Угорщина не має мандата на переговори від імені Євросоюзу щодо України – Мішель
Глава Європейської ради Шарль Мішель розкритикував прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана за його самопроголошену "миротворчу місію" щодо війни в Україні, яка передбачала переговори з Дональдом Трампом, російським диктатором Путіним та лідером Китаю без підтримки ЄС.
Він заявив, що глава угорського уряду не має мандата на переговори від імені ЄС. Як повідомило Reuters, Мішель відправив Орбану листа з таким меседжем. https://www.reuters.com/world/orban-eu-leaders-trump-ready-act-immediately-russia-ukraine-peace-broker-2024-07-16/ Він нагадав прем'єру Угорщини, що Росія – агресор, а Україна – жертва. "Почергове головування у Раді не відіграє жодної ролі у представленні Європейського Союзу на міжнародній арені і не отримало мандату діяти від імені ЄС", – йдеться у листі Мішеля, зі змістом якого ознайомилися журналісти.
Політик також відкинув твердження Орбана про те, що ЄС проводив "провоєнну" політику в Україні. "Все саме навпаки. Росія – агресор, а Україна – жертва, яка реалізує своє законне право на самооборону", – написав Мішель.
Він додав, що жодна дискусія про Україну не може відбутися без України, і зазначив, що ЄС "послідовно прагнув заручитися широкою міжнародною підтримкою всеосяжного, справедливого та міцного світу". "ЄС доклав усіх зусиль, щоб звернутися до всіх партнерів, включно з Китаєм", – підкреслив він.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.