Україна переконала Трампа, що занадто ранні переговори з Росією будуть фатальними – The Telegraph
Київ пояснив команді Дональда Трампа, що занадто рання спроба розпочати мирні переговори з РФ буде фатальною для України. Спочатку треба послабити агресора, а вже потім починати з ним діалог. Про це повідомило The Telegraph.
Хоча Трамп вже припинив балачки про "мир за 24 години", від його команди досі лунають обіцянки про мир через "100 днів", або "за кілька місяців". Як зазначається у публікації, такі спроби точно визначити час закінчення війни викликають занепокоєння у Києві. "Суть у тому, що тут не можна приймати простих швидких рішень. Ініціативу треба контролювати. Її не можна віддавати Росії", — каже радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк.
У той час як російська армія повільно просувається на Донбасі, Україна реалізує свою ключову стратегію далеко за лінією фронту, кажуть українські чиновники. Йдеться про далекобійні удари українських дронів по ключових об’єктах російського ВПК та нафтопереробки. Подоляк наголошує, що ці удари мають значний вплив на російську економіку, найбільшу вразливість Путіна. За його словами, є життєво важливим, аби Кремль ішов на переговори через те, що його змусили, а не він сам так вирішив. "46% російського нафтопереробного сектору перебуває під ударом або в зоні дії української зброї. Це означає, що Росія поступово втрачає значну частину цього ключового сектора своєї економіки. Крім того, ми також завдаємо ударів по ключовій військовій інфраструктурі у європейському регіоні Росії. Нам потрібно бути в змозі підтримувати такий тиск, якщо ми хочемо вступити в переговори з позиції сили. Тільки якщо Росія зазнає втрат, вона буде готова вести змістовні переговори", – зауважив Подоляк.
Однак джерело в українській розвідці заявило автору публікації, що в більшості випадків росіянам вдавалося відремонтувати нафтові об’єкти "протягом тижня". За словами цього співрозмовника, лише додаткові поставки західних ракет у поєднанні з більш жорсткими енергетичними санкціями змусять Путіна подумати про згортання агресії. На думку Подоляка, принаймні частково Києву вдалося переконати команду Трампа, що російська агресія в Україні – це "не так про захоплення української території, як про перерозподіл впливу" в Європі. Іншими словами, Трампу пояснили, що кінцевою метою Путіна є не захоплення Запоріжжя, а якнайбільше послаблення Заходу.
Попри стриманий оптимізм, українські чиновники тихо готуються до можливості вести переговори з не ідеальної позиції, якщо Трамп таки спробує нав’язати швидкий мир коштом України. У такому випадку Україна намагатиметься долучити до переговорного процесу своїх європейських партнерів, зокрема Велику Британію, і домагатиметься розміщення на своїй території військового контингенту країн-партнерів, як гарантії безпеки.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.