Україна та Росія роблять ставку на "невразливі" дрони – The Economist
Безпілотники кардинально змінили хід війни в Україні. Тепер командири сидять у бункерах і стежать за моніторами, поки розвідувальні дрони шукають цілі на землі. Щойно ціль виявлено, по ній може бути завдано удару артилерією, мінометами, або дронамі-бомбардувальниками і FPV.
Проблема в тому, що більше половини безпілотників у повітрі губляться через системи РЕБ або поломки. Але нове поповнення в арсеналі обох сторін показує набагато кращу ефективність, повідомило The Economist. Йдеться про волоконно-оптичні БПЛА, які не мають радіосигналу, який можна було б засікти або заглушити, і їх стає вкрай складно зупинити.
Повідомляється, що на одному із заводів у Києві виробництво таких дронів збільшується - з 600 одиниць на місяць до очікуваних 10 000 до кінця літа. Йдеться про компанію 3DTech - одну з 11 українських компаній, які займаються дронами на оптоволокні.
Крім того, компанія щомісяця також виробляє близько 3000 комплектів для модернізації вже наявних дронів. "Командир підрозділу безпілотників "Тайфун" Михайло налаштований оптимістично: зараз 20% його дронів відносяться до нового типу, але він вважає, що до літа вони становитимуть більшість", - пише ЗМІ.
На відміну від звичайних безпілотників, волоконно-оптичними керують за допомогою надтонкої нитки, що нагадує волосінь, - аналогічно керованим дротом ракетам, які вперше були застосовані ще в 1945 році. Такі дрони не тільки складно збити. Завдяки кабелю забезпечується кристально чітке передавання зображення оператору. Різниця - як між каламутною картинкою старого телевізора 1970-х років і зображенням у HD, пояснює Юрій Ганусьяк, чия компанія постачає акумулятори для виробників дронів.
До кінця минулого року їх почала масово використовувати Росія. Журналісти зазначають, що саме ці БПЛА зіграли важливу роль у наступі Росії в Курській області. Україна долучилася до цієї практики лише через кілька місяців. Зараз ці БПЛА вже активно застосовуються на східному фронті.
Паралельно з розвитком власних можливостей, Україна завдала удару по заводу в російському Саранську. Повідомляється, що на ньому виробляли оптоволокно. В Україні ж досі такі кабелі не виготовляли. Тільки цього місяця 3DTech почне тестування власного кабелю, зазначають журналісти.
До цього моменту, за словами технічного директора 3DTech Олексія Жулинського, на ринку домінували китайські виробники. "Російські та українські закупівельники буквально стикаються один з одним на китайських заводах у боротьбі за партію цієї продукції. При цьому передоплачені замовлення українців іноді "перехоплюються" росіянами, які пропонують вищу ціну, що хоч і не зупиняє самі поставки, але затримує їх", - ідеться в тексті.
Безпілотники кардинально змінили хід війни в Україні. Тепер командири сидять у бункерах і стежать за моніторами, поки розвідувальні дрони шукають цілі на землі. Щойно ціль виявлено, по ній може бути завдано удару артилерією, мінометами, або дронамі-бомбардувальниками і FPV.
Проблема в тому, що більше половини безпілотників у повітрі губляться через системи РЕБ або поломки. Але нове поповнення в арсеналі обох сторін показує набагато кращу ефективність, повідомило The Economist. Йдеться про волоконно-оптичні БПЛА, які не мають радіосигналу, який можна було б засікти або заглушити, і їх стає вкрай складно зупинити.
Повідомляється, що на одному із заводів у Києві виробництво таких дронів збільшується - з 600 одиниць на місяць до очікуваних 10 000 до кінця літа. Йдеться про компанію 3DTech - одну з 11 українських компаній, які займаються дронами на оптоволокні.
Крім того, компанія щомісяця також виробляє близько 3000 комплектів для модернізації вже наявних дронів. "Командир підрозділу безпілотників "Тайфун" Михайло налаштований оптимістично: зараз 20% його дронів відносяться до нового типу, але він вважає, що до літа вони становитимуть більшість", - пише ЗМІ.
На відміну від звичайних безпілотників, волоконно-оптичними керують за допомогою надтонкої нитки, що нагадує волосінь, - аналогічно керованим дротом ракетам, які вперше були застосовані ще в 1945 році. Такі дрони не тільки складно збити. Завдяки кабелю забезпечується кристально чітке передавання зображення оператору. Різниця - як між каламутною картинкою старого телевізора 1970-х років і зображенням у HD, пояснює Юрій Ганусьяк, чия компанія постачає акумулятори для виробників дронів.
До кінця минулого року їх почала масово використовувати Росія. Журналісти зазначають, що саме ці БПЛА зіграли важливу роль у наступі Росії в Курській області. Україна долучилася до цієї практики лише через кілька місяців. Зараз ці БПЛА вже активно застосовуються на східному фронті.
