Україна не вирішила частину питань щодо F-16 – ЗМІ
Винищувачі F-16 мають з'явитися в Україні вже через кілька тижнів. Про це повідомило видання The Washington Post.
ЗМІ зауважує, що літаків надто мало, а російських засобів ППО - багато. Це означає, що перші F-16, найімовірніше, слугуватимуть для посилення ППО України - збиватимуть повітряні цілі - ракети, безпілотники і літаки, - а не завдаватимуть ударів по російських військах та військових об'єктах ворога.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україні потрібно понад 100 F-16 для боротьби з величезними військово-повітряними силами Росії. Він назвав кількість винищувачів, які Україна отримає, "недостатньою".
Деякі аналітики налаштовані ще більш скептично, ніж Зеленський. За їхніми словами, ці літаки зможуть задовольнити термінові потреби, оскільки можуть збивати ворожі літаки та вражати наземні цілі.
Україна також не може дозволити собі розлучитися з великою кількістю досвідчених пілотів на тривалий термін, бо вони потрібні для бойового чергування. Тобто одноразово не можна навчити багато українських пілотів.
За словами представника українського оборонного відомства, F-16 нестимуть ракети AIM-120 Advanced Medium-Range Air-to-Air Missile, які використовують наземні системи ППО NASAMS. Дальність польоту одного з варіантів ракет становить близько 100 миль, але в України занадто мало ракет AIM-120, і їх доведеться розділити між F-16 і NASAMS.
Захист F-16 на землі також буде непростим завданням, враховуючи, що всі аеродроми України перебувають у межах досяжності російських ракет. Представник українського оборонного відомства заявив, що Києву "не бачиться можливим" побудувати криті бетонні ангари для захисту літаків. Натомість Україна використовує маскування і навіть залишає приманки на аеродромах.
До переваг F-16 можна віднести радар, який здатний виявляти цілі на відстані близько 125 миль, що робить їх безпечнішими, бо пілотам не треба підходити близько до ворожих літаків, щоб бити по них.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.