.
Про це сказала заступниця міністра юстиції Ірина Мудра в етері телемарафону. "Якщо ще рік тому наші партнери не хотіли навіть думати щодо цього, то станом на сьогодні наша робоча група, яка створена наказом президента України Володимира Зеленського, щодо відпрацювання механізмів компенсації за збитки, завдані російською армією, має досить вагомий прогрес", – заявила вона.
Мудра нагадала, що у листопаді 2022 року було представлено концепцію, розроблену робочою групою, щодо створення спеціального компенсаційного механізму на Генасамблеї ООН, яка була підтримана більшістю країн-членів ООН – 94 країни, за резолюцією від 14.11.2022 р. в ООН проголосувало 94 країни.
Ця концепція опирається на три компоненти і передбачає створення:
- Міжнародного реєстру збитків який буде всеохоплюючою платформою, базою даних щодо постраждалих на території України від дій РФ станом на і після 24.02.2022 р. Такими особами є фіз., юр. особи і сама держава Україна.
- Міжнародної компенсаційної комісії, яка власне і буде згодом розглядати заявки, внесені до реєстру збитків і присуджувати суму компенсацій до виплат.
- Компенсаційного фонду – джерела виплат і компенсацій, присуджених компенсаційних сум. Саме цей фонд має наповнюватися в першу чергу за рахунок рос.активів.
"На сьогодні є робоча група з представниками Великої сімки, ЄС, Нідерландів і України, так звана Велика десятка", – зазначила Мудра.
За її словами, минулого тижня міждержавна робоча група, до якої входять головні юридичні радники Великої 10, де Україну представляє Міністерство юстиції, зустрілися на полях міжнародного права ООН задля обговорення та визначення наступних кроків такого механізму. "Група дійшла думки, що тих резолюцій, що є на даний час, достатньо, щоб рухатися далі, створення Компенсаційної комісії, фонду через міжнародну багатосторонню угоду", – зазначила вона.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.