Україна уклала безпекову угоду з Норвегією, вона передбачає 1,2 мільярди євро військової допомоги
Україна і Норвегія уклали Угоду про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову підтримку, яка передбачає надання Україні щонайменше 13,5 млрд норвезьких крон (близько 1,2 млрд євро) військової допомоги у 2024 році.
Про це йдеться у повідомленні Офісу Президента. Угоду у Стокгольмі підписали Президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере. Загалом у довгострокову Програму з підтримки України Норвегія заклала майже 6,4 млрд євро на 2023–2027 роки, норвезька підтримка України триватиме впродовж усього терміну дії угоди.
Разом із союзниками Норвегія допомагатиме Україні розвивати спроможності у сфері сучасних бойових літаків і вже фіксує чітку готовність передати винищувачі F-16. Крім того, Норвегія зробить внесок у розвиток морських спроможностей у Чорному й Азовському морях, продовжить надавати системи NASAMS, а також обладнання до них і навчатиме фахівців. Україна та Норвегія працюватимуть над поглибленням оборонно-промислового співробітництва.
Невійськові блоки угоди стосуються підтримки Української формули миру, санкцій, відшкодування збитків, притягнення агресора до відповідальності, а також допомоги в економічному відновленні, гуманітарному розмінуванні, захисті критичної інфраструктури та боротьбі з російською пропагандою. Норвезькі лікарні й надалі надаватимуть допомогу українцям. Норвегія твердо переконана, що майбутнє України та її народу – у євроатлантичній спільноті, тому працюватиме над майбутнім членством країни в НАТО.
Норвегія стала 15-ю країною, з якою Україна уклала двосторонню безпекову угоду на виконання положень спільної декларації, ухваленої Україною та членами "Групи семи" у Вільнюсі 12 липня 2023 року.
Війна, яку Москва розв’язала проти України, обернулася для російського диктатора провалом на фронті, у політиці та в економіці.
Постійний представник України при ООН Андрій Мельник виступив із різкою заявою на засіданні Ради Безпеки, закликавши держави знайти політичний та юридичний механізм для позбавлення Росії статусу постійного члена.
Глава ОП виступив із заявою, що Кремль систематично намагається переписати минуле, видаючи спадщину Київської Русі за власну, аби легітимізувати агресію проти України.
Президент заявив, що заморожені кошти Кремля стали реальним ресурсом для підтримки армії та економіки, і це лише початок масштабного процесу конфіскації.
Він заявив, що саме активні дії ЗСУ є гарантією безпеки для держави, а не пасивна оборона.
Глава ОП пояснив, що Кремль через неможливість досягти початкових завдань намагається представити «позаблоковість» і «без’ядерний статус» України як свою перемогу.
Він підкреслив, що ворог продовжує атакувати, а тому Україна має зміцнювати оборону на всіх рівнях — від державних стратегій до місцевих ініціатив.
Президент заявив, що Україна ніколи не забуде цього факту, адже саме білоруський кордон став плацдармом для вторгнення, яке принесло смерть і руйнування.
Він підкреслив, що ворог продовжує атакувати, а тому Україна має зміцнювати оборону на всіх рівнях — від державних стратегій до місцевих ініціатив.
Війна, яку Москва розв’язала проти України, обернулася для російського диктатора провалом на фронті, у політиці та в економіці.
Постійний представник України при ООН Андрій Мельник виступив із різкою заявою на засіданні Ради Безпеки, закликавши держави знайти політичний та юридичний механізм для позбавлення Росії статусу постійного члена.
Глава ОП виступив із заявою, що Кремль систематично намагається переписати минуле, видаючи спадщину Київської Русі за власну, аби легітимізувати агресію проти України.