У "Слузі народу", вторють словам Зеленського, і вважають, що дату виборів до Ради має витлумачити Конституційний Суд
Народний депутат Верховної Ради України з фракції "Слуга народу", голова парламентського комітету з питань правової політики Андрій Костін вважає, що дату чергових парламентських виборів слід визначати виходячи з позиції Конституційного Суду. Костін зазначив, що це важливо для того, щоб не було суперечок щодо легітимності майбутніх виборів парламенту.
Потрібно уникнути якоїсь спірної чи двозначної ситуації з погляду, коли мають відбутися вибори до Верховної Ради України. Про це нардеп сказав Українським Новинам у п'ятницю, 3 грудня.
"Я думаю, що найкраще буде отримати з цього приводу все-таки позицію Конституційного Суду для того, щоб не було суперечок щодо легітимності майбутніх виборів парламенту. Конституційний Суд буде в майбутньому на стороні Конституції та українського народу", - відповів Костін на питання, коли мають відбутися вибори до Ради – восени 2023 року чи 2024 року.
Варто зазначити, що згідно зі ст. 77 Конституції чергові вибори народних депутатів відбуваються в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень Ради. Отже, вибори мають відбутися восени 2023 року. У ст. 76 Конституції зазначено, що строк повноважень парламенту – п'ять років. Враховуючи, що Рада обиралася влітку 2019 року на позачергових виборах, наступні вибори, згідно з цією статтею, мають відбутися восени 2024 року. Чергові вибори Президента мають відбутися навесні 2024 року, отже парламент обиратиметься до або після виборів глави держави, що може вплинути на рейтинги влади.
Нагадаємо, що раніше голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія звинуватив телеканал CNN у брехні через фільм про вагнерівців та зв'язки з Росією. Також ASPI news писало, що Арахамія розповів, чому Зеленський заперечував проведення спецоперації щодо найманців "Вагнера".
Сибіга: "удар по МЗС і музеях Києва — злочин проти пам’яті"У ніч на 24 травня Росія здійснила масований комбінований удар по Україні, застосувавши понад 90 ракет і сотні дронів. У Києві постраждали десятки людей, а серед руйнувань — будівля Міністерства закордонних справ, Національний художній музей, філармонія, університети та церкви.
Юрій Ігнат підтвердив: ніч на 24 травня стала однією з наймасштабніших атак Росії по Україні — понад 690 засобів повітряного нападу, включно з балістичними ракетами, «Кинджалами», «Цирконами» та сотнями дронів, були спрямовані передусім на Київ.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга після нічної масованої атаки Росії закликав союзників подвоїти підтримку України — від посилення санкцій до інвестицій в оборонну промисловість.
Президент Володимир Зеленський після нічної атаки Росії на Київ заявив, що Путін воює не армією, а ракетами проти житлових будинків і шкіл.
Українські атаки дронами по Москві змінюють ставлення росіян до війни, руйнуючи міф про “далеку спецоперацію” та змушуючи Кремль визнавати вразливість столиці.
Президент Росії Володимир Путін більше не може приховувати від власного народу поразки на фронті, визнаючи провал наступів і втрати, які раніше замовчувалися, тоді як Україна демонструє здатність диктувати хід війни.
Радник Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що активна фаза війни може завершитися вже восени, якщо літній наступ російської армії остаточно провалиться, відкривши шлях до врегулювання, скасування воєнного стану та підготовки виборів.
Федоров заявив: вимкнення Starlink для росіян та масове застосування middle strike-дронів стали ключовими факторами, які зупинили наступ окупантів. Міністр оборони наголосив, що кожен кілометр просування тепер коштує ворогу непропорційно великих втрат, а Україна поступово перехоплює ініціативу на фронті.
Федоров заявив: вимкнення Starlink для росіян та масове застосування middle strike-дронів стали ключовими факторами, які зупинили наступ окупантів. Міністр оборони наголосив, що кожен кілометр просування тепер коштує ворогу непропорційно великих втрат, а Україна поступово перехоплює ініціативу на фронті.
Зустріч Зеленського і Мадяра: все залежить від конкретних рішень. У МЗС України заявили, що переговори між президентом та прем’єром Угорщини можливі лише тоді, коли Будапешт продемонструє готовність до конструктивного діалогу та реальних кроків у двосторонніх відносинах.
Сибіга: "удар по МЗС і музеях Києва — злочин проти пам’яті"У ніч на 24 травня Росія здійснила масований комбінований удар по Україні, застосувавши понад 90 ракет і сотні дронів. У Києві постраждали десятки людей, а серед руйнувань — будівля Міністерства закордонних справ, Національний художній музей, філармонія, університети та церкви.
Юрій Ігнат підтвердив: ніч на 24 травня стала однією з наймасштабніших атак Росії по Україні — понад 690 засобів повітряного нападу, включно з балістичними ракетами, «Кинджалами», «Цирконами» та сотнями дронів, були спрямовані передусім на Київ.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга після нічної масованої атаки Росії закликав союзників подвоїти підтримку України — від посилення санкцій до інвестицій в оборонну промисловість.
Президент Володимир Зеленський після нічної атаки Росії на Київ заявив, що Путін воює не армією, а ракетами проти житлових будинків і шкіл.