Україна відмовилася від участі в засіданні Радбезу ООН під головуванням Росії
Україна відмовилася від участі в засіданні Радбезу ООН під головуванням Росії, яке Москва скликала в четвер, 25 липня, для "засудження військової допомоги Києву".
Представництво України в ООН засудило наміри Кремля використати майданчик Ради безпеки для виправдання своєї агресивної війни. Про це йдеться в коментарі Постійного представництва України при ООН. Постпред РФ Василь Небензя влаштував істерику на засіданні Радбезу через відмову України. "Представництво України в ООН висловлює жаль через чергову спробу Росії використати платформу Ради для відбілення своєї загарбницької війни проти України та заперечення відповідальності за воєнні злочини та злочини проти людяності, які російські війська вчиняють в Україні", – йдеться у повідомленні постпредставництва.
Делегація України підтвердила "свою принципову позицію щодо нелегітимності зайняття Російською Федерацією постійного місця Радянського Союзу в Раді Безпеки. Таким чином, Росія не має права ні з правового, ні з морального погляду виконувати функції головуючої в Раді Безпеки".
Через це українська делегація не вважає за можливе брати участь у засіданнях Радбезу під головуванням Росії, за винятком випадків, коли необхідно донести до відома РБ "термінової інформації, як це було після нещодавнього російського удару по дитячій лікарні "Охматдит" у Києві". У коментарі наголошується, що Росія скликала Радбез "задля пропаганди та маніпуляцій".
Українські дипломати нагадали, що це вже шістнадцяте засідання РБ починаючи з вересня 2022 року, яке Москва скликає "для розгляду надуманої проблеми – поставок зброї в Україну". За словами українських дипломатів, найбільш абсурдною частиною російської пропаганди, яку РФ та її маріонеткові промовці поширюють на таких засіданнях, є регулярне звинувачення жертви агресії України у використанні нею зброї для захисту відповідно до Статуту ООН.
Такі засідання підривають довіру до Ради Безпеки, враховуючи брехливі наративи, які там поширює Росія, зазначили в українському постпредставництві. Відмова України брати участь у засіданні Радбезу під головуванням РФ дуже не сподобалось російській стороні. Їхній постпред Василь Небензя влаштував на засіданні істерику з цього приводу. Він обурився через те, що коли звернувся до інших країн Радбезу з проханням викликати представника України на засідання, то отримав відмову.
У відповідь на це британський дипломат пояснив Небензі, що члени Радбезу не можуть примушувати нечленів РБ бути присутніми на засіданнях, оскільки вони самі мають визначати, наскільки їхня участь відповідає їхнім інтересам.
Володимир Зеленський заявив, що задоволений роботою Кирила Буданова на посаді керівника Офісу президента. За його словами, Буданов ефективно координує комунікацію з парламентом, співпрацює з ключовими політичними фігурами та бере участь у переговорному процесі, який має на меті досягнення завершення війни.
Президент України заявив, що Київ наразі не залучений до процесу розблокування Ормузької протоки, але готовий приєднатися до міжнародних зусиль, якщо отримає відповідну пропозицію. Зеленський підкреслив, що блокування цього маршруту вже створює дефіцит пального та загрожує глобальній економічній стабільності.
Російська влада несподівано змінила риторику щодо ультиматуму Україні, відмовившись від попередніх жорстких вимог. Це може означати, що Кремль шукає нові формати переговорів, адже попередня стратегія тиску не принесла результатів і лише посилила міжнародну ізоляцію Росії.
До лав Російського добровольчого корпусу (РДК) переходять колишні бійці ПВК “Вагнер”, які раніше воювали в Африці. Це свідчить про нову хвилю переформатування російських найманців, що після розпаду структури Пригожина шукають нові можливості для участі у війні проти Кремля.
Українська влада заявила, що країна перебуває у вирішальній фазі війни, коли кожне рішення може стати доленосним. Це точка неповернення, яка визначить, чи зможе Україна остаточно зламати російську агресію та закріпити своє місце серед провідних держав світу.
Президент Володимир Зеленський запросив до Києва переговорну делегацію зі США, аби обговорити майбутні гарантії безпеки для України. Він наголосив, що Київ прагне отримати чіткі та юридично закріплені механізми захисту, які забезпечать довгострокову підтримку та убезпечать країну від повторення російської агресії.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна вже двічі передавала США інформацію про те, що Росія передає Ірану розвіддані щодо українських військових об’єктів. За його словами, така співпраця між Москвою та Тегераном становить серйозну загрозу не лише для України, а й для глобальної безпеки.
Кіт Келлог запропонував створити новий оборонний альянс за участі України, який мав би стати альтернативою або доповненням до НАТО. Ідея полягає у формуванні союзу держав, готових діяти більш рішуче та оперативно у протидії російській агресії, не чекаючи консенсусу всередині існуючих структур.
Руслан Стефанчук заявив, що Україна готова впровадити всі необхідні реформи для завершення процесу підготовки до членства в Європейському Союзі до 2027 року.
Київ оголосив про розширення угод із країнами Близького Сходу, підкресливши, що співпраця з регіоном має ключове значення для енергетичної безпеки та економічного розвитку України.
Володимир Зеленський заявив, що задоволений роботою Кирила Буданова на посаді керівника Офісу президента. За його словами, Буданов ефективно координує комунікацію з парламентом, співпрацює з ключовими політичними фігурами та бере участь у переговорному процесі, який має на меті досягнення завершення війни.
Президент України заявив, що Київ наразі не залучений до процесу розблокування Ормузької протоки, але готовий приєднатися до міжнародних зусиль, якщо отримає відповідну пропозицію. Зеленський підкреслив, що блокування цього маршруту вже створює дефіцит пального та загрожує глобальній економічній стабільності.
Російська влада несподівано змінила риторику щодо ультиматуму Україні, відмовившись від попередніх жорстких вимог. Це може означати, що Кремль шукає нові формати переговорів, адже попередня стратегія тиску не принесла результатів і лише посилила міжнародну ізоляцію Росії.
До лав Російського добровольчого корпусу (РДК) переходять колишні бійці ПВК “Вагнер”, які раніше воювали в Африці. Це свідчить про нову хвилю переформатування російських найманців, що після розпаду структури Пригожина шукають нові можливості для участі у війні проти Кремля.