Паралельно з розвитком власних можливостей, Україна завдала удару по заводу в російському Саранську. Повідомляється, що на ньому виробляли оптоволокно. В Україні ж досі такі кабелі не виготовляли. Тільки цього місяця 3DTech почне тестування власного кабелю, зазначають журналісти.
До цього моменту, за словами технічного директора 3DTech Олексія Жулинського, на ринку домінували китайські виробники. "Російські та українські закупівельники буквально стикаються один з одним на китайських заводах у боротьбі за партію цієї продукції. При цьому передоплачені замовлення українців іноді "перехоплюються" росіянами, які пропонують вищу ціну, що хоч і не зупиняє самі поставки, але затримує їх", - ідеться в тексті.
Під час телефонної розмови з Дональдом Трампом Володимир Путін намагався представити картину «успішного просування» російських військ, замовчуючи реальні результати контрнаступальних дій ЗСУ. Кремль використав цю бесіду, щоб створити ілюзію вигідної позиції Москви на фронті.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що вилучені в українських інкасаторів кошти Ощадбанку становлять питання національної безпеки для його країни. У Києві відповіли, що такі заяви є маніпуляцією та спробою узаконити незаконне вилучення активів.
Міністерство закордонних справ України заявило, що угорська влада грубо порушила права семи співробітників Ощадбанку, затриманих 5 березня у Будапешті. Українців утримували в кайданках, із зав’язаними очима та без адвокатів, а після депортації їм заборонили в’їзд до Шенгенської зони на три роки.
Керівна партія прем’єра Віктора Орбана подала до парламенту Угорщини законопроєкт про арешт вилучених коштів та золота українського Ощадбанку. У Києві заявили, що це є спробою узаконити незаконне вилучення активів і порушення прав українських інкасаторів, затриманих під час операції угорських силових органів.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що тристороння зустріч України, США та Росії, яка мала відбутися цього тижня, переноситься через те, що увага партнерів нині зосереджена на конфлікті навколо Ірану. Водночас він підкреслив, що Київ готовий до переговорів у будь-який момент і в будь-якому форматі, який може реально сприяти завершенню війни.
Президент США Дональд Трамп після телефонної розмови з Володимиром Путіним заявив, що він прагне показати себе «корисним» у врегулюванні конфліктів на Близькому Сході. Водночас він наголосив: справжня користь від Путіна була б лише тоді, коли той припинив би агресію проти України.
На тлі повномасштабної війни з Росією Україна у 2026 році стала найбільшим імпортером озброєнь у світі. За даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), Київ отримав рекордні обсяги військової допомоги та контрактних поставок, випередивши Саудівську Аравію, Індію та Китай.
На конференції послів ЄС у Брюсселі президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна отримає кредит у розмірі 90 млрд євро, незважаючи на вето Віктора Орбана та політичні суперечки всередині Євросоюзу. Вона підкреслила, що на кону стоїть авторитет ЄС і його безпека, тому фінансова підтримка Києва буде забезпечена.
Міністерство оборони України повідомило, що від початку року сили оборони успішно атакували три великі військові заводи, два арсенали та ключовий полігон Росії. Серед цілей — підприємства у Таганрозі, Мічурінську та Нижньому Новгороді, арсенали у Брянській та Курській областях, а також полігон Капустін Яр.
Міністерство закордонних справ України оголосило про підготовку судових дій проти Угорщини після того, як угорська влада вилучила кошти та дорогоцінні метали, що належать державному Ощадбанку. Київ назвав інцидент «безпрецедентним актом державного бандитизму» і закликав ЄС висловити солідарність із Україною.
Під час телефонної розмови з Дональдом Трампом Володимир Путін намагався представити картину «успішного просування» російських військ, замовчуючи реальні результати контрнаступальних дій ЗСУ. Кремль використав цю бесіду, щоб створити ілюзію вигідної позиції Москви на фронті.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що вилучені в українських інкасаторів кошти Ощадбанку становлять питання національної безпеки для його країни. У Києві відповіли, що такі заяви є маніпуляцією та спробою узаконити незаконне вилучення активів.
Міністерство закордонних справ України заявило, що угорська влада грубо порушила права семи співробітників Ощадбанку, затриманих 5 березня у Будапешті. Українців утримували в кайданках, із зав’язаними очима та без адвокатів, а після депортації їм заборонили в’їзд до Шенгенської зони на три роки.
Керівна партія прем’єра Віктора Орбана подала до парламенту Угорщини законопроєкт про арешт вилучених коштів та золота українського Ощадбанку. У Києві заявили, що це є спробою узаконити незаконне вилучення активів і порушення прав українських інкасаторів, затриманих під час операції угорських силових органів.