У Раду внесено законопроєкт, що посилює закон про люстрацію
Зеленський вніс у Раду законопроєкт про розширення люстрації на топ-чиновників, призначених з 23 лютого 2014 року.
Законопроєкт, що посилює санкції за люстрацію чиновників, був внесений президентом України Володимиром Зеленським до українського парламенту.
Як повідомляє Громадське, законопроєкт спрямований на розширення дії закону "Про очищення влади" на депутатів і високопоставлених чиновників, які працювали в Україні в період з 23 лютого 2014 року до 19 травня 2019 року.
Відповідний законопроєкт №10444 з'явився на сайті парламенту 12 липня.
Законопроєкт визначений президентом як невідкладний.
Згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту, розширити дію люстрації на топ-чиновників, які працювали до інавгурації Зеленського, пропонується за "зловживання ними своїм службовим становищем при виконанні посадових обов'язків, уникнення відповідальності за дії, спрямовані на власне збагачення".
"Люстраційний процес з його специфічними ознаками, властивими Україні, полягає в тому, що за змістом люстраційних процедур, закладених в чинному Законі України "Про очищення влади", поки значна частина членів парламенту, уряду, представників органів виконавчої, законодавчої, судової влади за визначеною ідеологією і критеріями підпадають під дію Закону "Про очищення влади", - йдеться в пояснювальній записці.
Відповідно до законопроекту, дію люстрації пропонують поширити на осіб, які займають посади:
Президента;
Голови Верховної Ради та його заступників;
Народного депутата;
Прем'єр-міністра, міністра і його заступників;
Голови Нацбанку;
Голови Антимонопольного комітету;
Голови Фонду держмайна;
Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України, його першого заступника, заступника;
Голови СБУ і керівника зовнішньої розвідки;
Секретаря РНБО і його заступників;
Голови Адміністрації президента;
Члена Вищої ради юстиції, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Державної судової адміністрації України, його заступника;
Начальника Генштабу, керівників держпідприємств, зокрема що входять до складу Укроборонпрому;
Регіонального керівника органів прокуратури, СБУ, МВС, ДФС і інших.
Цим особам буде заборонено виконувати владні повноваження протягом 10 років.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.