Україні потрібен мур, – експерт про перемовини Меркель з Лукашенком щодо кризи на польському кордоні
Польські прикордонники повідомили, що мігранти з Ірану, котрі намагаються з території Білорусі незаконно потрапити до ЄС, змінили тактику прориву кордону. Напередодні Ангела Меркель двічі телефонувала Олександру Лукашенку – це був перший випадок із серпня 2020 року, коли європейський політик високого рівня спілкувався з невизнаним керівником Білорусі.
Триває напруга на білорусько-польському кордоні, де близько 2 тисяч мігрантів намагаються незаконно прорватися до Євросоюзу. За словами міністра оборони країни Маріуша Блащака, наразі невеликі групи людей одночасно намагаються перетнути загородження у кількох різних місцях. Втім, кількість біженців на польсько-білоруському кордоні зменшилася: 19 листопада сталося 195 спроб незаконно перетнути кордон, 18 листопада – 250, а 17 листопада намагалися прорватися 500 мігрантів. Втім, Варшава вважає, що криза ще далека від завершення.
За останні два тижні тимчасово виконуюча обов'язки канцлера Німеччини Ангела Меркель двічі розмовляла телефоном з Олександром Лукашенком. Навіщо вона погодилася на розмову з нелегітимним керівником Білорусі? Чого прагне Лукашенко?
"Лукашенко домагався визнання своєї легітимності як керівника Білорусі та зняття санкцій. Втім, він не отримає натомість нічого. А Меркель немає чого втрачати – до пенсії залишилося небагато, а її партія вибори до німецького парламенту програла та не буде представлена в уряді. До того ж саме Меркель несе тягар 2015 року, коли вона стала ініціаторкою прийому мігрантів до ЄС. Лукашенко прагнув залякати Європу, але у нього не вийшло. Довго тримати цю ситуацію у нього не вийде, позаяк поляки можуть припинити залізничні перевезення з Білорусі, а це дуже не сподобається Пекіну, бо транзит контейнерних перевезень за напрямком Китай – Європа – Китай через Росію, Казахстан й Білорусь у 2021 році досяг абсолютного рекорду та продовжує стабільно зростати. А Євросоюз з цієї історію навіть отримає позитив, бо невідомо, як тепер європейські праві популісти, що обожнюють Путіна та ненавидять мігрантів, будуть пояснювати виборцям дії свого кумира. Звичайно Україні в такій ситуації потрібно будувати паркан та взагалі укріплювати кордон з Білоруссю", – пояснив заступник Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
ПолітикаПрезидент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
ПолітикаБританський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
ПолітикаВолодимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
ПолітикаПрезидент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
ПолітикаГенеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
ПолітикаУкраїнські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
ПолітикаПісля нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
ПолітикаУ ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
ПолітикаВолодимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
ПолітикаУкраїнський дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
ПолітикаПрезидент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
ПолітикаБританський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
ПолітикаВолодимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
ПолітикаПрезидент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.