У "Слузі народу", вторють словам Зеленського, і вважають, що дату виборів до Ради має витлумачити Конституційний Суд
Народний депутат Верховної Ради України з фракції "Слуга народу", голова парламентського комітету з питань правової політики Андрій Костін вважає, що дату чергових парламентських виборів слід визначати виходячи з позиції Конституційного Суду. Костін зазначив, що це важливо для того, щоб не було суперечок щодо легітимності майбутніх виборів парламенту.
Потрібно уникнути якоїсь спірної чи двозначної ситуації з погляду, коли мають відбутися вибори до Верховної Ради України. Про це нардеп сказав Українським Новинам у п'ятницю, 3 грудня.
"Я думаю, що найкраще буде отримати з цього приводу все-таки позицію Конституційного Суду для того, щоб не було суперечок щодо легітимності майбутніх виборів парламенту. Конституційний Суд буде в майбутньому на стороні Конституції та українського народу", - відповів Костін на питання, коли мають відбутися вибори до Ради – восени 2023 року чи 2024 року.
Варто зазначити, що згідно зі ст. 77 Конституції чергові вибори народних депутатів відбуваються в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень Ради. Отже, вибори мають відбутися восени 2023 року. У ст. 76 Конституції зазначено, що строк повноважень парламенту – п'ять років. Враховуючи, що Рада обиралася влітку 2019 року на позачергових виборах, наступні вибори, згідно з цією статтею, мають відбутися восени 2024 року. Чергові вибори Президента мають відбутися навесні 2024 року, отже парламент обиратиметься до або після виборів глави держави, що може вплинути на рейтинги влади.
Нагадаємо, що раніше голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія звинуватив телеканал CNN у брехні через фільм про вагнерівців та зв'язки з Росією. Також ASPI news писало, що Арахамія розповів, чому Зеленський заперечував проведення спецоперації щодо найманців "Вагнера".
ПолітикаПрезидент Володимир Зеленський заявив, що Україна посилює протиповітряну оборону та зміцнює позиції на фронті, наголосивши на критичній важливості підтримки союзників для стримування російських атак і захисту європейської безпеки.
ПолітикаПосол ЄС Катеріна Матернова заявила, що масовані удари Росії по Україні є свідченням її поразки на полі бою, а не сили. Вона наголосила: Кремль вичавлює з себе останні ресурси, тоді як Україна отримує підтримку ЄС і не зламається.
ПолітикаРечник Повітряних сил Юрій Ігнат заявив, що під час нічної атаки Росія застосувала комбіновану тактику з дронами, ракетами та балістикою, намагаючись перевантажити систему ППО, але більшість цілей було збито.
ПолітикаМіністр закордонних справ Андрій Сибіга після масованого удару Росії закликав партнерів перейти від засудження до дій — посилити санкції, збільшити військову допомогу та ухвалити стратегічні рішення на користь України.
ПолітикаПрезидент Володимир Зеленський відреагував на чергову масовану атаку Росії, яка забрала життя мирних мешканців та спричинила руйнування у столиці й регіонах. Він наголосив, що удари по цивільних об’єктах не зламають українське суспільство, а навпаки — лише посилять рішучість боротися до перемоги.
ПолітикаПрезидент Володимир Зеленський заявив, що російські війська більше не мають безпечних доріг на окупованих територіях, адже Україна реалізує план далекобійних санкцій, який системно руйнує логістику противника та змінює баланс сил на фронті.
ПолітикаПрезидент Володимир Зеленський заявив, що Україна має реальні шанси на перемир’я завдяки зміцненню оборони та кризі ефективності російських військ. Водночас він попередив, що Кремль може використати паузу для перегрупування, тому потрібні жорсткі санкції та стабільна підтримка союзників.
ПолітикаПрезидент Володимир Зеленський заявив, що навіть постачання 60 ракет для систем Patriot щомісяця не здатне забезпечити належний рівень захисту від масованих російських атак, і закликав союзників збільшити підтримку України.
ПолітикаПрезидент Володимир Зеленський заявив, що будь-які спроби пом’якшити або скасувати санкції проти Росії фактично означають підтримку її армії та оборонної промисловості. Він наголосив, що Кремль сприймає дипломатичні поступки як слабкість, а світ має діяти жорсткіше й запроваджувати нові обмеження.
ПолітикаПрезидент Володимир Зеленський заявив, що Росія прагне зірвати проведення мирного саміту у Швейцарії, використовуючи політичний тиск і військові атаки. Він закликав союзників не піддаватися на маніпуляції Кремля та довести, що світ здатний диктувати умови миру.
ПолітикаПрезидент Володимир Зеленський заявив, що Україна посилює протиповітряну оборону та зміцнює позиції на фронті, наголосивши на критичній важливості підтримки союзників для стримування російських атак і захисту європейської безпеки.
ПолітикаПосол ЄС Катеріна Матернова заявила, що масовані удари Росії по Україні є свідченням її поразки на полі бою, а не сили. Вона наголосила: Кремль вичавлює з себе останні ресурси, тоді як Україна отримує підтримку ЄС і не зламається.
ПолітикаРечник Повітряних сил Юрій Ігнат заявив, що під час нічної атаки Росія застосувала комбіновану тактику з дронами, ракетами та балістикою, намагаючись перевантажити систему ППО, але більшість цілей було збито.
ПолітикаМіністр закордонних справ Андрій Сибіга після масованого удару Росії закликав партнерів перейти від засудження до дій — посилити санкції, збільшити військову допомогу та ухвалити стратегічні рішення на користь України.