У Раду внесено законопроєкт, що посилює закон про люстрацію
Зеленський вніс у Раду законопроєкт про розширення люстрації на топ-чиновників, призначених з 23 лютого 2014 року.
Законопроєкт, що посилює санкції за люстрацію чиновників, був внесений президентом України Володимиром Зеленським до українського парламенту.
Як повідомляє Громадське, законопроєкт спрямований на розширення дії закону "Про очищення влади" на депутатів і високопоставлених чиновників, які працювали в Україні в період з 23 лютого 2014 року до 19 травня 2019 року.
Відповідний законопроєкт №10444 з'явився на сайті парламенту 12 липня.
Законопроєкт визначений президентом як невідкладний.
Згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту, розширити дію люстрації на топ-чиновників, які працювали до інавгурації Зеленського, пропонується за "зловживання ними своїм службовим становищем при виконанні посадових обов'язків, уникнення відповідальності за дії, спрямовані на власне збагачення".
"Люстраційний процес з його специфічними ознаками, властивими Україні, полягає в тому, що за змістом люстраційних процедур, закладених в чинному Законі України "Про очищення влади", поки значна частина членів парламенту, уряду, представників органів виконавчої, законодавчої, судової влади за визначеною ідеологією і критеріями підпадають під дію Закону "Про очищення влади", - йдеться в пояснювальній записці.
Відповідно до законопроекту, дію люстрації пропонують поширити на осіб, які займають посади:
Президента;
Голови Верховної Ради та його заступників;
Народного депутата;
Прем'єр-міністра, міністра і його заступників;
Голови Нацбанку;
Голови Антимонопольного комітету;
Голови Фонду держмайна;
Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України, його першого заступника, заступника;
Голови СБУ і керівника зовнішньої розвідки;
Секретаря РНБО і його заступників;
Голови Адміністрації президента;
Члена Вищої ради юстиції, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Державної судової адміністрації України, його заступника;
Начальника Генштабу, керівників держпідприємств, зокрема що входять до складу Укроборонпрому;
Регіонального керівника органів прокуратури, СБУ, МВС, ДФС і інших.
Цим особам буде заборонено виконувати владні повноваження протягом 10 років.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Російський лідер Володимир Путін заявив про нібито “безпрецедентний тиск” Заходу та поскаржився на українські удари по військових і стратегічних об’єктах на території РФ.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.