Україна може відмовитися від вступу до НАТО, якщо це допоможе уникнути війни з Росією, - Пристайко
Україна нібито може розглянути варіант про відмову вступу у НАТО, якщо це дозволить уникнути війни з Росією. Про таку можливість заявив посол у Британії Вадим Пристайко, але його слова, як і завжди у подібних випадках, були "вирвані з контексту".
Посол України у Британії Вадим Пристайко заявив, що вступ України у Північноатлантичний Альянс передбачений Конституцією. Однак дипломати "гнучкі в пошуку найкращого вирішення ситуації", наголосив дипломат в інтерв'ю журналісту Стівену Нолану.
"Ми намагаємося знайти найкращий вихід. Якщо це дозволить запобігти напруженості, то розглянемо це", – сказав Пристайко, який згодом заперечив, що Україна може відмовитися від цілі стати членом Північноатлантичного альянсу.
🗣️"We are trying to find the best way out."
— BBC Radio 5 Live (@bbc5live) February 13, 2022
Ukraine's ambassador to the UK Vadym Prystaiko has told @StephenNolan his country might agree not to join @NATO if it would avert war with Russia.
It would mean the country abandoning a goal written into its constitution.
🎧⬇️
У свою чергу речник Міністерства закордонних справ Олег Ніколенко наголосив зазначив, що слова дипломата були вирвані з контексту. "Безумовно, заради миру і збереження життів наших громадян Україна готова йти на будь-які формати діалогів із країнами і міжнародними організаціями. Водночас посол слушно зазначив в інтерв'ю, що перспектива членства в НАТО закріплена в Конституції України, але країна нині не є членом цього чи іншого безпекового альянсу. Тож ключовим для нас стає питання гарантій безпеки", – пояснив представник міністерства. За його словами, найкращою гарантією було би негайне прийняття України до НАТО. Проте, за його словами, "загрози Україні існують тут і зараз", тож пошук відповіді на питання гарантій стає фундаментальним нагальним завданням. "Але жодне рішення не може бути ухвалене всупереч Конституції України", – запевнив він. Тим часом у соцмережах заява Пристайк викликала хвилю обурення в українців.
Як раніше інформувало ASPI news, глава МЗС Дмитро Кулеба розповів, скільки країн відправили до України додаткову оборонну підтримку. Також нагадаємо, що в умовах загрози вторгнення РФ Україна має достатньо ресурсів для підтримки економіки.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.