Україна досягла свого в позові до РФ через окупацію Криму
Україна домоглася розгляду Арбітражним трибуналом в Парижі позову, який "Укренерго" подало до Росії у 2019 році. Відповідну юрисдикцію суду було ухвалено 5 серпня.
Про це повідомили в "Укренерго". В компанії зазначили, що розгляд справи саме паризьким Арбітражним трибуналом призначила Постійна палата третейського суду. Позови "Укренерго" стосуються виплати компенсації за незаконно експропрійовані Росією енергетичні активи та інвестиції в Криму. Зокрема, йдеться про майно загальною вартістю 527 млн євро:
- 17 підстанцій;
- понад 1300 кілометрів ліній електропередачі.
Позов до міжнародного Арбітражного трибуналу НЕК "Укренерго" подала ще у 2019 році, але розгляд справи почався лише наприкінці 2020-го. Рішення про відхилення скарг росіян – нарешті відкриває шлях до розгляду справи по суті. На відміну від інших подібних справ за позовами українських компаній проти держави-агресора, у суді за поданням "Укренерго" – Росія бере активну участь: представники генеральної прокуратури РФ присутні під час засідань трибуналу. "Арбітрам знадобилося 11 місяців, щоб проаналізувати аргументи сторін і ухвалити своє рішення щодо юрисдикції розгляду справи. Зараз ми готуємось до наступних етапів розгляду в суді. Розуміємо, що цей шлях буде ще тривалим і досить складним. Але врешті-решт агресор до останньої копійки заплатить за збитки, завдані українській енергосистемі", – зазначили в "Укренерго".
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.