Арахамія розповів, чому Зеленський заперечував проведення спецоперації щодо найманців "Вагнера"
Глава парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія пояснив, чому Президент України Володимир Зеленський заперечував спецоперацію із затримання найманців російської ПВК "Вагнер". За його словами, це пов'язано із підписанням секретних документів про нерозголошення військової таємниці.
Насправді, було дві операції щодо "вагнерівців", а за розкриття таких даних є кримінальна відповідальність. Про це заявив в ефірі програми "Ток-шоу №1" на телеканалі "Україна 24" голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.
"Якщо зараз ви мене запитаєте, чи знав я про якусь операцію, я скажу, що ні. Я підписав для цього купу документів - ніяких деталей про спецоперацію, ніякого поширення даних і таке інше. Це кримінальна відповідальність", - пояснив Арахамія.
Глава фракції зазначив, що така практика цілком звичайна, зокрема для західних країн. Як приклад, він навів США, мовляв, там офіційно заперечуватимуть ліквідацію будь-якого бойовика.
Нагадаємо, що раніше голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія звинуватив телеканал CNN у брехні через фільм про вагнерівців та зв'язки з Росією. Також ASPI news писало, що Арахамія прогнозував, що народний депутат із "Слуги народу" Андрій Мотовиловець стане першим заступником голови фракції.
Народний депутат Єлєнський ініціював законопроєкт, який передбачає можливість проходження невійськової служби замість мобілізації, відкриваючи новий формат залучення громадян до оборони країни.
Російський військовий, який потрапив у полон, зізнався, що очікував катувань, але натомість отримав порятунок від українських прикордонників.
Лідер парламентської фракції «Слуга народу» заявив, що новий закон про мобілізацію дозволить врегулювати статус мільйонів українців, які нині перебувають у розшуку за ухилення від служби.
Вартість основних інгредієнтів для великодньої випічки зросла настільки, що куліч став показником інфляції та економічної нестабільності.
До військової частини прибули тисячі мобілізованих, які не відповідають вимогам служби. Омбудсман Ольга Решетилова назвала це прикладом глибоких проблем у системі мобілізації, що потребує негайного реформування.
Українські політики визнають: армія має потенціал протистояти російській агресії понад десять років, однак мобілізаційна система потребує негайних змін. Без цього ризикує виникнути кадровий дефіцит, що може вплинути на боєздатність та стратегічну стійкість країни.
Український військовий льотчик увійшов до історії, встановивши світовий рекорд зі знищення дронів Shahed. Його досягнення стало символом стійкості та професіоналізму українських Повітряних сил, які щодня боронять небо від російських атак.
Військова омбудсменка наголосила, що кількість бажаючих служити в ТЦК майже зведена до нуля, що ставить під сумнів ефективність нинішньої системи мобілізації. За її словами, суспільство втомлене війною, а довіра до військових структур знижується, що ускладнює процес комплектування армії.
У відповідь на різкі заяви прем’єра Угорщини Віктора Орбана, який назвав українську політику “абсурдною”, Київ відкрив нове угорськомовне радіо. Його мета — пояснити позицію України, розвінчати міфи та донести правдиву інформацію до угорців, які проживають як у самій Угорщині, так і на Закарпатті.
За минулий рік до офісу омбудсмена надійшло понад шість тисяч звернень щодо порушень мобілізаційних процедур. Це свідчить про те, що мобілізація, яка є критично важливою для оборони країни, водночас породжує серйозні соціальні конфлікти та потребує системного врегулювання.
Народний депутат Єлєнський ініціював законопроєкт, який передбачає можливість проходження невійськової служби замість мобілізації, відкриваючи новий формат залучення громадян до оборони країни.
Російський військовий, який потрапив у полон, зізнався, що очікував катувань, але натомість отримав порятунок від українських прикордонників.
Лідер парламентської фракції «Слуга народу» заявив, що новий закон про мобілізацію дозволить врегулювати статус мільйонів українців, які нині перебувають у розшуку за ухилення від служби.
Вартість основних інгредієнтів для великодньої випічки зросла настільки, що куліч став показником інфляції та економічної нестабільності.