У Раду внесено законопроєкт, що посилює закон про люстрацію
Зеленський вніс у Раду законопроєкт про розширення люстрації на топ-чиновників, призначених з 23 лютого 2014 року.
Законопроєкт, що посилює санкції за люстрацію чиновників, був внесений президентом України Володимиром Зеленським до українського парламенту.
Як повідомляє Громадське, законопроєкт спрямований на розширення дії закону "Про очищення влади" на депутатів і високопоставлених чиновників, які працювали в Україні в період з 23 лютого 2014 року до 19 травня 2019 року.
Відповідний законопроєкт №10444 з'явився на сайті парламенту 12 липня.
Законопроєкт визначений президентом як невідкладний.
Згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту, розширити дію люстрації на топ-чиновників, які працювали до інавгурації Зеленського, пропонується за "зловживання ними своїм службовим становищем при виконанні посадових обов'язків, уникнення відповідальності за дії, спрямовані на власне збагачення".
"Люстраційний процес з його специфічними ознаками, властивими Україні, полягає в тому, що за змістом люстраційних процедур, закладених в чинному Законі України "Про очищення влади", поки значна частина членів парламенту, уряду, представників органів виконавчої, законодавчої, судової влади за визначеною ідеологією і критеріями підпадають під дію Закону "Про очищення влади", - йдеться в пояснювальній записці.
Відповідно до законопроекту, дію люстрації пропонують поширити на осіб, які займають посади:
Президента;
Голови Верховної Ради та його заступників;
Народного депутата;
Прем'єр-міністра, міністра і його заступників;
Голови Нацбанку;
Голови Антимонопольного комітету;
Голови Фонду держмайна;
Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України, його першого заступника, заступника;
Голови СБУ і керівника зовнішньої розвідки;
Секретаря РНБО і його заступників;
Голови Адміністрації президента;
Члена Вищої ради юстиції, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Державної судової адміністрації України, його заступника;
Начальника Генштабу, керівників держпідприємств, зокрема що входять до складу Укроборонпрому;
Регіонального керівника органів прокуратури, СБУ, МВС, ДФС і інших.
Цим особам буде заборонено виконувати владні повноваження протягом 10 років.
Начальник Офісу президента України Кирило Буданов став однією з ключових фігур у формуванні сучасної української стратегії виснаження Росії, яка дедалі сильніше впливає на військовий і економічний потенціал країни-агресора.
Верховна представниця Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас прокоментувала оновлення українського уряду, наголосивши, що Брюссель очікує від нового складу Кабінету міністрів безперервного виконання реформ, необхідних для вступу України до ЄС.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав країни Європейського Союзу підтримати створення спільної антибалістичної системи під українським лідерством, наголосивши, що саме ліквідація російської переваги у балістичних озброєннях стане одним із ключових факторів безпеки всього європейського континенту.
Колишній командир 155-ї окремої механізованої бригади "Анна Київська" Станіслав Лучанов опинився в центрі масштабного кримінального розслідування після серії резонансних подій, що вже викликали широкий суспільний резонанс.
Українські Сили безпілотних систем провели одну з наймасштабніших морських операцій за весь час повномасштабної війни, завдавши ударів по російському "тіньовому флоту", який забезпечує логістику окупованого Криму та допомагає Кремлю обходити міжнародні санкції.
У Парижі відбудеться чергове засідання міжнародної "Коаліції охочих", під час якого лідери держав-союзників України обговорять подальші гарантії безпеки, військову підтримку Києва та механізми стримування нової російської агресії.
Президент України Володимир Зеленський різко відреагував на чергові дії Росії, заявивши, що керівництво Кремля остаточно втратило зв'язок із реальністю та продовжує свідомо обирати шлях ескалації замість пошуку миру.
Державне акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість" оголосило про перші кадрові рішення після вибуху складу боєприпасів у Вишневому на Київщині, який стався внаслідок російського ракетного удару.
Президент України Володимир Зеленський провів стратегічну нараду з міністром оборони Михайлом Федоровим, під час якої обговорив подальшу модернізацію української армії, технологічне переозброєння та виконання домовленостей із міжнародними партнерами.
Посол України у Сполучених Штатах Ольга Стефанішина звернулася до президента Володимира Зеленського з проханням звільнити її з дипломатичної посади.
Начальник Офісу президента України Кирило Буданов став однією з ключових фігур у формуванні сучасної української стратегії виснаження Росії, яка дедалі сильніше впливає на військовий і економічний потенціал країни-агресора.
Верховна представниця Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас прокоментувала оновлення українського уряду, наголосивши, що Брюссель очікує від нового складу Кабінету міністрів безперервного виконання реформ, необхідних для вступу України до ЄС.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав країни Європейського Союзу підтримати створення спільної антибалістичної системи під українським лідерством, наголосивши, що саме ліквідація російської переваги у балістичних озброєннях стане одним із ключових факторів безпеки всього європейського континенту.
Колишній командир 155-ї окремої механізованої бригади "Анна Київська" Станіслав Лучанов опинився в центрі масштабного кримінального розслідування після серії резонансних подій, що вже викликали широкий суспільний резонанс.