Україна може відмовитися від вступу до НАТО, якщо це допоможе уникнути війни з Росією, - Пристайко
Україна нібито може розглянути варіант про відмову вступу у НАТО, якщо це дозволить уникнути війни з Росією. Про таку можливість заявив посол у Британії Вадим Пристайко, але його слова, як і завжди у подібних випадках, були "вирвані з контексту".
Посол України у Британії Вадим Пристайко заявив, що вступ України у Північноатлантичний Альянс передбачений Конституцією. Однак дипломати "гнучкі в пошуку найкращого вирішення ситуації", наголосив дипломат в інтерв'ю журналісту Стівену Нолану.
"Ми намагаємося знайти найкращий вихід. Якщо це дозволить запобігти напруженості, то розглянемо це", – сказав Пристайко, який згодом заперечив, що Україна може відмовитися від цілі стати членом Північноатлантичного альянсу.
🗣️"We are trying to find the best way out."
— BBC Radio 5 Live (@bbc5live) February 13, 2022
Ukraine's ambassador to the UK Vadym Prystaiko has told @StephenNolan his country might agree not to join @NATO if it would avert war with Russia.
It would mean the country abandoning a goal written into its constitution.
🎧⬇️
У свою чергу речник Міністерства закордонних справ Олег Ніколенко наголосив зазначив, що слова дипломата були вирвані з контексту. "Безумовно, заради миру і збереження життів наших громадян Україна готова йти на будь-які формати діалогів із країнами і міжнародними організаціями. Водночас посол слушно зазначив в інтерв'ю, що перспектива членства в НАТО закріплена в Конституції України, але країна нині не є членом цього чи іншого безпекового альянсу. Тож ключовим для нас стає питання гарантій безпеки", – пояснив представник міністерства. За його словами, найкращою гарантією було би негайне прийняття України до НАТО. Проте, за його словами, "загрози Україні існують тут і зараз", тож пошук відповіді на питання гарантій стає фундаментальним нагальним завданням. "Але жодне рішення не може бути ухвалене всупереч Конституції України", – запевнив він. Тим часом у соцмережах заява Пристайк викликала хвилю обурення в українців.
Як раніше інформувало ASPI news, глава МЗС Дмитро Кулеба розповів, скільки країн відправили до України додаткову оборонну підтримку. Також нагадаємо, що в умовах загрози вторгнення РФ Україна має достатньо ресурсів для підтримки економіки.
Керівник Служби безпеки України Євген Хмара заявив, що далекобійні удари українських сил поступово змінюють хід війни та наближають справедливий мир.
Згідно з новими опитуваннями, рейтинг Володимира Путіна знизився до найнижчого рівня від початку вторгнення в Україну. Російське суспільство дедалі більше демонструє втому від війни, а економічні труднощі та міжнародні санкції підривають довіру до влади.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що співвідношення втрат у війні проти України є критичним для Росії: її армія втрачає у 3,5 раза більше військових, ніж українська. Він наголосив, що ці дані свідчать про провал російської стратегії та підтверджують ефективність української оборони.
Європейський Союз заявив, що контакти з Москвою показали справжню природу російської політики: Кремль не має наміру завершувати війну, а використовує переговори як інструмент тиску та дезінформації.
Російське МЗС вкотре заявило про «системні удари» по Києву, але реакція в Україні та світі була іронічною. Коментатори наголосили, що ці погрози виглядають як відчайдушні спроби залякати дипломатів, проте насправді вони лише демонструють деградацію російської дипломатії.
Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив, що жодна країна світу не може гарантувати стовідсоткове відбиття масованих комбінованих ударів, особливо за несприятливих погодних умов.
Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що глава МЗС РФ Сергій Лавров під час телефонної розмови попросив його донести до президента Дональда Трампа повідомлення від Володимира Путіна про майбутні удари по Києву.
Після заяв Москви про «системні удари» по Києву перші реакції іноземних посольств засвідчили: дипломатичні місії залишаються на місці й не планують евакуації. Західні дипломати наголосили, що їхня присутність у столиці є символом підтримки України та сигналом Кремлю, що шантаж не працює.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що погрози Москви щодо нових масованих ударів по Києву мають на меті залякати іноземних дипломатів і створити атмосферу страху. Він підкреслив, що Україна не очікує успіху цього шантажу, а світ повинен відповісти додатковими пакетами допомоги та санкцій проти Росії.
Глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що Росія продовжить завдавати ударів по Києву, попередивши про це Сполучені Штати. Він наголосив, що атаки будуть «системними» і спрямованими на «центри ухвалення рішень», фактично визнавши намір Кремля тримати столицю України під постійним терором.
Керівник Служби безпеки України Євген Хмара заявив, що далекобійні удари українських сил поступово змінюють хід війни та наближають справедливий мир.
Згідно з новими опитуваннями, рейтинг Володимира Путіна знизився до найнижчого рівня від початку вторгнення в Україну. Російське суспільство дедалі більше демонструє втому від війни, а економічні труднощі та міжнародні санкції підривають довіру до влади.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що співвідношення втрат у війні проти України є критичним для Росії: її армія втрачає у 3,5 раза більше військових, ніж українська. Він наголосив, що ці дані свідчать про провал російської стратегії та підтверджують ефективність української оборони.
Європейський Союз заявив, що контакти з Москвою показали справжню природу російської політики: Кремль не має наміру завершувати війну, а використовує переговори як інструмент тиску та дезінформації.