Україні для оборони від Росії потрібна мільйонна армія – Зеленський
Україні знадобиться мільйонна армія в обороні, щоб захищатися від РФ. Про це президент України Володимир Зеленський поспілкувався з представниками Міжнародної медіаради під час Всесвітнього економічного форуму у Давосі.
В ході розмови глава держави розповів про необхідні оборонні потужності України у випадку, якщо Росія збере для нападу мільйонну армію. За словами Зеленського, тоді нам знадобиться мільйонне військо в обороні. "Нам знадобиться мільйон в обороні, якщо Путін прийде з мільйоном-півтора", – зазначив президент.
При цьому Володимир Зеленський зазначив, що така велика армія буде необхідною Україні доти, доки державу не включать до складу безпекового альянсу. Тоді, з гарантіями безпеки та надійними союзниками, потреби у такій обороні не буде.
Водночас глава держави висловив розуміння того, що така потужна армія буде потребувати дуже великих коштів. Однак президент усвідомлює: український бюджет цього не зможе забезпечити. "Хто буде годувати мільйонну армію? Якщо Європа каже, що Україна захищає не тільки себе, а й цінності Європи, логічно тоді, аби всі підтримували цю армію: зброя, військові, їх життя тощо. Бо бюджету України не буде на мільйонну армію – нам його просто не вистачить", – сказав Володимир Зеленський.
Також у розмові президент згадав про заморожені російські активи: за його словами, 250 мільярдів, які зараз є, Україні можуть надати, аби забезпечувати військо доти, доки державу не включать до якогось безпекового альянсу. Говорячи про безпековий альянс, Володимир Зеленський мав на увазі передусім НАТО, про членство України в якому між державами досі є розбіжності. "Інакше нам прийдеться сплачувати цю армію з бюджетів Сполучених Штатів, або з бюджетів європейських колег", – пояснив президент.
За словами Зеленського, НАТО – це компроміс, доступні гарантії безпеки як для України, так і для всієї Європи, Америки тощо.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.