Україна та Росія роблять ставку на "невразливі" дрони – The Economist
Безпілотники кардинально змінили хід війни в Україні. Тепер командири сидять у бункерах і стежать за моніторами, поки розвідувальні дрони шукають цілі на землі. Щойно ціль виявлено, по ній може бути завдано удару артилерією, мінометами, або дронамі-бомбардувальниками і FPV.
Проблема в тому, що більше половини безпілотників у повітрі губляться через системи РЕБ або поломки. Але нове поповнення в арсеналі обох сторін показує набагато кращу ефективність, повідомило The Economist. Йдеться про волоконно-оптичні БПЛА, які не мають радіосигналу, який можна було б засікти або заглушити, і їх стає вкрай складно зупинити.
Повідомляється, що на одному із заводів у Києві виробництво таких дронів збільшується - з 600 одиниць на місяць до очікуваних 10 000 до кінця літа. Йдеться про компанію 3DTech - одну з 11 українських компаній, які займаються дронами на оптоволокні.
Крім того, компанія щомісяця також виробляє близько 3000 комплектів для модернізації вже наявних дронів. "Командир підрозділу безпілотників "Тайфун" Михайло налаштований оптимістично: зараз 20% його дронів відносяться до нового типу, але він вважає, що до літа вони становитимуть більшість", - пише ЗМІ.
На відміну від звичайних безпілотників, волоконно-оптичними керують за допомогою надтонкої нитки, що нагадує волосінь, - аналогічно керованим дротом ракетам, які вперше були застосовані ще в 1945 році. Такі дрони не тільки складно збити. Завдяки кабелю забезпечується кристально чітке передавання зображення оператору. Різниця - як між каламутною картинкою старого телевізора 1970-х років і зображенням у HD, пояснює Юрій Ганусьяк, чия компанія постачає акумулятори для виробників дронів.
До кінця минулого року їх почала масово використовувати Росія. Журналісти зазначають, що саме ці БПЛА зіграли важливу роль у наступі Росії в Курській області. Україна долучилася до цієї практики лише через кілька місяців. Зараз ці БПЛА вже активно застосовуються на східному фронті.
Паралельно з розвитком власних можливостей, Україна завдала удару по заводу в російському Саранську. Повідомляється, що на ньому виробляли оптоволокно. В Україні ж досі такі кабелі не виготовляли. Тільки цього місяця 3DTech почне тестування власного кабелю, зазначають журналісти.
До цього моменту, за словами технічного директора 3DTech Олексія Жулинського, на ринку домінували китайські виробники. "Російські та українські закупівельники буквально стикаються один з одним на китайських заводах у боротьбі за партію цієї продукції. При цьому передоплачені замовлення українців іноді "перехоплюються" росіянами, які пропонують вищу ціну, що хоч і не зупиняє самі поставки, але затримує їх", - ідеться в тексті.
Безпілотники кардинально змінили хід війни в Україні. Тепер командири сидять у бункерах і стежать за моніторами, поки розвідувальні дрони шукають цілі на землі. Щойно ціль виявлено, по ній може бути завдано удару артилерією, мінометами, або дронамі-бомбардувальниками і FPV.
Проблема в тому, що більше половини безпілотників у повітрі губляться через системи РЕБ або поломки. Але нове поповнення в арсеналі обох сторін показує набагато кращу ефективність, повідомило The Economist. Йдеться про волоконно-оптичні БПЛА, які не мають радіосигналу, який можна було б засікти або заглушити, і їх стає вкрай складно зупинити.
Повідомляється, що на одному із заводів у Києві виробництво таких дронів збільшується - з 600 одиниць на місяць до очікуваних 10 000 до кінця літа. Йдеться про компанію 3DTech - одну з 11 українських компаній, які займаються дронами на оптоволокні.
Крім того, компанія щомісяця також виробляє близько 3000 комплектів для модернізації вже наявних дронів. "Командир підрозділу безпілотників "Тайфун" Михайло налаштований оптимістично: зараз 20% його дронів відносяться до нового типу, але він вважає, що до літа вони становитимуть більшість", - пише ЗМІ.
На відміну від звичайних безпілотників, волоконно-оптичними керують за допомогою надтонкої нитки, що нагадує волосінь, - аналогічно керованим дротом ракетам, які вперше були застосовані ще в 1945 році. Такі дрони не тільки складно збити. Завдяки кабелю забезпечується кристально чітке передавання зображення оператору. Різниця - як між каламутною картинкою старого телевізора 1970-х років і зображенням у HD, пояснює Юрій Ганусьяк, чия компанія постачає акумулятори для виробників дронів.
