Україна ніколи не відмовиться від мети звільнити Крим – Кулеба
Україна не відмовиться від ідеї деокупації Криму за жодних обставин. Необхідні для цього дипломатичні зусилля обговорюватимуться на другому саміті Кримської платформи 23 серпня.
Про це сказав в інтерв'ю «Укрінформу» міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. "На саміті Кримської платформи, який 23 серпня з об'єктивних причин збереться онлайн, обговорюватиметься все, що сприяє деокупації півострова в частині дипломатичних зусиль… Ми хочемо надіслати дуже чіткий сигнал: навіть якщо теоретично ворог знову стоятиме під Києвом, ми все одно плануватимемо деокупацію Криму", - наголосив глава МЗС.
За словами Кулеби, важливо не переривати динаміку розвитку Кримської платформи."Як би не було складно, ми завжди повинні думати стратегічно - настане момент, коли ми деокупуємо свої території. І саміт Кримської платформи - це сигнал саме про це. Не настане такий момент в історії, коли нам буде "не в Крим", "не в Лисичанськ" або якесь інше місто, яке тимчасово захоплене. Так, йдеться про дипломатію, але ми про це говоримо", - зазначив він.
У російському керівництві посилилися голоси прихильників радикального сценарію розвитку війни проти України. За даними Reuters, представники жорсткої лінії в оточенні Путіна закликають його відкинути дипломатичні контакти та розглянути найбільш небезпечні варіанти тиску на Київ, включно із погрозами застосування тактичної ядерної зброї.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ уже доніс до міжнародних партнерів і людей, які мають контакти з Кремлем, готовність обговорювати завершення війни.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що країни Альянсу готуються продемонструвати Росії новий рівень військово-промислової потужності.
Розмови Володимира Путіна про готовність Росії повернутися до мирних переговорів можуть бути пов’язані не з реальним бажанням завершити війну, а з новою політичною ситуацією, у якій Москва відчула зростання тиску.
Президент України Володимир Зеленський заявив про завершення першочергових робіт із консервації пошкоджених російською атакою об’єктів Києво-Печерської лаври. Українська влада переходить до наступного етапу — підготовки повноцінного відновлення історичної святині, яка постраждала внаслідок російського удару.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн стала фігуранткою нового розслідування через відмову надати доступ до закритого листування, у якому брали участь президент України Володимир Зеленський та низка європейських лідерів.
Колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен заявив, що Європі необхідно створити новий військовий союз за участю України, який міг би стати основою майбутньої архітектури безпеки континенту.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що представники Києва проводили контакти з білоруською стороною щодо роботи ретрансляторів, які, за даними української розвідки, могли використовуватися Росією для коригування атак ударних безпілотників по території України.
Служба безпеки України провела чергову спецоперацію на тимчасово окупованому Кримському півострові, завдавши удару по військових об’єктах Росії в районі Керчі.
Росія може готувати новий масштабний етап залучення людей до війни проти України — у країні фіксують підготовку військових полігонів та інфраструктури для прийому додаткового особового складу.
У російському керівництві посилилися голоси прихильників радикального сценарію розвитку війни проти України. За даними Reuters, представники жорсткої лінії в оточенні Путіна закликають його відкинути дипломатичні контакти та розглянути найбільш небезпечні варіанти тиску на Київ, включно із погрозами застосування тактичної ядерної зброї.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ уже доніс до міжнародних партнерів і людей, які мають контакти з Кремлем, готовність обговорювати завершення війни.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що країни Альянсу готуються продемонструвати Росії новий рівень військово-промислової потужності.
Розмови Володимира Путіна про готовність Росії повернутися до мирних переговорів можуть бути пов’язані не з реальним бажанням завершити війну, а з новою політичною ситуацією, у якій Москва відчула зростання тиску.