Україна ніколи не відмовиться від мети звільнити Крим – Кулеба
Україна не відмовиться від ідеї деокупації Криму за жодних обставин. Необхідні для цього дипломатичні зусилля обговорюватимуться на другому саміті Кримської платформи 23 серпня.
Про це сказав в інтерв'ю «Укрінформу» міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. "На саміті Кримської платформи, який 23 серпня з об'єктивних причин збереться онлайн, обговорюватиметься все, що сприяє деокупації півострова в частині дипломатичних зусиль… Ми хочемо надіслати дуже чіткий сигнал: навіть якщо теоретично ворог знову стоятиме під Києвом, ми все одно плануватимемо деокупацію Криму", - наголосив глава МЗС.
За словами Кулеби, важливо не переривати динаміку розвитку Кримської платформи."Як би не було складно, ми завжди повинні думати стратегічно - настане момент, коли ми деокупуємо свої території. І саміт Кримської платформи - це сигнал саме про це. Не настане такий момент в історії, коли нам буде "не в Крим", "не в Лисичанськ" або якесь інше місто, яке тимчасово захоплене. Так, йдеться про дипломатію, але ми про це говоримо", - зазначив він.
Президент Володимир Зеленський відреагував на виступ короля Чарльза III у Конгресі США, назвавши його «сильним і символічним сигналом» для всього світу.
Україна розширила санкційний список, включивши туди десятки фізичних та юридичних осіб, які підтримують російську агресію. Президент Володимир Зеленський підписав відповідний указ,
Президент Володимир Зеленський розповів, що Україну просили не завдавати ударів по російській нафтовій інфраструктурі, проте наголосив: Київ самостійно ухвалює рішення щодо захисту своєї держави.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія не погодиться на мир без рішучого тиску з боку Сполучених Штатів. Він наголосив, що зміщення американського фокусу на Близький Схід послабило санкційний та дипломатичний тиск на Кремль, що створює ризик затягування війни.
Марія Захарова заявила, що Росія готова завершити війну проти Ураїни лише за умови прийняття низки ультимативних вимог, серед яких — нейтральний статус України, визнання окупованих територій та гарантії для російськомовного населення.
Європейський Союз розпочав консультації з Ізраїлем після виявлення краденого Росією українського зерна у місцевих портах. Брюссель наголосив, що легалізація таких поставок є неприпустимою та становить загрозу міжнародній продовольчій безпеці.
Майбутній прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр запропонував президенту Володимиру Зеленському зустрітися на початку червня у Берегові на Закарпатті. Він заявив, що така зустріч може стати символом перезапуску українсько-угорських відносин та вирішення питань угорської меншини.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова до експорту власної зброї, перевіреної сучасною війною. Він запропонував партнерам формат Drone Deals і наголосив, що першочергово забезпечуватимуться потреби українських військових, а надлишки підуть на міжнародний ринок.
В Україні розпочали масштабне будівництво суцільної лінії оборони, яка має стати ключовим елементом захисту від російської агресії. Головнокомандувач Сирський наголосив, що фортифікаційні споруди створюються для стримування ворога та гарантування безпеки українських військових і цивільних.
Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що вибухи на нафтосховищах у Туапсе становлять серйозну загрозу для енергетичної безпеки Росії. Це перший офіційний коментар Москви щодо атак, які вже кілька разів вражали стратегічні об’єкти у регіоні.
Президент Володимир Зеленський відреагував на виступ короля Чарльза III у Конгресі США, назвавши його «сильним і символічним сигналом» для всього світу.
Україна розширила санкційний список, включивши туди десятки фізичних та юридичних осіб, які підтримують російську агресію. Президент Володимир Зеленський підписав відповідний указ,
Президент Володимир Зеленський розповів, що Україну просили не завдавати ударів по російській нафтовій інфраструктурі, проте наголосив: Київ самостійно ухвалює рішення щодо захисту своєї держави.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія не погодиться на мир без рішучого тиску з боку Сполучених Штатів. Він наголосив, що зміщення американського фокусу на Близький Схід послабило санкційний та дипломатичний тиск на Кремль, що створює ризик затягування війни.