Україна та Ісландія уклали безпекову угоду
Президент України Володимир Зеленський і прем'єр-міністр Ісландії Б'ярні Бенедіктссон у Стокгольмі уклали Угоду про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову підтримку, повідомляє пресслужба глави української держави.
"Ісландія зобов’язалася надавати всебічну та довгострокову економічну, гуманітарну й оборонну підтримку Україні, а також сприяти її майбутньому членству в ЄС і НАТО. Протягом 2024–2028 років Ісландія щороку виділятиме щонайменше 4 млрд ісландських крон (майже $30 млн). Підтримка України триватиме впродовж усього терміну дії угоди. Ісландія також готова фінансувати, закуповувати та постачати оборонні матеріали й спорядження. Крім того, співпрацювати з Україною для розвитку її оборонної промисловості", - йдеться в повідомленні.
Зазначається, що унікальність угоди полягає в тому, що Ісландія зобов'язується продовжувати транспортувати в Україну військові вантажі та обладнання від союзників із НАТО зафрахтованими вантажними літаками. Крім того, Ісландія приділятиме особливу увагу підтримці та спорядженню українських жінок у Збройних силах України.
Окремі розділи угоди стосуються підтримки Української формули миру, санкцій проти РФ, відшкодування збитків і притягнення агресора до відповідальності. Також ідеться про зміцнення соціальної та цивільної інфраструктури, зокрема у сфері освіти та енергетичної безпеки.
Ісландія також зобов'язується посилити дипломатичне представництво в Києві для поглиблення співпраці з урядовими установами, парламентом, громадянським суспільством і приватним сектором в Україні.
Текст угоди розміщено на сайті президента України. Україна та Ісландія уклали угоду про виконання Вільнюської декларації G7, яку було ухвалено 12 липня минулого року. Загалом Україна підписала вже чотирнадцять двосторонніх угод про безпеку: з Великою Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією, Нідерландами, Фінляндією, Латвією, Іспанією, Бельгією, Португалією, Швецією та Ісландією.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.