Україна відмовилася від участі в засіданні Радбезу ООН під головуванням Росії
Україна відмовилася від участі в засіданні Радбезу ООН під головуванням Росії, яке Москва скликала в четвер, 25 липня, для "засудження військової допомоги Києву".
Представництво України в ООН засудило наміри Кремля використати майданчик Ради безпеки для виправдання своєї агресивної війни. Про це йдеться в коментарі Постійного представництва України при ООН. Постпред РФ Василь Небензя влаштував істерику на засіданні Радбезу через відмову України. "Представництво України в ООН висловлює жаль через чергову спробу Росії використати платформу Ради для відбілення своєї загарбницької війни проти України та заперечення відповідальності за воєнні злочини та злочини проти людяності, які російські війська вчиняють в Україні", – йдеться у повідомленні постпредставництва.
Делегація України підтвердила "свою принципову позицію щодо нелегітимності зайняття Російською Федерацією постійного місця Радянського Союзу в Раді Безпеки. Таким чином, Росія не має права ні з правового, ні з морального погляду виконувати функції головуючої в Раді Безпеки".
Через це українська делегація не вважає за можливе брати участь у засіданнях Радбезу під головуванням Росії, за винятком випадків, коли необхідно донести до відома РБ "термінової інформації, як це було після нещодавнього російського удару по дитячій лікарні "Охматдит" у Києві". У коментарі наголошується, що Росія скликала Радбез "задля пропаганди та маніпуляцій".
Українські дипломати нагадали, що це вже шістнадцяте засідання РБ починаючи з вересня 2022 року, яке Москва скликає "для розгляду надуманої проблеми – поставок зброї в Україну". За словами українських дипломатів, найбільш абсурдною частиною російської пропаганди, яку РФ та її маріонеткові промовці поширюють на таких засіданнях, є регулярне звинувачення жертви агресії України у використанні нею зброї для захисту відповідно до Статуту ООН.
Такі засідання підривають довіру до Ради Безпеки, враховуючи брехливі наративи, які там поширює Росія, зазначили в українському постпредставництві. Відмова України брати участь у засіданні Радбезу під головуванням РФ дуже не сподобалось російській стороні. Їхній постпред Василь Небензя влаштував на засіданні істерику з цього приводу. Він обурився через те, що коли звернувся до інших країн Радбезу з проханням викликати представника України на засідання, то отримав відмову.
У відповідь на це британський дипломат пояснив Небензі, що члени Радбезу не можуть примушувати нечленів РБ бути присутніми на засіданнях, оскільки вони самі мають визначати, наскільки їхня участь відповідає їхнім інтересам.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що вилучені в українських інкасаторів кошти Ощадбанку становлять питання національної безпеки для його країни. У Києві відповіли, що такі заяви є маніпуляцією та спробою узаконити незаконне вилучення активів.
Міністерство закордонних справ України заявило, що угорська влада грубо порушила права семи співробітників Ощадбанку, затриманих 5 березня у Будапешті. Українців утримували в кайданках, із зав’язаними очима та без адвокатів, а після депортації їм заборонили в’їзд до Шенгенської зони на три роки.
Керівна партія прем’єра Віктора Орбана подала до парламенту Угорщини законопроєкт про арешт вилучених коштів та золота українського Ощадбанку. У Києві заявили, що це є спробою узаконити незаконне вилучення активів і порушення прав українських інкасаторів, затриманих під час операції угорських силових органів.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що тристороння зустріч України, США та Росії, яка мала відбутися цього тижня, переноситься через те, що увага партнерів нині зосереджена на конфлікті навколо Ірану. Водночас він підкреслив, що Київ готовий до переговорів у будь-який момент і в будь-якому форматі, який може реально сприяти завершенню війни.
Президент США Дональд Трамп після телефонної розмови з Володимиром Путіним заявив, що він прагне показати себе «корисним» у врегулюванні конфліктів на Близькому Сході. Водночас він наголосив: справжня користь від Путіна була б лише тоді, коли той припинив би агресію проти України.
На тлі повномасштабної війни з Росією Україна у 2026 році стала найбільшим імпортером озброєнь у світі. За даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), Київ отримав рекордні обсяги військової допомоги та контрактних поставок, випередивши Саудівську Аравію, Індію та Китай.
На конференції послів ЄС у Брюсселі президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна отримає кредит у розмірі 90 млрд євро, незважаючи на вето Віктора Орбана та політичні суперечки всередині Євросоюзу. Вона підкреслила, що на кону стоїть авторитет ЄС і його безпека, тому фінансова підтримка Києва буде забезпечена.
Міністерство оборони України повідомило, що від початку року сили оборони успішно атакували три великі військові заводи, два арсенали та ключовий полігон Росії. Серед цілей — підприємства у Таганрозі, Мічурінську та Нижньому Новгороді, арсенали у Брянській та Курській областях, а також полігон Капустін Яр.
Міністерство закордонних справ України оголосило про підготовку судових дій проти Угорщини після того, як угорська влада вилучила кошти та дорогоцінні метали, що належать державному Ощадбанку. Київ назвав інцидент «безпрецедентним актом державного бандитизму» і закликав ЄС висловити солідарність із Україною.
Інститут вивчення війни повідомив, що Росія різко збільшила кількість балістичних ракет у масованих атаках по Україні. Кремль прагне виснажити запаси перехоплювачів Patriot, використовуючи момент, коли увага союзників частково зосереджена на війні на Близькому Сході.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що вилучені в українських інкасаторів кошти Ощадбанку становлять питання національної безпеки для його країни. У Києві відповіли, що такі заяви є маніпуляцією та спробою узаконити незаконне вилучення активів.
Міністерство закордонних справ України заявило, що угорська влада грубо порушила права семи співробітників Ощадбанку, затриманих 5 березня у Будапешті. Українців утримували в кайданках, із зав’язаними очима та без адвокатів, а після депортації їм заборонили в’їзд до Шенгенської зони на три роки.
Керівна партія прем’єра Віктора Орбана подала до парламенту Угорщини законопроєкт про арешт вилучених коштів та золота українського Ощадбанку. У Києві заявили, що це є спробою узаконити незаконне вилучення активів і порушення прав українських інкасаторів, затриманих під час операції угорських силових органів.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що тристороння зустріч України, США та Росії, яка мала відбутися цього тижня, переноситься через те, що увага партнерів нині зосереджена на конфлікті навколо Ірану. Водночас він підкреслив, що Київ готовий до переговорів у будь-який момент і в будь-якому форматі, який може реально сприяти завершенню війни.