У "Слузі народу", вторють словам Зеленського, і вважають, що дату виборів до Ради має витлумачити Конституційний Суд
Народний депутат Верховної Ради України з фракції "Слуга народу", голова парламентського комітету з питань правової політики Андрій Костін вважає, що дату чергових парламентських виборів слід визначати виходячи з позиції Конституційного Суду. Костін зазначив, що це важливо для того, щоб не було суперечок щодо легітимності майбутніх виборів парламенту.
Потрібно уникнути якоїсь спірної чи двозначної ситуації з погляду, коли мають відбутися вибори до Верховної Ради України. Про це нардеп сказав Українським Новинам у п'ятницю, 3 грудня.
"Я думаю, що найкраще буде отримати з цього приводу все-таки позицію Конституційного Суду для того, щоб не було суперечок щодо легітимності майбутніх виборів парламенту. Конституційний Суд буде в майбутньому на стороні Конституції та українського народу", - відповів Костін на питання, коли мають відбутися вибори до Ради – восени 2023 року чи 2024 року.
Варто зазначити, що згідно зі ст. 77 Конституції чергові вибори народних депутатів відбуваються в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень Ради. Отже, вибори мають відбутися восени 2023 року. У ст. 76 Конституції зазначено, що строк повноважень парламенту – п'ять років. Враховуючи, що Рада обиралася влітку 2019 року на позачергових виборах, наступні вибори, згідно з цією статтею, мають відбутися восени 2024 року. Чергові вибори Президента мають відбутися навесні 2024 року, отже парламент обиратиметься до або після виборів глави держави, що може вплинути на рейтинги влади.
Нагадаємо, що раніше голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія звинуватив телеканал CNN у брехні через фільм про вагнерівців та зв'язки з Росією. Також ASPI news писало, що Арахамія розповів, чому Зеленський заперечував проведення спецоперації щодо найманців "Вагнера".
Президент України заявив, що країна має отримати додаткові системи протиповітряної оборони вже найближчим часом, щоб захистити енергетику та населення від російських ударів у зимовий період. Він закликав партнерів діяти швидко, адже кожна затримка може коштувати життів.
Аналітики застерігають, що парад 9 травня у Москві може стати не лише святковою демонстрацією, а й політичною пасткою. Кремль концентрує сили навколо столиці, намагаючись показати “непереможність”, але водночас створює умови для провокацій проти України, які можуть бути використані у пропагандистських цілях.
Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія запроваджує перемир’я лише на два дні — 8 і 9 травня, щоб гарантувати безпеку Володимира Путіна під час параду у Москві. Це рішення стало черговим доказом того, що Кремль дбає про власні інтереси, а не про життя мирних жителів України.
Офіційна представниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що Москва “відкрита до діалогу з Україною”, проте наголосила, що умови залишаються незмінними. Її коментар з’явився одразу після масованих ударів по українських містах, що викликало обурення та поставило під сумнів реальність намірів Кремля.
У своєму зверненні президент України наголосив, що Москва вкотре довела небажання дотримуватися домовленостей, і тому Київ відповість справедливо. Зеленський підкреслив, що Україна має інструменти для посилення тиску на агресора, зокрема через нові санкційні механізми, які матимуть довгостроковий ефект.
Руслан Стефанчук відповів на хвилю критики щодо проєкту нового Цивільного кодексу, заявивши, що документ готувався з 2019 року за участі сотень юристів, суддів, адвокатів та науковців. Він підкреслив, що процес відповідав усім стандартам нормотворення, а звинувачення у поспіху чи непрозорості є безпідставними.
Угорщина офіційно передала Україні захоплені раніше кошти та золото Ощадбанку. Президент Володимир Зеленський заявив, що це рішення стало важливим кроком у відносинах між двома країнами та подякував угорській стороні за проявлений конструктив.
Європейський Союз ухвалив історичне рішення: він стане співзасновником Спеціального трибуналу, який матиме мандат переслідувати вище політичне та військове керівництво Росії за злочин агресії проти України. У центрі уваги — особиста відповідальність Володимира Путіна, а також його найближчого оточення.
Президент України заявив, що російські війська на тимчасово окупованих територіях систематично грабують українське майно, вивозячи зерно, обладнання та навіть особисті речі людей. Він підкреслив, що це не лише військовий злочин, а й свідчення морального занепаду російської армії.
Володимир Зеленський заявив про кадрові зміни в Кабінеті Міністрів, підкресливши, що вони спрямовані на посилення ефективності державного управління. Президент наголосив, що оновлення уряду є необхідним кроком для адаптації країни до викликів війни та реформ.
Президент України заявив, що країна має отримати додаткові системи протиповітряної оборони вже найближчим часом, щоб захистити енергетику та населення від російських ударів у зимовий період. Він закликав партнерів діяти швидко, адже кожна затримка може коштувати життів.
Аналітики застерігають, що парад 9 травня у Москві може стати не лише святковою демонстрацією, а й політичною пасткою. Кремль концентрує сили навколо столиці, намагаючись показати “непереможність”, але водночас створює умови для провокацій проти України, які можуть бути використані у пропагандистських цілях.
Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія запроваджує перемир’я лише на два дні — 8 і 9 травня, щоб гарантувати безпеку Володимира Путіна під час параду у Москві. Це рішення стало черговим доказом того, що Кремль дбає про власні інтереси, а не про життя мирних жителів України.
Офіційна представниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що Москва “відкрита до діалогу з Україною”, проте наголосила, що умови залишаються незмінними. Її коментар з’явився одразу після масованих ударів по українських містах, що викликало обурення та поставило під сумнів реальність намірів Кремля.