У МЗС України назвали варіанти для полонених на Курщині китайців
У МЗС України назвали варіанти для полонених на Курщині китайцівУкраїнська сторона розглядає обмін або репатріацію китайських військовополонених, враховуючи їхню безпеку та побажання. Про це сказав речник МЗС Георгій Тихий на брифінгу.
"Згідно з міжнародним гуманітарним правом, сторона, яка має на своїй території військовополонених, Україна в цьому випадку, має виходити з найкращих безпекових міркувань для цих людей", - заявив він.
За його словами, можливий обмін військовополоненими напряму з державою, яка залучала до участі у вторгненні, або їхнє повернення на батьківщину, якщо це відповідає побажанням самих полонених. "В цьому плані міжнародне гуманітарне право дає простір для вибору для сторони, яка тримає військовополонених, виходячи знову ж таки з найкращих міркувань для цієї безпеки цієї людини, яка є в полоні", - зазначив Тихий.
Він запевнив, що Україна надає дипломатам країн, чиї громадяни потрапили в полон, доступ до цих осіб, щоб з’ясувати їхні побажання щодо майбутнього. Водночас для України пріоритетом залишаються її власні військовополонені у російському полоні.
Також Тихий розповів, що коли у МЗС був викликаний тимчасово повірений у справах Китаю в Україні, то йому було заявлено, що "попри офіційно задекларовану позицію Китаю щодо російської війни проти України, відбулися події, які стануть під сумнів щирість Китаю і можуть завдати серйозної шкоди нашим двостороннім відносинам". "Ми зазначили, що в цьому контексті прямий і відвертий діалог з китайською стороною щодо цієї ситуації є необхідним для уникнення кризи і довіри між сторонами. З тих пір ми підтримуємо контакт з китайською стороною дипломатичними каналами. Можемо також підтвердити, що щодо цих полонених китайських громадян тривають відповідні слідчі та оперативні дії", - додав речник.
Андрій Єрмак опинився у центрі юридичного скандалу: його захист подав скаргу на запобіжний захід, призначений колишньому керівнику Офісу Президента. Адвокати наполягають, що рішення суду є необґрунтованим і порушує права їхнього клієнта.
Ротації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
Павло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.
Володимир Зеленський оголосив про створення нової комплексної економічної стратегії, яка має стати фундаментом для відновлення та довгострокового розвитку України. Президент наголосив: країна повинна перейти від залежності від зовнішньої допомоги до власної фінансової самодостатності.
Кирило Буданов закликав європейських партнерів визнати «ексклюзивність» України та прискорити процес її вступу до Євросоюзу. Він наголосив, що жодна країна раніше не проходила шлях інтеграції в умовах повномасштабної війни, а розвиток української економіки стане вигідною інвестицією для всього ЄС.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що російські втрати у війні значно перевищують українські – у 3,5 раза. Він наголосив, що це свідчить про ефективність української оборони та про те, що Кремль не досягає своїх цілей, попри масові атаки.
Олександр Сирський заявив, що Україна уважно стежить за ситуацією на білоруському кордоні, де Росія може розгорнути нову хвилю наступальних дій. Він підкреслив: ЗСУ готові до будь-якого сценарію, але ризик атаки з півночі залишається високим.
Президент Володимир Зеленський заявив, що санкції проти Росії вже довели свою силу, змінивши динаміку війни та посиливши позиції України на міжнародній арені.
Джей Ді Венс заявив, що президент США Дональд Трамп зробив більше для порятунку України, ніж будь-який інший світовий лідер. Він наголосив, що саме дії Трампа стали вирішальними у зміцненні позицій Києва та стримуванні російської агресії.
Андрій Єрмак опинився у центрі юридичного скандалу: його захист подав скаргу на запобіжний захід, призначений колишньому керівнику Офісу Президента. Адвокати наполягають, що рішення суду є необґрунтованим і порушує права їхнього клієнта.
Ротації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
Павло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.