У Раду внесли законопроєкт, згідно з яким заперечення російської агресії буде каратися
В Україні хочуть почати притягати до відповідальності держслужбовців, громадських діячів і політиків, які публічно заперечують російську агресію. Про це йдеться в законопроєкті, поданому до Верховної Ради 21 вересня.
Йдеться про проєкт закону №4136 "Про особливості державної політики щодо встановлення заборони для окремих категорій осіб публічних висловлювань щодо заперечення окремих міжнародних злочинів або виправдання дій їх організаторів, збройної агресії Російської Федерації і тимчасової окупації частини території України, щодо заборони та обмеження взаємодії і зв'язків таких осіб з органами влади та посадовими особами Російської Федерації і незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території України".
Документ пропонує заборонити чиновникам, представникам органів державної влади та місцевого самоврядування, громадським діячам робити публічні заяви, які "прямо або побічно містять ознаки визнання законності окупації" країною-агресором РФ. Також документ закріплює неправомірність заперечення Голодомору 1932-1933 років в Україні, Голокосту і депортації кримських татар у 1944 році.
Законопроєкт, згідно з пояснювальною запискою, в разі його ухвалення буде забороняти відвідування посадовими особами урочистостей, присвячених офіційним державним святам РФ, а також взаємодію з органами державної влади та місцевого самоврядування в Росії. Це ж стосується і взаємодії з "владою" ОРДЛО і окупованого Криму.
"Так, публічне заперечення національними публічними діячами та посадовими особами органів державної влади та місцевого самоврядування тимчасової окупації території України Російською Федерацією, визнання законності окупації Російською Федерацією території України, підтримка дій Російської Федерації щодо посягання на територіальну цілісність України є протиправним і тягне за собою відповідальність, визначену законом", - зазначено в пояснювальній записці проєкту закону, внесеного в Раду групою нардепів, більшість з яких належать фракції" Слуга народу ".
Раніше ASPI news повідомляло, що Україна не відмовиться від своїх громадян навіть у тому випадку, якщо окупаційна влада в АРК змусить людей з українським паспортом порвати документ, що підтверджує українське громадянство. Паспорт видається на підставі того, що людина вже є громадянином України, повідомив постійний представник України при ООН Сергій Кислиця.
Крім того, відомо, що Росія намагається витіснити з анексованого Криму все проукраїнське населення, про що в ООН проінформовані. Постійний представник України при ООН також відзначив працю кримськотатарських патріотів, які, попри всі утиски, залишаються в Криму.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.