Україна уклала безпекову угоду з Норвегією, вона передбачає 1,2 мільярди євро військової допомоги
Україна і Норвегія уклали Угоду про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову підтримку, яка передбачає надання Україні щонайменше 13,5 млрд норвезьких крон (близько 1,2 млрд євро) військової допомоги у 2024 році.
Про це йдеться у повідомленні Офісу Президента. Угоду у Стокгольмі підписали Президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере. Загалом у довгострокову Програму з підтримки України Норвегія заклала майже 6,4 млрд євро на 2023–2027 роки, норвезька підтримка України триватиме впродовж усього терміну дії угоди.
Разом із союзниками Норвегія допомагатиме Україні розвивати спроможності у сфері сучасних бойових літаків і вже фіксує чітку готовність передати винищувачі F-16. Крім того, Норвегія зробить внесок у розвиток морських спроможностей у Чорному й Азовському морях, продовжить надавати системи NASAMS, а також обладнання до них і навчатиме фахівців. Україна та Норвегія працюватимуть над поглибленням оборонно-промислового співробітництва.
Невійськові блоки угоди стосуються підтримки Української формули миру, санкцій, відшкодування збитків, притягнення агресора до відповідальності, а також допомоги в економічному відновленні, гуманітарному розмінуванні, захисті критичної інфраструктури та боротьбі з російською пропагандою. Норвезькі лікарні й надалі надаватимуть допомогу українцям. Норвегія твердо переконана, що майбутнє України та її народу – у євроатлантичній спільноті, тому працюватиме над майбутнім членством країни в НАТО.
Норвегія стала 15-ю країною, з якою Україна уклала двосторонню безпекову угоду на виконання положень спільної декларації, ухваленої Україною та членами "Групи семи" у Вільнюсі 12 липня 2023 року.
Для досягнення врегулювання "української кризи" потрібно подолати велику переговорну дистанцію. Про це сказав глава МЗС РФ Сергій Лавров в інтерв'ю телеканалу НТВ.
Не у всіх областях проблеми з енергопостачанням вирішуються вчасно, тому мають бути "висновки" щодо цього. Про це президент Володимир Зеленський написав у Телеграм за підсумками селекторної наради 10 лютого.
10 лютого президент Володимир Зеленський провів селектор щодо енергетичної ситуації в Україні. Він підкреслив необхідність посилення протиповітряного захисту регіонів з боку Повітряних сил для убезпечення об’єктів критичної інфраструктури від російських атак.
Брюссель намагається зміцнити позиції країни в Європі і остаточно відірвати її від Москви.
В адміністрації США та загалом в американській політиці є різні групи впливу, котрі мають неоднакові погляди на часові межі врегулювання війни, заявив колишній міністр закордонних справ, аналітик Павло Клімкін в інтерв'ю LIGA.net.
Українські військові у січні майже півсотні разів атакували нафтові об'єкти на території Росії. Удари призвели до значного скорочення переробки нафти. Про це повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.
Росія просить не розкривати деталі домовленостей, про які йшлося під час перемовин РФ та США на Алясці в серпні 2025 року. Тоді відбулася зустріч Дональда Трампа та Володимира Путіна.
Росія наразі не отримала відповіді на пропозицію правителя Володимира Путіна спрямувати частину заморожених у США російських активів до так званої Ради миру. Про це заявив прессекретар Кремля Дмитро Пєсков у коментарі пропагандистським ЗМІ.
Тиск США на Україну задля того, щоб вона якнайшвидше погодилася на мирну угоду, "був би дивним" з огляду на те, що Кремль відмовляється від компромісів, запропонованих як Сполученими Штатами, так і Україною.
В Україні будуть нові державні програми підтримки людей і громад в умовах дефіциту електрики. Ініціативи, які вже діють і які показали хороші результати, буде продовжено.
Для досягнення врегулювання "української кризи" потрібно подолати велику переговорну дистанцію. Про це сказав глава МЗС РФ Сергій Лавров в інтерв'ю телеканалу НТВ.
Не у всіх областях проблеми з енергопостачанням вирішуються вчасно, тому мають бути "висновки" щодо цього. Про це президент Володимир Зеленський написав у Телеграм за підсумками селекторної наради 10 лютого.
10 лютого президент Володимир Зеленський провів селектор щодо енергетичної ситуації в Україні. Він підкреслив необхідність посилення протиповітряного захисту регіонів з боку Повітряних сил для убезпечення об’єктів критичної інфраструктури від російських атак.
Брюссель намагається зміцнити позиції країни в Європі і остаточно відірвати її від Москви.