У Раду внесли законопроєкт, згідно з яким заперечення російської агресії буде каратися
В Україні хочуть почати притягати до відповідальності держслужбовців, громадських діячів і політиків, які публічно заперечують російську агресію. Про це йдеться в законопроєкті, поданому до Верховної Ради 21 вересня.
Йдеться про проєкт закону №4136 "Про особливості державної політики щодо встановлення заборони для окремих категорій осіб публічних висловлювань щодо заперечення окремих міжнародних злочинів або виправдання дій їх організаторів, збройної агресії Російської Федерації і тимчасової окупації частини території України, щодо заборони та обмеження взаємодії і зв'язків таких осіб з органами влади та посадовими особами Російської Федерації і незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території України".
Документ пропонує заборонити чиновникам, представникам органів державної влади та місцевого самоврядування, громадським діячам робити публічні заяви, які "прямо або побічно містять ознаки визнання законності окупації" країною-агресором РФ. Також документ закріплює неправомірність заперечення Голодомору 1932-1933 років в Україні, Голокосту і депортації кримських татар у 1944 році.
Законопроєкт, згідно з пояснювальною запискою, в разі його ухвалення буде забороняти відвідування посадовими особами урочистостей, присвячених офіційним державним святам РФ, а також взаємодію з органами державної влади та місцевого самоврядування в Росії. Це ж стосується і взаємодії з "владою" ОРДЛО і окупованого Криму.
"Так, публічне заперечення національними публічними діячами та посадовими особами органів державної влади та місцевого самоврядування тимчасової окупації території України Російською Федерацією, визнання законності окупації Російською Федерацією території України, підтримка дій Російської Федерації щодо посягання на територіальну цілісність України є протиправним і тягне за собою відповідальність, визначену законом", - зазначено в пояснювальній записці проєкту закону, внесеного в Раду групою нардепів, більшість з яких належать фракції" Слуга народу ".
Раніше ASPI news повідомляло, що Україна не відмовиться від своїх громадян навіть у тому випадку, якщо окупаційна влада в АРК змусить людей з українським паспортом порвати документ, що підтверджує українське громадянство. Паспорт видається на підставі того, що людина вже є громадянином України, повідомив постійний представник України при ООН Сергій Кислиця.
Крім того, відомо, що Росія намагається витіснити з анексованого Криму все проукраїнське населення, про що в ООН проінформовані. Постійний представник України при ООН також відзначив працю кримськотатарських патріотів, які, попри всі утиски, залишаються в Криму.
ПолітикаКерівник Служби безпеки України Євген Хмара заявив, що далекобійні удари українських сил поступово змінюють хід війни та наближають справедливий мир.
ПолітикаЗгідно з новими опитуваннями, рейтинг Володимира Путіна знизився до найнижчого рівня від початку вторгнення в Україну. Російське суспільство дедалі більше демонструє втому від війни, а економічні труднощі та міжнародні санкції підривають довіру до влади.
ПолітикаПрезидент Фінляндії Александр Стубб заявив, що співвідношення втрат у війні проти України є критичним для Росії: її армія втрачає у 3,5 раза більше військових, ніж українська. Він наголосив, що ці дані свідчать про провал російської стратегії та підтверджують ефективність української оборони.
ПолітикаЄвропейський Союз заявив, що контакти з Москвою показали справжню природу російської політики: Кремль не має наміру завершувати війну, а використовує переговори як інструмент тиску та дезінформації.
ПолітикаРосійське МЗС вкотре заявило про «системні удари» по Києву, але реакція в Україні та світі була іронічною. Коментатори наголосили, що ці погрози виглядають як відчайдушні спроби залякати дипломатів, проте насправді вони лише демонструють деградацію російської дипломатії.
ПолітикаРечник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив, що жодна країна світу не може гарантувати стовідсоткове відбиття масованих комбінованих ударів, особливо за несприятливих погодних умов.
ПолітикаДержсекретар США Марко Рубіо заявив, що глава МЗС РФ Сергій Лавров під час телефонної розмови попросив його донести до президента Дональда Трампа повідомлення від Володимира Путіна про майбутні удари по Києву.
ПолітикаПісля заяв Москви про «системні удари» по Києву перші реакції іноземних посольств засвідчили: дипломатичні місії залишаються на місці й не планують евакуації. Західні дипломати наголосили, що їхня присутність у столиці є символом підтримки України та сигналом Кремлю, що шантаж не працює.
ПолітикаМіністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що погрози Москви щодо нових масованих ударів по Києву мають на меті залякати іноземних дипломатів і створити атмосферу страху. Він підкреслив, що Україна не очікує успіху цього шантажу, а світ повинен відповісти додатковими пакетами допомоги та санкцій проти Росії.
ПолітикаГлава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що Росія продовжить завдавати ударів по Києву, попередивши про це Сполучені Штати. Він наголосив, що атаки будуть «системними» і спрямованими на «центри ухвалення рішень», фактично визнавши намір Кремля тримати столицю України під постійним терором.
ПолітикаКерівник Служби безпеки України Євген Хмара заявив, що далекобійні удари українських сил поступово змінюють хід війни та наближають справедливий мир.
ПолітикаЗгідно з новими опитуваннями, рейтинг Володимира Путіна знизився до найнижчого рівня від початку вторгнення в Україну. Російське суспільство дедалі більше демонструє втому від війни, а економічні труднощі та міжнародні санкції підривають довіру до влади.
ПолітикаПрезидент Фінляндії Александр Стубб заявив, що співвідношення втрат у війні проти України є критичним для Росії: її армія втрачає у 3,5 раза більше військових, ніж українська. Він наголосив, що ці дані свідчать про провал російської стратегії та підтверджують ефективність української оборони.
ПолітикаЄвропейський Союз заявив, що контакти з Москвою показали справжню природу російської політики: Кремль не має наміру завершувати війну, а використовує переговори як інструмент тиску та дезінформації.