Україна продовжуватиме реформи, необхідні для інтеграції в НАТО - Кулеба
Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг позитивно оцінив українські реформи. Він подякував президенту України Володимиру Зеленському за відданість цього курсу, але Альянс не поспішає давати ПДЧ нашій країні.
В Альянсі є країни, які насправді не зацікавлені в українських реформах. Вони просто прикриваються цим аргументом, щоб стримувати євроатлантичну інтеграцію України. Про це розповів під час онлайн-брифінгу міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, перебуваючи в США у складі офіційної делегації країни для участі в 76-й сесії Генеральної асамблеї ООН.
Він підкреслив, що ми повинні говорити про це і не боятися озвучувати випадки, де інтереси України свідомо і грубо не враховуються, де існують маніпуляції.
Глава МЗС також заявив, що процес набуття Україною членства в НАТО "розтягнувся вже непристойно довго". Однак країна буде продовжувати робити реформи, необхідні для євроатлантичної інтеграції, - запевнив він.
Нагадаємо, під час зустрічі президентів України й США Володимира Зеленського та Джо Байдена в Вашингтоні очільник Білого дому заявив, що Україна повинна бути в НАТО. "Я думаю, що ви повинні бути в НАТО, але це залежить не тільки від мене ", – процитував Зеленський слова Байдена в інтерв'ю телеканалу CNN. Також ми писали, що країни-члени НАТО не дають Україні ПДЧ через небажання дратувати Російську Федерацію.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.