Україна відмовилася від участі в засіданні Радбезу ООН під головуванням Росії
Україна відмовилася від участі в засіданні Радбезу ООН під головуванням Росії, яке Москва скликала в четвер, 25 липня, для "засудження військової допомоги Києву".
Представництво України в ООН засудило наміри Кремля використати майданчик Ради безпеки для виправдання своєї агресивної війни. Про це йдеться в коментарі Постійного представництва України при ООН. Постпред РФ Василь Небензя влаштував істерику на засіданні Радбезу через відмову України. "Представництво України в ООН висловлює жаль через чергову спробу Росії використати платформу Ради для відбілення своєї загарбницької війни проти України та заперечення відповідальності за воєнні злочини та злочини проти людяності, які російські війська вчиняють в Україні", – йдеться у повідомленні постпредставництва.
Делегація України підтвердила "свою принципову позицію щодо нелегітимності зайняття Російською Федерацією постійного місця Радянського Союзу в Раді Безпеки. Таким чином, Росія не має права ні з правового, ні з морального погляду виконувати функції головуючої в Раді Безпеки".
Через це українська делегація не вважає за можливе брати участь у засіданнях Радбезу під головуванням Росії, за винятком випадків, коли необхідно донести до відома РБ "термінової інформації, як це було після нещодавнього російського удару по дитячій лікарні "Охматдит" у Києві". У коментарі наголошується, що Росія скликала Радбез "задля пропаганди та маніпуляцій".
Українські дипломати нагадали, що це вже шістнадцяте засідання РБ починаючи з вересня 2022 року, яке Москва скликає "для розгляду надуманої проблеми – поставок зброї в Україну". За словами українських дипломатів, найбільш абсурдною частиною російської пропаганди, яку РФ та її маріонеткові промовці поширюють на таких засіданнях, є регулярне звинувачення жертви агресії України у використанні нею зброї для захисту відповідно до Статуту ООН.
Такі засідання підривають довіру до Ради Безпеки, враховуючи брехливі наративи, які там поширює Росія, зазначили в українському постпредставництві. Відмова України брати участь у засіданні Радбезу під головуванням РФ дуже не сподобалось російській стороні. Їхній постпред Василь Небензя влаштував на засіданні істерику з цього приводу. Він обурився через те, що коли звернувся до інших країн Радбезу з проханням викликати представника України на засідання, то отримав відмову.
У відповідь на це британський дипломат пояснив Небензі, що члени Радбезу не можуть примушувати нечленів РБ бути присутніми на засіданнях, оскільки вони самі мають визначати, наскільки їхня участь відповідає їхнім інтересам.
Президент України Володимир Зеленський заявив про посилення контролю за виконанням міжнародних домовленостей щодо постачання систем протиповітряної оборони, підкресливши, що відповідальність за дотримання графіків поставок буде персональною для кожного залученого посадовця та дипломата.
Російський лідер Володимир Путін відреагував на серію українських ударів по об’єктах у тимчасово окупованому Криму та доручив уряду й військовому керівництву РФ мінімізувати їхні наслідки. Заяви з Кремля свідчать, що Москва розглядає атаки як серйозний виклик для військової логістики та забезпечення півострова.
Президент України Володимир Зеленський зробив заяву про поточний стан українсько-польських відносин, наголосивши на важливості збереження стратегічного партнерства між Києвом і Варшавою навіть у період політичних дискусій та емоційних суперечок.
Володимир Путін заявив, що можливий переговорний процес із Україною має відбуватися на умовах, які Москва вважає прийнятними. У Кремлі знову говорять про нібито готовність до діалогу, однак водночас пов’язують його з вимогами, які Київ раніше називав неприйнятними.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що власна далекобійна зброя стала одним із головних інструментів впливу Києва на Москву. За його словами, можливість завдавати ударів на значній відстані змушує Росію враховувати наслідки війни та створює додатковий тиск на Кремль.
Президент України Володимир Зеленський не братиме участі у конференції з відновлення України в польському Гданську, а українську делегацію очолить прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що всередині самої Росії дедалі частіше звучать критичні оцінки на адресу президента РФ Володимира Путіна, що, за його словами, свідчить про поступове накопичення внутрішнього невдоволення політичним курсом Кремля.
Україна поступово перестає бути лише отримувачем військової допомоги та перетворюється на важливого партнера у сфері оборонних технологій. Видання Defense News звернуло увагу, що розвиток українського військово-промислового комплексу та бойовий досвід ЗСУ створюють для Києва новий інструмент впливу у відносинах зі США
Аналітики Інституту вивчення війни (заявили, що українська кампанія ударів по окупованому Криму поступово перетворює півострів на ізольований і логістично вразливий регіон для російських військ.
Володимир Зеленський заявив про укладення масштабного контракту з Німеччиною на постачання ракет для систем протиповітряної оборони. Йдеться про сотні одиниць озброєння, які мають суттєво посилити здатність України протидіяти російським ракетним та дроновим атакам.
Президент України Володимир Зеленський заявив про посилення контролю за виконанням міжнародних домовленостей щодо постачання систем протиповітряної оборони, підкресливши, що відповідальність за дотримання графіків поставок буде персональною для кожного залученого посадовця та дипломата.
Російський лідер Володимир Путін відреагував на серію українських ударів по об’єктах у тимчасово окупованому Криму та доручив уряду й військовому керівництву РФ мінімізувати їхні наслідки. Заяви з Кремля свідчать, що Москва розглядає атаки як серйозний виклик для військової логістики та забезпечення півострова.
Президент України Володимир Зеленський зробив заяву про поточний стан українсько-польських відносин, наголосивши на важливості збереження стратегічного партнерства між Києвом і Варшавою навіть у період політичних дискусій та емоційних суперечок.
Володимир Путін заявив, що можливий переговорний процес із Україною має відбуватися на умовах, які Москва вважає прийнятними. У Кремлі знову говорять про нібито готовність до діалогу, однак водночас пов’язують його з вимогами, які Київ раніше називав неприйнятними.