Україна уклала безпекову угоду з Норвегією, вона передбачає 1,2 мільярди євро військової допомоги
Україна і Норвегія уклали Угоду про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову підтримку, яка передбачає надання Україні щонайменше 13,5 млрд норвезьких крон (близько 1,2 млрд євро) військової допомоги у 2024 році.
Про це йдеться у повідомленні Офісу Президента. Угоду у Стокгольмі підписали Президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере. Загалом у довгострокову Програму з підтримки України Норвегія заклала майже 6,4 млрд євро на 2023–2027 роки, норвезька підтримка України триватиме впродовж усього терміну дії угоди.
Разом із союзниками Норвегія допомагатиме Україні розвивати спроможності у сфері сучасних бойових літаків і вже фіксує чітку готовність передати винищувачі F-16. Крім того, Норвегія зробить внесок у розвиток морських спроможностей у Чорному й Азовському морях, продовжить надавати системи NASAMS, а також обладнання до них і навчатиме фахівців. Україна та Норвегія працюватимуть над поглибленням оборонно-промислового співробітництва.
Невійськові блоки угоди стосуються підтримки Української формули миру, санкцій, відшкодування збитків, притягнення агресора до відповідальності, а також допомоги в економічному відновленні, гуманітарному розмінуванні, захисті критичної інфраструктури та боротьбі з російською пропагандою. Норвезькі лікарні й надалі надаватимуть допомогу українцям. Норвегія твердо переконана, що майбутнє України та її народу – у євроатлантичній спільноті, тому працюватиме над майбутнім членством країни в НАТО.
Норвегія стала 15-ю країною, з якою Україна уклала двосторонню безпекову угоду на виконання положень спільної декларації, ухваленої Україною та членами "Групи семи" у Вільнюсі 12 липня 2023 року.
Президент України Володимир Зеленський у розмові з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом окреслив стан мирних переговорів і домовився про розширення контактів із партнерами для вироблення спільних рішень.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що атаки на російські нафтопереробні заводи не є ескалацією, а справедливим наслідком війни, яку розпочала Москва. Він наголосив, що ці удари зменшують можливості Кремля фінансувати агресію та водночас демонструють: Україна здатна впливати на стратегічні ресурси ворога.
Попри заклик Володимира Зеленського до припинення вогню на Великдень, Кремль відкинув можливість святкового перемир’я. Дмитро Пєсков заявив, що «чіткої пропозиції» від Києва не було, а Росія прагне «миру, а не перемир’я».
На саміті у Бучі Володимир Зеленський заявив, що Росія висунула Україні вимогу залишити Донбас протягом двох місяців, обіцяючи «завершення війни» у разі виконання.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ обговорив із союзниками ідею великоднього перемир’я та тепер очікує реакції від Росії.
Україна стає несподіваним бенефіціаром близькосхідної кризи: досвід війни з Росією перетворює її на постачальника ключових оборонних технологій.
Головнокомандувач ЗСУ заявив, що мобілізація в Україні проходить непросто, проте армія отримує необхідні сили для виконання стратегічних завдань.
Вітчизняні безпілотники, які довели свою ефективність на фронті, тепер готуються завоювати міжнародний ринок, зокрема країни Близького Сходу, де попит на оборонні технології зростає.
Міністр цифрової трансформації повідомив, що нова приватна система протиповітряної оборони показала реальні результати, успішно перехоплюючи російські цілі під час атак.
Головнокомандувач Збройних сил України заявив, що армія цього року зосередиться на стратегічній обороні, виснаженні сил противника та підготовці до широкомасштабних наступальних операцій.
Президент України Володимир Зеленський у розмові з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом окреслив стан мирних переговорів і домовився про розширення контактів із партнерами для вироблення спільних рішень.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що атаки на російські нафтопереробні заводи не є ескалацією, а справедливим наслідком війни, яку розпочала Москва. Він наголосив, що ці удари зменшують можливості Кремля фінансувати агресію та водночас демонструють: Україна здатна впливати на стратегічні ресурси ворога.
Попри заклик Володимира Зеленського до припинення вогню на Великдень, Кремль відкинув можливість святкового перемир’я. Дмитро Пєсков заявив, що «чіткої пропозиції» від Києва не було, а Росія прагне «миру, а не перемир’я».
На саміті у Бучі Володимир Зеленський заявив, що Росія висунула Україні вимогу залишити Донбас протягом двох місяців, обіцяючи «завершення війни» у разі виконання.