Україні потрібен мур, – експерт про перемовини Меркель з Лукашенком щодо кризи на польському кордоні
Польські прикордонники повідомили, що мігранти з Ірану, котрі намагаються з території Білорусі незаконно потрапити до ЄС, змінили тактику прориву кордону. Напередодні Ангела Меркель двічі телефонувала Олександру Лукашенку – це був перший випадок із серпня 2020 року, коли європейський політик високого рівня спілкувався з невизнаним керівником Білорусі.
Триває напруга на білорусько-польському кордоні, де близько 2 тисяч мігрантів намагаються незаконно прорватися до Євросоюзу. За словами міністра оборони країни Маріуша Блащака, наразі невеликі групи людей одночасно намагаються перетнути загородження у кількох різних місцях. Втім, кількість біженців на польсько-білоруському кордоні зменшилася: 19 листопада сталося 195 спроб незаконно перетнути кордон, 18 листопада – 250, а 17 листопада намагалися прорватися 500 мігрантів. Втім, Варшава вважає, що криза ще далека від завершення.
За останні два тижні тимчасово виконуюча обов'язки канцлера Німеччини Ангела Меркель двічі розмовляла телефоном з Олександром Лукашенком. Навіщо вона погодилася на розмову з нелегітимним керівником Білорусі? Чого прагне Лукашенко?
"Лукашенко домагався визнання своєї легітимності як керівника Білорусі та зняття санкцій. Втім, він не отримає натомість нічого. А Меркель немає чого втрачати – до пенсії залишилося небагато, а її партія вибори до німецького парламенту програла та не буде представлена в уряді. До того ж саме Меркель несе тягар 2015 року, коли вона стала ініціаторкою прийому мігрантів до ЄС. Лукашенко прагнув залякати Європу, але у нього не вийшло. Довго тримати цю ситуацію у нього не вийде, позаяк поляки можуть припинити залізничні перевезення з Білорусі, а це дуже не сподобається Пекіну, бо транзит контейнерних перевезень за напрямком Китай – Європа – Китай через Росію, Казахстан й Білорусь у 2021 році досяг абсолютного рекорду та продовжує стабільно зростати. А Євросоюз з цієї історію навіть отримає позитив, бо невідомо, як тепер європейські праві популісти, що обожнюють Путіна та ненавидять мігрантів, будуть пояснювати виборцям дії свого кумира. Звичайно Україні в такій ситуації потрібно будувати паркан та взагалі укріплювати кордон з Білоруссю", – пояснив заступник Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
У Держприкордонслужбі заявили, що Мінськ фактично надає підтримку Кремлю, дозволяючи використовувати свою територію для військових потреб Росії. Це створює додаткові ризики для української безпеки.
Колишній віцепрем’єр Олексій Чернишов та бізнесмен Тимур Міндіч опинилися в центрі гучного скандалу: НАБУ і САП оголосили їм підозру у справі про легалізацію коштів через будівництво елітного котеджного містечка “Династія” під Києвом. Слідство оцінює схему у понад 460 мільйонів гривень.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що війна може розвиватися як затяжний конфлікт, заморожений стан або перемога України. Він наголосив, що Європа повинна залишатися єдиною у підтримці Києва.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що його різкі висловлювання щодо України були вирвані з контексту та використані опонентами у внутрішній політичній боротьбі. Він наголосив, що позиція Берліна щодо підтримки Києва залишається незмінною.
Президент Володимир Зеленський заявив, що близько двадцяти країн вже зацікавлені у співпраці з Україною за програмою Drone Deals. Перші угоди підписані, контракти готуються, а нові домовленості принесуть енергетичні та фінансові результати для держави.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна та Німеччина домовилися про виробництво зброї на українській території. Він назвав це «сюрпризом», який зміцнить обороноздатність держави та продемонструє новий рівень підтримки з боку Берліна.
Президент Володимир Зеленський подякував ЄС, Великій Британії та Канаді за нові санкції проти російських структур і осіб, причетних до депортації українських дітей. Він наголосив, що санкційний тиск не зупиняється, а спільна мета — повернути дітей додому та покарати винних.
Європейський Союз запровадив санкції проти 16 осіб та 7 організацій, причетних до депортації та ідеологічної обробки українських дітей. Брюссель заявив, що мета — повернути дітей додому та притягнути Росію до відповідальності.
У Кремлі підтвердили домовленість про масштабний обмін полоненими між Росією та Україною, але Дмитро Пєсков визнав, що процес узгодження списків затягнувся. Москва демонструє обережний оптимізм, проте конкретних строків завершення підготовки не називає.
Керівник ОП Кирило Буданов заявив, що розмова між Зеленським і Путіним можлива лише за умови визнання Росією агресії, а Президент України тим часом анонсував виробництво зброї з Німеччиною на українській території.
У Держприкордонслужбі заявили, що Мінськ фактично надає підтримку Кремлю, дозволяючи використовувати свою територію для військових потреб Росії. Це створює додаткові ризики для української безпеки.
Колишній віцепрем’єр Олексій Чернишов та бізнесмен Тимур Міндіч опинилися в центрі гучного скандалу: НАБУ і САП оголосили їм підозру у справі про легалізацію коштів через будівництво елітного котеджного містечка “Династія” під Києвом. Слідство оцінює схему у понад 460 мільйонів гривень.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що війна може розвиватися як затяжний конфлікт, заморожений стан або перемога України. Він наголосив, що Європа повинна залишатися єдиною у підтримці Києва.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що його різкі висловлювання щодо України були вирвані з контексту та використані опонентами у внутрішній політичній боротьбі. Він наголосив, що позиція Берліна щодо підтримки Києва залишається незмінною.