Україна відмовилася від участі в засіданні Радбезу ООН під головуванням Росії
Україна відмовилася від участі в засіданні Радбезу ООН під головуванням Росії, яке Москва скликала в четвер, 25 липня, для "засудження військової допомоги Києву".
Представництво України в ООН засудило наміри Кремля використати майданчик Ради безпеки для виправдання своєї агресивної війни. Про це йдеться в коментарі Постійного представництва України при ООН. Постпред РФ Василь Небензя влаштував істерику на засіданні Радбезу через відмову України. "Представництво України в ООН висловлює жаль через чергову спробу Росії використати платформу Ради для відбілення своєї загарбницької війни проти України та заперечення відповідальності за воєнні злочини та злочини проти людяності, які російські війська вчиняють в Україні", – йдеться у повідомленні постпредставництва.
Делегація України підтвердила "свою принципову позицію щодо нелегітимності зайняття Російською Федерацією постійного місця Радянського Союзу в Раді Безпеки. Таким чином, Росія не має права ні з правового, ні з морального погляду виконувати функції головуючої в Раді Безпеки".
Через це українська делегація не вважає за можливе брати участь у засіданнях Радбезу під головуванням Росії, за винятком випадків, коли необхідно донести до відома РБ "термінової інформації, як це було після нещодавнього російського удару по дитячій лікарні "Охматдит" у Києві". У коментарі наголошується, що Росія скликала Радбез "задля пропаганди та маніпуляцій".
Українські дипломати нагадали, що це вже шістнадцяте засідання РБ починаючи з вересня 2022 року, яке Москва скликає "для розгляду надуманої проблеми – поставок зброї в Україну". За словами українських дипломатів, найбільш абсурдною частиною російської пропаганди, яку РФ та її маріонеткові промовці поширюють на таких засіданнях, є регулярне звинувачення жертви агресії України у використанні нею зброї для захисту відповідно до Статуту ООН.
Такі засідання підривають довіру до Ради Безпеки, враховуючи брехливі наративи, які там поширює Росія, зазначили в українському постпредставництві. Відмова України брати участь у засіданні Радбезу під головуванням РФ дуже не сподобалось російській стороні. Їхній постпред Василь Небензя влаштував на засіданні істерику з цього приводу. Він обурився через те, що коли звернувся до інших країн Радбезу з проханням викликати представника України на засідання, то отримав відмову.
У відповідь на це британський дипломат пояснив Небензі, що члени Радбезу не можуть примушувати нечленів РБ бути присутніми на засіданнях, оскільки вони самі мають визначати, наскільки їхня участь відповідає їхнім інтересам.
ПолітикаМіністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
ПолітикаСлужба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
ПолітикаРосійське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
ПолітикаПрезидент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
ПолітикаПрезидент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
ПолітикаРосійський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
ПолітикаРечник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
ПолітикаРосійські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
ПолітикаПрезидент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
ПолітикаМіністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
ПолітикаСлужба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
ПолітикаРосійське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
ПолітикаПрезидент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.