Україна виробляє половину потрібних боєприпасів – Шмигаль
Кожен другий боєприпас у зоні бойових дій вироблений в Україні. Виробництво вітчизняної зброї зросло втричі у 2023 році. Про це сказав прем'єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду, повідомила пресслужба Кабміну.
"Щодня працюємо з партнерами щодо збільшення постачань зброї та посилюємо розвиток власного оборонно-промислового комплексу. У 2023 році виробництво зброї в Україні зросло втричі. Кожен другий боєприпас у зоні бойових дій – український", – заявив він.
За словами прем'єра, триває реалізація вітчизняної ракетної програми, а також країна виходить на значні обсяги виробництва артилерійських систем і броньованої техніки. "Налагоджуємо спільні виробництва з партнерами, а також залучаємо кошти партнерів щодо купівлі української зброї для України. Кожен вчасно відправлений на фронт снаряд, кожен дрон, кожна одиниця артилерії – це зростання сили та могутності наших воїнів, збереження їх життів" – підкреслив глава уряду.
Також Шмигаль розповів, що до кінця року Україна виготовить 1,5 млн дронів. "Не лише випускаємо безпілотники, але й готуємо кадри для управління ними. Сьогодні Уряд дає старт експериментальному проекту щодо сертифікації шкіл операторів БпЛА. Встановлюємо чіткі вимоги для цих шкіл та уніфікуємо навчальний процес. Навченим операторам дронів буде простіше отримати відповідну військово-облікову спеціальність", – додав він.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.