Україна уклала безпекову угоду з Норвегією, вона передбачає 1,2 мільярди євро військової допомоги
Україна і Норвегія уклали Угоду про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову підтримку, яка передбачає надання Україні щонайменше 13,5 млрд норвезьких крон (близько 1,2 млрд євро) військової допомоги у 2024 році.
Про це йдеться у повідомленні Офісу Президента. Угоду у Стокгольмі підписали Президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере. Загалом у довгострокову Програму з підтримки України Норвегія заклала майже 6,4 млрд євро на 2023–2027 роки, норвезька підтримка України триватиме впродовж усього терміну дії угоди.
Разом із союзниками Норвегія допомагатиме Україні розвивати спроможності у сфері сучасних бойових літаків і вже фіксує чітку готовність передати винищувачі F-16. Крім того, Норвегія зробить внесок у розвиток морських спроможностей у Чорному й Азовському морях, продовжить надавати системи NASAMS, а також обладнання до них і навчатиме фахівців. Україна та Норвегія працюватимуть над поглибленням оборонно-промислового співробітництва.
Невійськові блоки угоди стосуються підтримки Української формули миру, санкцій, відшкодування збитків, притягнення агресора до відповідальності, а також допомоги в економічному відновленні, гуманітарному розмінуванні, захисті критичної інфраструктури та боротьбі з російською пропагандою. Норвезькі лікарні й надалі надаватимуть допомогу українцям. Норвегія твердо переконана, що майбутнє України та її народу – у євроатлантичній спільноті, тому працюватиме над майбутнім членством країни в НАТО.
Норвегія стала 15-ю країною, з якою Україна уклала двосторонню безпекову угоду на виконання положень спільної декларації, ухваленої Україною та членами "Групи семи" у Вільнюсі 12 липня 2023 року.
Верховна Рада ухвалила закон, який звільняє українців, чиї домівки були зруйновані внаслідок війни, від сплати комунальних послуг. Це рішення має стати важливим кроком у підтримці постраждалих громадян та відновленні соціальної справедливості.
Американський Інститут вивчення війни зафіксував різку зміну російської стратегії: замість поодиноких ударів Кремль накопичує ракети й дрони, а потім запускає їх масово, щоб паралізувати українську протиповітряну оборону.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус та канцлер Олаф Шольц підтвердили, що питання передачі Україні крилатих ракет Taurus залишається відкритим. Голова комітету Бундестагу з оборони Маркус Мерц заявив, що остаточне рішення залежатиме від політичної волі уряду та оцінки ризиків ескалації.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що кілька держав офіційно звернулися до Києва з проханням поділитися досвідом та технологіями у сфері виробництва й застосування дронів. Він наголосив, що це свідчить про лідерство України у новій військовій реальності.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія перейшла до нового етапу атак, спрямованих на системи водопостачання, дамби та логістичні вузли. Він наголосив, що Україна має технології для протидії, але потребує значного фінансування, аби розгорнути масове виробництво дронів-перехоплювачів.
Президент України наголосив, що різниця у поглядах між Києвом та Вашингтоном щодо Росії ускладнює узгодження спільної політики. Україна наполягає на посиленні санкцій, тоді як США вважають, що Путін готовий до завершення війни.
У столиці України відбулася масштабна зустріч міжнародних донорів, де обговорювали фінансову та технічну підтримку відновлення країни після руйнувань війни. Київ став майданчиком для діалогу про майбутнє української інфраструктури та економіки.
Президент України відзначив професіоналізм та внесок співробітників Служби безпеки, надавши їм нові генеральські звання. Це стало символічним кроком у день, коли країна вшановує роботу спецслужби.
Українське Міністерство закордонних справ різко відреагувало на заяву прем’єра Угорщини Віктора Орбана про припинення постачання газу. У Києві наголосили, що енергетичний шантаж не зламає позицію України та лише підриває довіру до Будапешта серед європейських партнерів.
Колишній радник Білого дому Кіт Келлог порівняв президента України Володимира Зеленського з Дональдом Трампом, заявивши, що обидва лідери мають схожий стиль у політиці та комунікації, який поєднує прямоту, харизму та здатність мобілізувати суспільство.
Верховна Рада ухвалила закон, який звільняє українців, чиї домівки були зруйновані внаслідок війни, від сплати комунальних послуг. Це рішення має стати важливим кроком у підтримці постраждалих громадян та відновленні соціальної справедливості.
Американський Інститут вивчення війни зафіксував різку зміну російської стратегії: замість поодиноких ударів Кремль накопичує ракети й дрони, а потім запускає їх масово, щоб паралізувати українську протиповітряну оборону.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус та канцлер Олаф Шольц підтвердили, що питання передачі Україні крилатих ракет Taurus залишається відкритим. Голова комітету Бундестагу з оборони Маркус Мерц заявив, що остаточне рішення залежатиме від політичної волі уряду та оцінки ризиків ескалації.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що кілька держав офіційно звернулися до Києва з проханням поділитися досвідом та технологіями у сфері виробництва й застосування дронів. Він наголосив, що це свідчить про лідерство України у новій військовій реальності.