Україна хоче отримати від країн-партнерів наступальну зброю
Україна розраховує на отримання від західних партнерів не лише оборонної, але й наступальної зброї. Тоді Росія зрозуміє, що ціна за агресію буде непомірною й відступить.
Наступальна зброя, яку Україна може отримати від країн-партнерів, дозволить зупинити країну-агресора. Про це на спільному брифінгу з очільницею данського оборонного відомства Тріне Брамсен заявив міністр оборони Олексій Резніков.
Резніков зауважив, що українські військові готові самі захищати територіальну цілісність країни, але їм потрібна допомога. Зокрема, ЗСУ потребують засобів радіоелектронної боротьби та розвідки, протитанкові комплекси, а також кіберзахисту та флот. Він наголосив, що якщо данський уряд займе жорстку позицію і вестиме діалог з партнерами по НАТО та ЄС, коли буде реальна допомога озброєнням і технологіями, агресор далі не піде. "У Кремлі прагматичні люди, вони люблять рахувати гроші. Якщо вони зрозуміють, що ціна наступу буде непомірною, вони на нього не наважаться", – сказав глава Міноборони.
Раніше голова комітету із закордонних справ Палати представників Конгресу США Майкл Маккол виступив із закликом до адміністрації президента США Джо Байдена та союзників надати військову допомогу Україні. Конгресмен-республіканець від штату Техас зазначив, що через нарощування військової активності РФ біля українських кордонів офіційному Києву потрібно додаткове озброєння. Також ми писали, що Сполучені Штати продовжуватимуть надавати військову допомогу Україні, включаючи летальну оборонну зброю.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що країни Альянсу готуються продемонструвати Росії новий рівень військово-промислової потужності.
Розмови Володимира Путіна про готовність Росії повернутися до мирних переговорів можуть бути пов’язані не з реальним бажанням завершити війну, а з новою політичною ситуацією, у якій Москва відчула зростання тиску.
Президент України Володимир Зеленський заявив про завершення першочергових робіт із консервації пошкоджених російською атакою об’єктів Києво-Печерської лаври. Українська влада переходить до наступного етапу — підготовки повноцінного відновлення історичної святині, яка постраждала внаслідок російського удару.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн стала фігуранткою нового розслідування через відмову надати доступ до закритого листування, у якому брали участь президент України Володимир Зеленський та низка європейських лідерів.
Колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен заявив, що Європі необхідно створити новий військовий союз за участю України, який міг би стати основою майбутньої архітектури безпеки континенту.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що представники Києва проводили контакти з білоруською стороною щодо роботи ретрансляторів, які, за даними української розвідки, могли використовуватися Росією для коригування атак ударних безпілотників по території України.
Служба безпеки України провела чергову спецоперацію на тимчасово окупованому Кримському півострові, завдавши удару по військових об’єктах Росії в районі Керчі.
Росія може готувати новий масштабний етап залучення людей до війни проти України — у країні фіксують підготовку військових полігонів та інфраструктури для прийому додаткового особового складу.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що тепер саме Володимир Путін має визначитися, чи готова Росія погодитися на переговори з президентом України Володимиром Зеленським.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Білорусь за впливу Росії розбудовує поблизу українського кордону інфраструктуру, яка може мати військове призначення.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що країни Альянсу готуються продемонструвати Росії новий рівень військово-промислової потужності.
Розмови Володимира Путіна про готовність Росії повернутися до мирних переговорів можуть бути пов’язані не з реальним бажанням завершити війну, а з новою політичною ситуацією, у якій Москва відчула зростання тиску.
Президент України Володимир Зеленський заявив про завершення першочергових робіт із консервації пошкоджених російською атакою об’єктів Києво-Печерської лаври. Українська влада переходить до наступного етапу — підготовки повноцінного відновлення історичної святині, яка постраждала внаслідок російського удару.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн стала фігуранткою нового розслідування через відмову надати доступ до закритого листування, у якому брали участь президент України Володимир Зеленський та низка європейських лідерів.