Україна уклала безпекову угоду з Норвегією, вона передбачає 1,2 мільярди євро військової допомоги
Україна і Норвегія уклали Угоду про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову підтримку, яка передбачає надання Україні щонайменше 13,5 млрд норвезьких крон (близько 1,2 млрд євро) військової допомоги у 2024 році.
Про це йдеться у повідомленні Офісу Президента. Угоду у Стокгольмі підписали Президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере. Загалом у довгострокову Програму з підтримки України Норвегія заклала майже 6,4 млрд євро на 2023–2027 роки, норвезька підтримка України триватиме впродовж усього терміну дії угоди.
Разом із союзниками Норвегія допомагатиме Україні розвивати спроможності у сфері сучасних бойових літаків і вже фіксує чітку готовність передати винищувачі F-16. Крім того, Норвегія зробить внесок у розвиток морських спроможностей у Чорному й Азовському морях, продовжить надавати системи NASAMS, а також обладнання до них і навчатиме фахівців. Україна та Норвегія працюватимуть над поглибленням оборонно-промислового співробітництва.
Невійськові блоки угоди стосуються підтримки Української формули миру, санкцій, відшкодування збитків, притягнення агресора до відповідальності, а також допомоги в економічному відновленні, гуманітарному розмінуванні, захисті критичної інфраструктури та боротьбі з російською пропагандою. Норвезькі лікарні й надалі надаватимуть допомогу українцям. Норвегія твердо переконана, що майбутнє України та її народу – у євроатлантичній спільноті, тому працюватиме над майбутнім членством країни в НАТО.
Норвегія стала 15-ю країною, з якою Україна уклала двосторонню безпекову угоду на виконання положень спільної декларації, ухваленої Україною та членами "Групи семи" у Вільнюсі 12 липня 2023 року.
Перша леді України заявила, що питання про участь Володимира Зеленського у виборах на другий термін буде вирішуватися лише після завершення війни та стабілізації ситуації в країні.
Європейський Союз ухвалив рішення створити спеціальний фонд для фінансування українських військових потреб, щоб обійти блокування з боку Угорщини.
Президент України заявив, що відсутність достатнього фінансування може призвести до провалу підготовки країни до наступної зими, особливо у сфері енергетики.
Європейський Союз затвердив черговий пакет санкцій, який посилює тиск на російську економіку та військову інфраструктуру. Під обмеження потрапили виробники дронів, електроніки та фінансові установи, що підтримують агресію Кремля.
Президент України заявив, що українські безпілотники є результатом власних розробок і вже показали високу ефективність у війні, відповідаючи на коментарі керівництва Rheinmetall.
Президент України пояснив, що удари по російській енергетиці є відповіддю на атаки Кремля, і підкреслив: якщо Росія припинить ці дії, Київ готовий зробити те саме.
Президент України заявив, що команда Дональда Трампа може бачити завершення війни лише через територіальні поступки Києва, що створює серйозні ризики для української безпеки.
Президент України переконаний, що переговори з Росією не зупинилися, а навпаки — наближають момент, коли Кремль буде змушений капітулювати.
Президент України Володимир Зеленський оголосив про досягнення історичних домовленостей із країнами Близького Сходу, які передбачають новий рівень співпраці у сфері безпеки, економіки та гуманітарної підтримки.
Ексміністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що Кремль не ризикне атакувати Естонію чи інші країни НАТО. За його словами, стратегічна мета Путіна — не пряме зіткнення, а підрив єдності Європи та ослаблення підтримки України.
Перша леді України заявила, що питання про участь Володимира Зеленського у виборах на другий термін буде вирішуватися лише після завершення війни та стабілізації ситуації в країні.
Європейський Союз ухвалив рішення створити спеціальний фонд для фінансування українських військових потреб, щоб обійти блокування з боку Угорщини.
Президент України заявив, що відсутність достатнього фінансування може призвести до провалу підготовки країни до наступної зими, особливо у сфері енергетики.
Європейський Союз затвердив черговий пакет санкцій, який посилює тиск на російську економіку та військову інфраструктуру. Під обмеження потрапили виробники дронів, електроніки та фінансові установи, що підтримують агресію Кремля.