Україна переконала Трампа, що занадто ранні переговори з Росією будуть фатальними – The Telegraph
Київ пояснив команді Дональда Трампа, що занадто рання спроба розпочати мирні переговори з РФ буде фатальною для України. Спочатку треба послабити агресора, а вже потім починати з ним діалог. Про це повідомило The Telegraph.
Хоча Трамп вже припинив балачки про "мир за 24 години", від його команди досі лунають обіцянки про мир через "100 днів", або "за кілька місяців". Як зазначається у публікації, такі спроби точно визначити час закінчення війни викликають занепокоєння у Києві. "Суть у тому, що тут не можна приймати простих швидких рішень. Ініціативу треба контролювати. Її не можна віддавати Росії", — каже радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк.
У той час як російська армія повільно просувається на Донбасі, Україна реалізує свою ключову стратегію далеко за лінією фронту, кажуть українські чиновники. Йдеться про далекобійні удари українських дронів по ключових об’єктах російського ВПК та нафтопереробки. Подоляк наголошує, що ці удари мають значний вплив на російську економіку, найбільшу вразливість Путіна. За його словами, є життєво важливим, аби Кремль ішов на переговори через те, що його змусили, а не він сам так вирішив. "46% російського нафтопереробного сектору перебуває під ударом або в зоні дії української зброї. Це означає, що Росія поступово втрачає значну частину цього ключового сектора своєї економіки. Крім того, ми також завдаємо ударів по ключовій військовій інфраструктурі у європейському регіоні Росії. Нам потрібно бути в змозі підтримувати такий тиск, якщо ми хочемо вступити в переговори з позиції сили. Тільки якщо Росія зазнає втрат, вона буде готова вести змістовні переговори", – зауважив Подоляк.
Однак джерело в українській розвідці заявило автору публікації, що в більшості випадків росіянам вдавалося відремонтувати нафтові об’єкти "протягом тижня". За словами цього співрозмовника, лише додаткові поставки західних ракет у поєднанні з більш жорсткими енергетичними санкціями змусять Путіна подумати про згортання агресії. На думку Подоляка, принаймні частково Києву вдалося переконати команду Трампа, що російська агресія в Україні – це "не так про захоплення української території, як про перерозподіл впливу" в Європі. Іншими словами, Трампу пояснили, що кінцевою метою Путіна є не захоплення Запоріжжя, а якнайбільше послаблення Заходу.
Попри стриманий оптимізм, українські чиновники тихо готуються до можливості вести переговори з не ідеальної позиції, якщо Трамп таки спробує нав’язати швидкий мир коштом України. У такому випадку Україна намагатиметься долучити до переговорного процесу своїх європейських партнерів, зокрема Велику Британію, і домагатиметься розміщення на своїй території військового контингенту країн-партнерів, як гарантії безпеки.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.