Україна досягла свого в позові до РФ через окупацію Криму
Україна домоглася розгляду Арбітражним трибуналом в Парижі позову, який "Укренерго" подало до Росії у 2019 році. Відповідну юрисдикцію суду було ухвалено 5 серпня.
Про це повідомили в "Укренерго". В компанії зазначили, що розгляд справи саме паризьким Арбітражним трибуналом призначила Постійна палата третейського суду. Позови "Укренерго" стосуються виплати компенсації за незаконно експропрійовані Росією енергетичні активи та інвестиції в Криму. Зокрема, йдеться про майно загальною вартістю 527 млн євро:
- 17 підстанцій;
- понад 1300 кілометрів ліній електропередачі.
Позов до міжнародного Арбітражного трибуналу НЕК "Укренерго" подала ще у 2019 році, але розгляд справи почався лише наприкінці 2020-го. Рішення про відхилення скарг росіян – нарешті відкриває шлях до розгляду справи по суті. На відміну від інших подібних справ за позовами українських компаній проти держави-агресора, у суді за поданням "Укренерго" – Росія бере активну участь: представники генеральної прокуратури РФ присутні під час засідань трибуналу. "Арбітрам знадобилося 11 місяців, щоб проаналізувати аргументи сторін і ухвалити своє рішення щодо юрисдикції розгляду справи. Зараз ми готуємось до наступних етапів розгляду в суді. Розуміємо, що цей шлях буде ще тривалим і досить складним. Але врешті-решт агресор до останньої копійки заплатить за збитки, завдані українській енергосистемі", – зазначили в "Укренерго".
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.