Україна досягла свого в позові до РФ через окупацію Криму
Україна домоглася розгляду Арбітражним трибуналом в Парижі позову, який "Укренерго" подало до Росії у 2019 році. Відповідну юрисдикцію суду було ухвалено 5 серпня.
Про це повідомили в "Укренерго". В компанії зазначили, що розгляд справи саме паризьким Арбітражним трибуналом призначила Постійна палата третейського суду. Позови "Укренерго" стосуються виплати компенсації за незаконно експропрійовані Росією енергетичні активи та інвестиції в Криму. Зокрема, йдеться про майно загальною вартістю 527 млн євро:
- 17 підстанцій;
- понад 1300 кілометрів ліній електропередачі.
Позов до міжнародного Арбітражного трибуналу НЕК "Укренерго" подала ще у 2019 році, але розгляд справи почався лише наприкінці 2020-го. Рішення про відхилення скарг росіян – нарешті відкриває шлях до розгляду справи по суті. На відміну від інших подібних справ за позовами українських компаній проти держави-агресора, у суді за поданням "Укренерго" – Росія бере активну участь: представники генеральної прокуратури РФ присутні під час засідань трибуналу. "Арбітрам знадобилося 11 місяців, щоб проаналізувати аргументи сторін і ухвалити своє рішення щодо юрисдикції розгляду справи. Зараз ми готуємось до наступних етапів розгляду в суді. Розуміємо, що цей шлях буде ще тривалим і досить складним. Але врешті-решт агресор до останньої копійки заплатить за збитки, завдані українській енергосистемі", – зазначили в "Укренерго".
Керівник Офісу президента Кирило Буданов уперше детально розповів, як складалися його робочі взаємини з президентом Володимиром Зеленським.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що завершення активної фази війни до кінця року залишається реалістичним сценарієм, однак досягти цього можна лише за умови збереження військового тиску на Росію та активної міжнародної підтримки України.
Російське керівництво не планує переходити до змістовних мирних переговорів із Україною щонайменше до початку 2027 року, оскільки розраховує досягти вигідніших для себе військових і політичних позицій.
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш уперше детально прокоментував передачу Україні ракет до систем протиповітряної оборони Patriot, заявивши, що це рішення було ухвалене після консультацій із НАТО та американським військовим командуванням.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте вважає, що новий масований ракетно-дроновий удар Росії по Україні свідчить про зростаючий відчай Кремля, а не про його силу.
Президент Білорусі Олександр Лукашенко виступив із новою резонансною заявою щодо війни в Україні, переклавши відповідальність за продовження конфлікту на західні країни. Білоруський лідер стверджує, що саме дії Заходу нібито не дозволяють завершити бойові дії, тоді як Росія продовжує щоденні масовані удари по українських містах.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що головним завданням української делегації на саміті НАТО в Анкарі стане досягнення конкретних домовленостей щодо посилення протиповітряної оборони держави.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський після чергової масованої російської атаки на Україну закликав союзників значно активніше підтримувати українську протиповітряну оборону.
Президент США Дональд Трамп вважає припинення війни між Росією та Україною одним із найнагальніших зовнішньополітичних завдань своєї адміністрації. Саме бажання якнайшвидше зупинити бойові дії стане головною темою його майбутньої зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським на саміті НАТО, повідомляють американські джерела.
Прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко заявила, що російський удар по Вишневому на Київщині спричинив найбільші руйнування житлової забудови за весь час повномасштабної війни.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов уперше детально розповів, як складалися його робочі взаємини з президентом Володимиром Зеленським.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що завершення активної фази війни до кінця року залишається реалістичним сценарієм, однак досягти цього можна лише за умови збереження військового тиску на Росію та активної міжнародної підтримки України.
Російське керівництво не планує переходити до змістовних мирних переговорів із Україною щонайменше до початку 2027 року, оскільки розраховує досягти вигідніших для себе військових і політичних позицій.
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш уперше детально прокоментував передачу Україні ракет до систем протиповітряної оборони Patriot, заявивши, що це рішення було ухвалене після консультацій із НАТО та американським військовим командуванням.