Україна досягла свого в позові до РФ через окупацію Криму
Україна домоглася розгляду Арбітражним трибуналом в Парижі позову, який "Укренерго" подало до Росії у 2019 році. Відповідну юрисдикцію суду було ухвалено 5 серпня.
Про це повідомили в "Укренерго". В компанії зазначили, що розгляд справи саме паризьким Арбітражним трибуналом призначила Постійна палата третейського суду. Позови "Укренерго" стосуються виплати компенсації за незаконно експропрійовані Росією енергетичні активи та інвестиції в Криму. Зокрема, йдеться про майно загальною вартістю 527 млн євро:
- 17 підстанцій;
- понад 1300 кілометрів ліній електропередачі.
Позов до міжнародного Арбітражного трибуналу НЕК "Укренерго" подала ще у 2019 році, але розгляд справи почався лише наприкінці 2020-го. Рішення про відхилення скарг росіян – нарешті відкриває шлях до розгляду справи по суті. На відміну від інших подібних справ за позовами українських компаній проти держави-агресора, у суді за поданням "Укренерго" – Росія бере активну участь: представники генеральної прокуратури РФ присутні під час засідань трибуналу. "Арбітрам знадобилося 11 місяців, щоб проаналізувати аргументи сторін і ухвалити своє рішення щодо юрисдикції розгляду справи. Зараз ми готуємось до наступних етапів розгляду в суді. Розуміємо, що цей шлях буде ще тривалим і досить складним. Але врешті-решт агресор до останньої копійки заплатить за збитки, завдані українській енергосистемі", – зазначили в "Укренерго".
Російська армія змінює підхід до повітряних атак по Україні, дедалі активніше використовуючи реактивні безпілотники та зменшуючи кількість звичайних ударних дронів.
Російська влада дедалі активніше застосовує примус і залякування для поповнення армії, оскільки охочих підписувати контракти стає все менше.
Створена Францією та Великою Британією "коаліція охочих", яка стала одним із ключових європейських форматів підтримки України, може зіткнутися із серйозними політичними труднощами.
Головне управління розвідки Міністерства оборони України представило нову інформаційно-аналітичну систему «Периметр», яка призначена для цілодобового моніторингу обстановки навколо державного кордону та оперативного виявлення потенційних загроз.
Україна не зможе швидко закрити проблему російських балістичних ударів без додаткових ракет для систем Patriot.
Найбільший російський маркетплейс Wildberries, засновницею та генеральною директоркою якого є Тетяна Кім, не здійснює прямих поставок спорядження російській армії.
Президент Володимир Зеленський оголосив про нові кадрові рішення у секторі безпеки та оборони. Рустем Умєров очолив Службу зовнішньої розвідки України, а Ігор Клименко призначений секретарем Ради національної безпеки і оборони.
Сполучені Штати розпочали переговори з Україною щодо можливого передання технологій, пов'язаних із виробництвом систем протиповітряної оборони Patriot.
Російська армія втратила темп наступальних операцій в Україні й більше не демонструє оперативних проривів, на які розраховував Кремль.
Російська економіка дедалі сильніше залежить від військово-промислового комплексу, тоді як цивільні галузі втрачають виробничі потужності, інвестиції та кадри.
Російська армія змінює підхід до повітряних атак по Україні, дедалі активніше використовуючи реактивні безпілотники та зменшуючи кількість звичайних ударних дронів.
Російська влада дедалі активніше застосовує примус і залякування для поповнення армії, оскільки охочих підписувати контракти стає все менше.
Створена Францією та Великою Британією "коаліція охочих", яка стала одним із ключових європейських форматів підтримки України, може зіткнутися із серйозними політичними труднощами.
Головне управління розвідки Міністерства оборони України представило нову інформаційно-аналітичну систему «Периметр», яка призначена для цілодобового моніторингу обстановки навколо державного кордону та оперативного виявлення потенційних загроз.