У Раду внесли законопроєкт, згідно з яким заперечення російської агресії буде каратися
В Україні хочуть почати притягати до відповідальності держслужбовців, громадських діячів і політиків, які публічно заперечують російську агресію. Про це йдеться в законопроєкті, поданому до Верховної Ради 21 вересня.
Йдеться про проєкт закону №4136 "Про особливості державної політики щодо встановлення заборони для окремих категорій осіб публічних висловлювань щодо заперечення окремих міжнародних злочинів або виправдання дій їх організаторів, збройної агресії Російської Федерації і тимчасової окупації частини території України, щодо заборони та обмеження взаємодії і зв'язків таких осіб з органами влади та посадовими особами Російської Федерації і незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території України".
Документ пропонує заборонити чиновникам, представникам органів державної влади та місцевого самоврядування, громадським діячам робити публічні заяви, які "прямо або побічно містять ознаки визнання законності окупації" країною-агресором РФ. Також документ закріплює неправомірність заперечення Голодомору 1932-1933 років в Україні, Голокосту і депортації кримських татар у 1944 році.
Законопроєкт, згідно з пояснювальною запискою, в разі його ухвалення буде забороняти відвідування посадовими особами урочистостей, присвячених офіційним державним святам РФ, а також взаємодію з органами державної влади та місцевого самоврядування в Росії. Це ж стосується і взаємодії з "владою" ОРДЛО і окупованого Криму.
"Так, публічне заперечення національними публічними діячами та посадовими особами органів державної влади та місцевого самоврядування тимчасової окупації території України Російською Федерацією, визнання законності окупації Російською Федерацією території України, підтримка дій Російської Федерації щодо посягання на територіальну цілісність України є протиправним і тягне за собою відповідальність, визначену законом", - зазначено в пояснювальній записці проєкту закону, внесеного в Раду групою нардепів, більшість з яких належать фракції" Слуга народу ".
Раніше ASPI news повідомляло, що Україна не відмовиться від своїх громадян навіть у тому випадку, якщо окупаційна влада в АРК змусить людей з українським паспортом порвати документ, що підтверджує українське громадянство. Паспорт видається на підставі того, що людина вже є громадянином України, повідомив постійний представник України при ООН Сергій Кислиця.
Крім того, відомо, що Росія намагається витіснити з анексованого Криму все проукраїнське населення, про що в ООН проінформовані. Постійний представник України при ООН також відзначив працю кримськотатарських патріотів, які, попри всі утиски, залишаються в Криму.
ПолітикаСпроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
ПолітикаМасовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
ПолітикаМіністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
ПолітикаПрезидентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
ПолітикаУкраїна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
ПолітикаПрезидент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
ПолітикаМіністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
ПолітикаСамопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
ПолітикаСполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
ПолітикаВідповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
ПолітикаСпроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
ПолітикаМасовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
ПолітикаМіністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
ПолітикаПрезидентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.