Україна досягла свого в позові до РФ через окупацію Криму
Україна домоглася розгляду Арбітражним трибуналом в Парижі позову, який "Укренерго" подало до Росії у 2019 році. Відповідну юрисдикцію суду було ухвалено 5 серпня.
Про це повідомили в "Укренерго". В компанії зазначили, що розгляд справи саме паризьким Арбітражним трибуналом призначила Постійна палата третейського суду. Позови "Укренерго" стосуються виплати компенсації за незаконно експропрійовані Росією енергетичні активи та інвестиції в Криму. Зокрема, йдеться про майно загальною вартістю 527 млн євро:
- 17 підстанцій;
- понад 1300 кілометрів ліній електропередачі.
Позов до міжнародного Арбітражного трибуналу НЕК "Укренерго" подала ще у 2019 році, але розгляд справи почався лише наприкінці 2020-го. Рішення про відхилення скарг росіян – нарешті відкриває шлях до розгляду справи по суті. На відміну від інших подібних справ за позовами українських компаній проти держави-агресора, у суді за поданням "Укренерго" – Росія бере активну участь: представники генеральної прокуратури РФ присутні під час засідань трибуналу. "Арбітрам знадобилося 11 місяців, щоб проаналізувати аргументи сторін і ухвалити своє рішення щодо юрисдикції розгляду справи. Зараз ми готуємось до наступних етапів розгляду в суді. Розуміємо, що цей шлях буде ще тривалим і досить складним. Але врешті-решт агресор до останньої копійки заплатить за збитки, завдані українській енергосистемі", – зазначили в "Укренерго".
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що підтримка України у війні проти Росії відповідає стратегічним інтересам Варшави.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається перетворити балістичні ракети на один із головних інструментів терору проти України, а напередодні зимового періоду Москва планує нарощувати виробництво такого озброєння.
Президент Володимир Зеленський провів нараду з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим, під час якої основну увагу приділили ситуації на Донеччині.
Володимир Путін зіткнувся з дилемою, яку Кремлю дедалі складніше відкладати: як поповнювати втрати російської армії, не провокуючи нову хвилю невдоволення напередодні парламентських виборів.
Володимир Путін дедалі гостріше стикається з проблемою часу: Росія зберігає значний військовий потенціал, однак її здатність підтримувати нинішню модель війни проти України поступово опиняється під тиском.
Посол України в Польщі Василь Боднар заявив, що жодна іноземна держава не має права визначати, кого українці повинні вважати своїми національними героями.
Найбільший розподільчий центр Rozetka, який забезпечував обробку понад 100 тисяч замовлень щодоби, був повністю зруйнований під час російської ракетної атаки.
Українська балістична ракета FP-7 наблизилася до початку бойового застосування. Після серії успішних випробувань нова розробка компанії Fire Point проходить державну сертифікацію, а перші удари по наземних цілях можуть відбутися вже восени цього року.
Україна і Польща пережили найскладнішу фазу напруження у двосторонніх відносинах, однак окремі проблеми й надалі залишаються відчутними.
Російський лідер Володимир Путін провів масштабні кадрові перестановки у вищому військовому командуванні РФ, змінивши відповідальних за логістику, військові закупівлі, перспективні озброєння та війська безпілотних систем.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що підтримка України у війні проти Росії відповідає стратегічним інтересам Варшави.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається перетворити балістичні ракети на один із головних інструментів терору проти України, а напередодні зимового періоду Москва планує нарощувати виробництво такого озброєння.
Президент Володимир Зеленський провів нараду з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим, під час якої основну увагу приділили ситуації на Донеччині.
Володимир Путін зіткнувся з дилемою, яку Кремлю дедалі складніше відкладати: як поповнювати втрати російської армії, не провокуючи нову хвилю невдоволення напередодні парламентських виборів.