Україні потрібен мур, – експерт про перемовини Меркель з Лукашенком щодо кризи на польському кордоні
Польські прикордонники повідомили, що мігранти з Ірану, котрі намагаються з території Білорусі незаконно потрапити до ЄС, змінили тактику прориву кордону. Напередодні Ангела Меркель двічі телефонувала Олександру Лукашенку – це був перший випадок із серпня 2020 року, коли європейський політик високого рівня спілкувався з невизнаним керівником Білорусі.
Триває напруга на білорусько-польському кордоні, де близько 2 тисяч мігрантів намагаються незаконно прорватися до Євросоюзу. За словами міністра оборони країни Маріуша Блащака, наразі невеликі групи людей одночасно намагаються перетнути загородження у кількох різних місцях. Втім, кількість біженців на польсько-білоруському кордоні зменшилася: 19 листопада сталося 195 спроб незаконно перетнути кордон, 18 листопада – 250, а 17 листопада намагалися прорватися 500 мігрантів. Втім, Варшава вважає, що криза ще далека від завершення.
За останні два тижні тимчасово виконуюча обов'язки канцлера Німеччини Ангела Меркель двічі розмовляла телефоном з Олександром Лукашенком. Навіщо вона погодилася на розмову з нелегітимним керівником Білорусі? Чого прагне Лукашенко?
"Лукашенко домагався визнання своєї легітимності як керівника Білорусі та зняття санкцій. Втім, він не отримає натомість нічого. А Меркель немає чого втрачати – до пенсії залишилося небагато, а її партія вибори до німецького парламенту програла та не буде представлена в уряді. До того ж саме Меркель несе тягар 2015 року, коли вона стала ініціаторкою прийому мігрантів до ЄС. Лукашенко прагнув залякати Європу, але у нього не вийшло. Довго тримати цю ситуацію у нього не вийде, позаяк поляки можуть припинити залізничні перевезення з Білорусі, а це дуже не сподобається Пекіну, бо транзит контейнерних перевезень за напрямком Китай – Європа – Китай через Росію, Казахстан й Білорусь у 2021 році досяг абсолютного рекорду та продовжує стабільно зростати. А Євросоюз з цієї історію навіть отримає позитив, бо невідомо, як тепер європейські праві популісти, що обожнюють Путіна та ненавидять мігрантів, будуть пояснювати виборцям дії свого кумира. Звичайно Україні в такій ситуації потрібно будувати паркан та взагалі укріплювати кордон з Білоруссю", – пояснив заступник Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
ПолітикаКерівник Служби безпеки України Євген Хмара заявив, що далекобійні удари українських сил поступово змінюють хід війни та наближають справедливий мир.
ПолітикаЗгідно з новими опитуваннями, рейтинг Володимира Путіна знизився до найнижчого рівня від початку вторгнення в Україну. Російське суспільство дедалі більше демонструє втому від війни, а економічні труднощі та міжнародні санкції підривають довіру до влади.
ПолітикаПрезидент Фінляндії Александр Стубб заявив, що співвідношення втрат у війні проти України є критичним для Росії: її армія втрачає у 3,5 раза більше військових, ніж українська. Він наголосив, що ці дані свідчать про провал російської стратегії та підтверджують ефективність української оборони.
ПолітикаЄвропейський Союз заявив, що контакти з Москвою показали справжню природу російської політики: Кремль не має наміру завершувати війну, а використовує переговори як інструмент тиску та дезінформації.
ПолітикаРосійське МЗС вкотре заявило про «системні удари» по Києву, але реакція в Україні та світі була іронічною. Коментатори наголосили, що ці погрози виглядають як відчайдушні спроби залякати дипломатів, проте насправді вони лише демонструють деградацію російської дипломатії.
ПолітикаРечник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив, що жодна країна світу не може гарантувати стовідсоткове відбиття масованих комбінованих ударів, особливо за несприятливих погодних умов.
ПолітикаДержсекретар США Марко Рубіо заявив, що глава МЗС РФ Сергій Лавров під час телефонної розмови попросив його донести до президента Дональда Трампа повідомлення від Володимира Путіна про майбутні удари по Києву.
ПолітикаПісля заяв Москви про «системні удари» по Києву перші реакції іноземних посольств засвідчили: дипломатичні місії залишаються на місці й не планують евакуації. Західні дипломати наголосили, що їхня присутність у столиці є символом підтримки України та сигналом Кремлю, що шантаж не працює.
ПолітикаМіністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що погрози Москви щодо нових масованих ударів по Києву мають на меті залякати іноземних дипломатів і створити атмосферу страху. Він підкреслив, що Україна не очікує успіху цього шантажу, а світ повинен відповісти додатковими пакетами допомоги та санкцій проти Росії.
ПолітикаГлава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що Росія продовжить завдавати ударів по Києву, попередивши про це Сполучені Штати. Він наголосив, що атаки будуть «системними» і спрямованими на «центри ухвалення рішень», фактично визнавши намір Кремля тримати столицю України під постійним терором.
ПолітикаКерівник Служби безпеки України Євген Хмара заявив, що далекобійні удари українських сил поступово змінюють хід війни та наближають справедливий мир.
ПолітикаЗгідно з новими опитуваннями, рейтинг Володимира Путіна знизився до найнижчого рівня від початку вторгнення в Україну. Російське суспільство дедалі більше демонструє втому від війни, а економічні труднощі та міжнародні санкції підривають довіру до влади.
ПолітикаПрезидент Фінляндії Александр Стубб заявив, що співвідношення втрат у війні проти України є критичним для Росії: її армія втрачає у 3,5 раза більше військових, ніж українська. Він наголосив, що ці дані свідчать про провал російської стратегії та підтверджують ефективність української оборони.
ПолітикаЄвропейський Союз заявив, що контакти з Москвою показали справжню природу російської політики: Кремль не має наміру завершувати війну, а використовує переговори як інструмент тиску та дезінформації.