До кінця минулого року їх почала масово використовувати Росія. Журналісти зазначають, що саме ці БПЛА зіграли важливу роль у наступі Росії в Курській області. Україна долучилася до цієї практики лише через кілька місяців. Зараз ці БПЛА вже активно застосовуються на східному фронті.
Паралельно з розвитком власних можливостей, Україна завдала удару по заводу в російському Саранську. Повідомляється, що на ньому виробляли оптоволокно. В Україні ж досі такі кабелі не виготовляли. Тільки цього місяця 3DTech почне тестування власного кабелю, зазначають журналісти.
До цього моменту, за словами технічного директора 3DTech Олексія Жулинського, на ринку домінували китайські виробники. "Російські та українські закупівельники буквально стикаються один з одним на китайських заводах у боротьбі за партію цієї продукції. При цьому передоплачені замовлення українців іноді "перехоплюються" росіянами, які пропонують вищу ціну, що хоч і не зупиняє самі поставки, але затримує їх", - ідеться в тексті.
ПолітикаКерівник ГУР Кирило Буданов підкреслив, що майбутнє України напряму залежить від сили її армії. За його словами, лише потужні Збройні сили здатні гарантувати, що українці залишаться господарями на своїй землі.
ПолітикаПрем’єрка Естонії Кая Каллас озвучила стратегію Європейського Союзу щодо Росії, підкресливши, що головна мета — не формальні зустрічі, а реальні переговори, які можуть привести до миру. За її словами, ЄС має намір посилювати санкційний тиск і використовувати економічні важелі, щоб позбавити Кремль можливості затягувати війну та маніпулювати міжнародною спільнотою.
ПолітикаПрем’єрка Естонії Кая Каллас озвучила стратегію Європейського Союзу щодо Росії, підкресливши, що головна мета — не формальні зустрічі, а реальні переговори, які можуть привести до миру. За її словами, ЄС має намір посилювати санкційний тиск і використовувати економічні важелі, щоб позбавити Кремль можливості затягувати війну та маніпулювати міжнародною спільнотою.
ПолітикаВисока представниця ЄС Кая Каллас під час візиту до Києва заявила, що кредит на 90 мільярдів євро, який мав покрити більшість фінансових потреб України у найближчі два роки, опинився під загрозою.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський повідомив, що Росія відкинула ідею великоднього перемир’я та атакувала українські міста сотнями дронів-камікадзе. У Луцьку внаслідок ударів знищено продовольчі склади та поштовий термінал, пошкоджено житловий будинок.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський у розмові з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом окреслив стан мирних переговорів і домовився про розширення контактів із партнерами для вироблення спільних рішень.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський заявив, що атаки на російські нафтопереробні заводи не є ескалацією, а справедливим наслідком війни, яку розпочала Москва. Він наголосив, що ці удари зменшують можливості Кремля фінансувати агресію та водночас демонструють: Україна здатна впливати на стратегічні ресурси ворога.
ПолітикаПопри заклик Володимира Зеленського до припинення вогню на Великдень, Кремль відкинув можливість святкового перемир’я. Дмитро Пєсков заявив, що «чіткої пропозиції» від Києва не було, а Росія прагне «миру, а не перемир’я».
ПолітикаНа саміті у Бучі Володимир Зеленський заявив, що Росія висунула Україні вимогу залишити Донбас протягом двох місяців, обіцяючи «завершення війни» у разі виконання.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський заявив, що Київ обговорив із союзниками ідею великоднього перемир’я та тепер очікує реакції від Росії.
ПолітикаКерівник ГУР Кирило Буданов підкреслив, що майбутнє України напряму залежить від сили її армії. За його словами, лише потужні Збройні сили здатні гарантувати, що українці залишаться господарями на своїй землі.
ПолітикаПрем’єрка Естонії Кая Каллас озвучила стратегію Європейського Союзу щодо Росії, підкресливши, що головна мета — не формальні зустрічі, а реальні переговори, які можуть привести до миру. За її словами, ЄС має намір посилювати санкційний тиск і використовувати економічні важелі, щоб позбавити Кремль можливості затягувати війну та маніпулювати міжнародною спільнотою.
ПолітикаПрем’єрка Естонії Кая Каллас озвучила стратегію Європейського Союзу щодо Росії, підкресливши, що головна мета — не формальні зустрічі, а реальні переговори, які можуть привести до миру. За її словами, ЄС має намір посилювати санкційний тиск і використовувати економічні важелі, щоб позбавити Кремль можливості затягувати війну та маніпулювати міжнародною спільнотою.
ПолітикаВисока представниця ЄС Кая Каллас під час візиту до Києва заявила, що кредит на 90 мільярдів євро, який мав покрити більшість фінансових потреб України у найближчі два роки, опинився під загрозою.