Україні потрібен мур, – експерт про перемовини Меркель з Лукашенком щодо кризи на польському кордоні
Польські прикордонники повідомили, що мігранти з Ірану, котрі намагаються з території Білорусі незаконно потрапити до ЄС, змінили тактику прориву кордону. Напередодні Ангела Меркель двічі телефонувала Олександру Лукашенку – це був перший випадок із серпня 2020 року, коли європейський політик високого рівня спілкувався з невизнаним керівником Білорусі.
Триває напруга на білорусько-польському кордоні, де близько 2 тисяч мігрантів намагаються незаконно прорватися до Євросоюзу. За словами міністра оборони країни Маріуша Блащака, наразі невеликі групи людей одночасно намагаються перетнути загородження у кількох різних місцях. Втім, кількість біженців на польсько-білоруському кордоні зменшилася: 19 листопада сталося 195 спроб незаконно перетнути кордон, 18 листопада – 250, а 17 листопада намагалися прорватися 500 мігрантів. Втім, Варшава вважає, що криза ще далека від завершення.
За останні два тижні тимчасово виконуюча обов'язки канцлера Німеччини Ангела Меркель двічі розмовляла телефоном з Олександром Лукашенком. Навіщо вона погодилася на розмову з нелегітимним керівником Білорусі? Чого прагне Лукашенко?
"Лукашенко домагався визнання своєї легітимності як керівника Білорусі та зняття санкцій. Втім, він не отримає натомість нічого. А Меркель немає чого втрачати – до пенсії залишилося небагато, а її партія вибори до німецького парламенту програла та не буде представлена в уряді. До того ж саме Меркель несе тягар 2015 року, коли вона стала ініціаторкою прийому мігрантів до ЄС. Лукашенко прагнув залякати Європу, але у нього не вийшло. Довго тримати цю ситуацію у нього не вийде, позаяк поляки можуть припинити залізничні перевезення з Білорусі, а це дуже не сподобається Пекіну, бо транзит контейнерних перевезень за напрямком Китай – Європа – Китай через Росію, Казахстан й Білорусь у 2021 році досяг абсолютного рекорду та продовжує стабільно зростати. А Євросоюз з цієї історію навіть отримає позитив, бо невідомо, як тепер європейські праві популісти, що обожнюють Путіна та ненавидять мігрантів, будуть пояснювати виборцям дії свого кумира. Звичайно Україні в такій ситуації потрібно будувати паркан та взагалі укріплювати кордон з Білоруссю", – пояснив заступник Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
ПолітикаГолова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
ПолітикаПід час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
ПолітикаСили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
ПолітикаПрезидент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
ПолітикаБританський прем’єр Кір Стармер спростував кремлівські наративи про “успіхи” на фронті, заявивши, що Росія не здобуває перемоги. Він підкреслив, що Україна тримає оборону, а Європа повинна й надалі зміцнювати підтримку Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський відзначив роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, повідомивши, що за чотири роки вдалося повернути 8669 військових та цивільних.
ПолітикаКерівник Офісу Президента Кирило Буданов переконаний, що світ уже живе в умовах Третьої світової війни. Він заявив, що саме російське вторгнення в Україну стало її початком, а нинішні події на Близькому Сході лише підтверджують глобальний масштаб протистояння.
ПолітикаРосійський диктатор Володимир Путін закликав великий бізнес підтримати продовження агресії проти України власними грошима. На закритій зустрічі він запропонував олігархам зробити добровільні внески, і деякі вже погодилися виділити сотні мільярдів рублів.
ПолітикаПрезидент України підкреслив, що головна проблема переговорів полягає не у формальних зустрічах, а в конкретних умовах, які Росія намагається диктувати. Він закликав США посилити тиск на Кремль, адже без цього Москва не продемонструє реальної готовності до завершення війни.
ПолітикаПрезидент України переконаний, що утримання позицій на фронті автоматично означатиме поразку для Кремля. Він підкреслив, що Москва витрачає колосальні ресурси й людей, а її пропаганда тримається на ілюзії просування вперед. Якщо ж українська армія вистоїть, це стане стратегічним переломом.
ПолітикаГолова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
ПолітикаПід час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
ПолітикаСили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
ПолітикаПрезидент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.