У "Слузі народу", вторють словам Зеленського, і вважають, що дату виборів до Ради має витлумачити Конституційний Суд
Народний депутат Верховної Ради України з фракції "Слуга народу", голова парламентського комітету з питань правової політики Андрій Костін вважає, що дату чергових парламентських виборів слід визначати виходячи з позиції Конституційного Суду. Костін зазначив, що це важливо для того, щоб не було суперечок щодо легітимності майбутніх виборів парламенту.
Потрібно уникнути якоїсь спірної чи двозначної ситуації з погляду, коли мають відбутися вибори до Верховної Ради України. Про це нардеп сказав Українським Новинам у п'ятницю, 3 грудня.
"Я думаю, що найкраще буде отримати з цього приводу все-таки позицію Конституційного Суду для того, щоб не було суперечок щодо легітимності майбутніх виборів парламенту. Конституційний Суд буде в майбутньому на стороні Конституції та українського народу", - відповів Костін на питання, коли мають відбутися вибори до Ради – восени 2023 року чи 2024 року.
Варто зазначити, що згідно зі ст. 77 Конституції чергові вибори народних депутатів відбуваються в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень Ради. Отже, вибори мають відбутися восени 2023 року. У ст. 76 Конституції зазначено, що строк повноважень парламенту – п'ять років. Враховуючи, що Рада обиралася влітку 2019 року на позачергових виборах, наступні вибори, згідно з цією статтею, мають відбутися восени 2024 року. Чергові вибори Президента мають відбутися навесні 2024 року, отже парламент обиратиметься до або після виборів глави держави, що може вплинути на рейтинги влади.
Нагадаємо, що раніше голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія звинуватив телеканал CNN у брехні через фільм про вагнерівців та зв'язки з Росією. Також ASPI news писало, що Арахамія розповів, чому Зеленський заперечував проведення спецоперації щодо найманців "Вагнера".
У жовтні у ЗМІ активно обговорювалася можливість надання Україні американський ракет Tomahawk. 17 числа президент України Володимир Зеленський здійснював візит до Білого дому з надією на позитивне рішення, але американський лідер Дональд Трамп відмовив.
У прагненні досягти дипломатичної перемоги у питанні російсько-української війни Білий дім має пам'ятати про ціну слабкої угоди. Такий документ не зможе стримати агресію РФ у майбутньому, і саме це сталося б у разі прийняття 28-пунктного "мирного плану" Сполучених Штатів Америки.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс заявив, що якщо в ході мирних перемовин Росії дозволять хоча б мінімально перекроїти кордони України, агресор рано чи пізно зробить те ж саме з територією Литви.
Українські та європейські представники зітхнули з полегшенням після спроб пом'якшити раптовий, сприятливий для Кремля "мирний план" президента Дональда Трампа. Про це повідомило The New York Times.
Перенесення фінального рішення щодо "мирного плану" США може допомогти Україні змінити позиції. Але вона ж може зірвати надії виробити прийнятний документ без участі Росії. Про це йдеться у матеріалі The Washington Post, в якому описуються останні події, пов’язані з переговорами про мирний трек в Україні.
Президент Білорусі Олександр Лукашенко запропонував президенту РФ посередництво у переговорах щодо війни в Україні. Зокрема він пропонує Мінськ в ролі майданчика для мирних переговорів, як це вже було у 2014-15 роках.
Міністр оборони Німеччини на тлі активізації мирних переговорів заявив, що у російсько-українській війні не має бути миру за рахунок капітуляції.
Генсек НАТО Марк Рютте заявив, що Росії не має права вето на вступ України до Альянсу. Це будуть вирішувати тільки його члени.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн презентувала депутатам Європейського парламенту пріоритети, які Євросоюз відстоюватиме у процесі розроблення і укладення мирної угоди між Україною і Росією.
Для досягнення миру тиснути потрібно на Росію, а не на Україну. Про це заявив президент Володимир Зеленський у відеозверненні.
У жовтні у ЗМІ активно обговорювалася можливість надання Україні американський ракет Tomahawk. 17 числа президент України Володимир Зеленський здійснював візит до Білого дому з надією на позитивне рішення, але американський лідер Дональд Трамп відмовив.
У прагненні досягти дипломатичної перемоги у питанні російсько-української війни Білий дім має пам'ятати про ціну слабкої угоди. Такий документ не зможе стримати агресію РФ у майбутньому, і саме це сталося б у разі прийняття 28-пунктного "мирного плану" Сполучених Штатів Америки.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс заявив, що якщо в ході мирних перемовин Росії дозволять хоча б мінімально перекроїти кордони України, агресор рано чи пізно зробить те ж саме з територією Литви.
Українські та європейські представники зітхнули з полегшенням після спроб пом'якшити раптовий, сприятливий для Кремля "мирний план" президента Дональда Трампа. Про це повідомило The New York Times.