Україна хоче отримати від країн-партнерів наступальну зброю
Україна розраховує на отримання від західних партнерів не лише оборонної, але й наступальної зброї. Тоді Росія зрозуміє, що ціна за агресію буде непомірною й відступить.
Наступальна зброя, яку Україна може отримати від країн-партнерів, дозволить зупинити країну-агресора. Про це на спільному брифінгу з очільницею данського оборонного відомства Тріне Брамсен заявив міністр оборони Олексій Резніков.
Резніков зауважив, що українські військові готові самі захищати територіальну цілісність країни, але їм потрібна допомога. Зокрема, ЗСУ потребують засобів радіоелектронної боротьби та розвідки, протитанкові комплекси, а також кіберзахисту та флот. Він наголосив, що якщо данський уряд займе жорстку позицію і вестиме діалог з партнерами по НАТО та ЄС, коли буде реальна допомога озброєнням і технологіями, агресор далі не піде. "У Кремлі прагматичні люди, вони люблять рахувати гроші. Якщо вони зрозуміють, що ціна наступу буде непомірною, вони на нього не наважаться", – сказав глава Міноборони.
Раніше голова комітету із закордонних справ Палати представників Конгресу США Майкл Маккол виступив із закликом до адміністрації президента США Джо Байдена та союзників надати військову допомогу Україні. Конгресмен-республіканець від штату Техас зазначив, що через нарощування військової активності РФ біля українських кордонів офіційному Києву потрібно додаткове озброєння. Також ми писали, що Сполучені Штати продовжуватимуть надавати військову допомогу Україні, включаючи летальну оборонну зброю.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.