Україна мчить до стандартів НАТО набагато швидше, ніж за всі попередні роки, – Корнієнко
Результати реформ, що втілюються, свідчать про те, що Україна рухається до стандартів НАТО набагато швидше, ніж у попередні роки. Таку думку висловив перший заступник голови Верховної Ради України та голова партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко.
На засіданні Міжпарламентської ради Україна-НАТО (UNIC) перший віце-спікер парламенту Олександр Корнієнко зазначив, що команда президента Володимира Зеленського одразу взяла курс на модернізацію України та реальні реформи, а багато змін при цьому було втілено вперше за 10, 20 і навіть 30 років попри опір. Про це повідомляє пресслужба партії "Слуга народу" у вівторок, 26 жовтня.
Зокрема, йдеться про відкриття ринків, боротьбу з "кнопкодавством", скасування депутатської недоторканності, проведення реальної децентралізації влади, обмеження впливу великого бізнесу на політику, комплексну реформу прокуратури та безпрецедентну судову реформу, забезпечення інституційної незалежності та здатність антикорупційних органів. Окрім того, за словами першого віце-спікера, парламент вийшов на фінішну пряму у реформі Служби безпеки України. Проводиться банківська реформа. Минулого тижня ВР завершила черговий етап, який посилив Нацбанк.
"Можна продовжувати з прикладами, але напрямок зрозумілий: побудова прозорих і міцних інститутів, вільних від корупції – для швидкого економічного зростання та розвитку. Результати наших реформ свідчать: ми рухаємося до стандартів НАТО, причому рухаємося набагато швидше, ніж у попередні роки. Народ України вже втомився від обіцянок політиків. Це змушує нас рухатися швидше", – заявив Корнієнко.
Нагадаємо, що народного депутата, голову партії "Слуга Народу" Олександра Корнієнка було обрано першим віцеспікером парламенту. "За" проголосувало 256 народних депутатів. Також ASPI news писало, що, за словами голови фракції "Слуга народу" Давида Арахамії, народний депутат із "Слуги народу" Андрій Мотовиловець може стати першим заступником голови фракції.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.