У "Слузі народу", вторють словам Зеленського, і вважають, що дату виборів до Ради має витлумачити Конституційний Суд
Народний депутат Верховної Ради України з фракції "Слуга народу", голова парламентського комітету з питань правової політики Андрій Костін вважає, що дату чергових парламентських виборів слід визначати виходячи з позиції Конституційного Суду. Костін зазначив, що це важливо для того, щоб не було суперечок щодо легітимності майбутніх виборів парламенту.
Потрібно уникнути якоїсь спірної чи двозначної ситуації з погляду, коли мають відбутися вибори до Верховної Ради України. Про це нардеп сказав Українським Новинам у п'ятницю, 3 грудня.
"Я думаю, що найкраще буде отримати з цього приводу все-таки позицію Конституційного Суду для того, щоб не було суперечок щодо легітимності майбутніх виборів парламенту. Конституційний Суд буде в майбутньому на стороні Конституції та українського народу", - відповів Костін на питання, коли мають відбутися вибори до Ради – восени 2023 року чи 2024 року.
Варто зазначити, що згідно зі ст. 77 Конституції чергові вибори народних депутатів відбуваються в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень Ради. Отже, вибори мають відбутися восени 2023 року. У ст. 76 Конституції зазначено, що строк повноважень парламенту – п'ять років. Враховуючи, що Рада обиралася влітку 2019 року на позачергових виборах, наступні вибори, згідно з цією статтею, мають відбутися восени 2024 року. Чергові вибори Президента мають відбутися навесні 2024 року, отже парламент обиратиметься до або після виборів глави держави, що може вплинути на рейтинги влади.
Нагадаємо, що раніше голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія звинуватив телеканал CNN у брехні через фільм про вагнерівців та зв'язки з Росією. Також ASPI news писало, що Арахамія розповів, чому Зеленський заперечував проведення спецоперації щодо найманців "Вагнера".
У Держприкордонслужбі заявили, що Мінськ фактично надає підтримку Кремлю, дозволяючи використовувати свою територію для військових потреб Росії. Це створює додаткові ризики для української безпеки.
Колишній віцепрем’єр Олексій Чернишов та бізнесмен Тимур Міндіч опинилися в центрі гучного скандалу: НАБУ і САП оголосили їм підозру у справі про легалізацію коштів через будівництво елітного котеджного містечка “Династія” під Києвом. Слідство оцінює схему у понад 460 мільйонів гривень.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що війна може розвиватися як затяжний конфлікт, заморожений стан або перемога України. Він наголосив, що Європа повинна залишатися єдиною у підтримці Києва.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що його різкі висловлювання щодо України були вирвані з контексту та використані опонентами у внутрішній політичній боротьбі. Він наголосив, що позиція Берліна щодо підтримки Києва залишається незмінною.
Президент Володимир Зеленський заявив, що близько двадцяти країн вже зацікавлені у співпраці з Україною за програмою Drone Deals. Перші угоди підписані, контракти готуються, а нові домовленості принесуть енергетичні та фінансові результати для держави.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна та Німеччина домовилися про виробництво зброї на українській території. Він назвав це «сюрпризом», який зміцнить обороноздатність держави та продемонструє новий рівень підтримки з боку Берліна.
Президент Володимир Зеленський подякував ЄС, Великій Британії та Канаді за нові санкції проти російських структур і осіб, причетних до депортації українських дітей. Він наголосив, що санкційний тиск не зупиняється, а спільна мета — повернути дітей додому та покарати винних.
Європейський Союз запровадив санкції проти 16 осіб та 7 організацій, причетних до депортації та ідеологічної обробки українських дітей. Брюссель заявив, що мета — повернути дітей додому та притягнути Росію до відповідальності.
У Кремлі підтвердили домовленість про масштабний обмін полоненими між Росією та Україною, але Дмитро Пєсков визнав, що процес узгодження списків затягнувся. Москва демонструє обережний оптимізм, проте конкретних строків завершення підготовки не називає.
Керівник ОП Кирило Буданов заявив, що розмова між Зеленським і Путіним можлива лише за умови визнання Росією агресії, а Президент України тим часом анонсував виробництво зброї з Німеччиною на українській території.
У Держприкордонслужбі заявили, що Мінськ фактично надає підтримку Кремлю, дозволяючи використовувати свою територію для військових потреб Росії. Це створює додаткові ризики для української безпеки.
Колишній віцепрем’єр Олексій Чернишов та бізнесмен Тимур Міндіч опинилися в центрі гучного скандалу: НАБУ і САП оголосили їм підозру у справі про легалізацію коштів через будівництво елітного котеджного містечка “Династія” під Києвом. Слідство оцінює схему у понад 460 мільйонів гривень.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що війна може розвиватися як затяжний конфлікт, заморожений стан або перемога України. Він наголосив, що Європа повинна залишатися єдиною у підтримці Києва.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що його різкі висловлювання щодо України були вирвані з контексту та використані опонентами у внутрішній політичній боротьбі. Він наголосив, що позиція Берліна щодо підтримки Києва залишається незмінною.