Україні потрібен мур, – експерт про перемовини Меркель з Лукашенком щодо кризи на польському кордоні
Польські прикордонники повідомили, що мігранти з Ірану, котрі намагаються з території Білорусі незаконно потрапити до ЄС, змінили тактику прориву кордону. Напередодні Ангела Меркель двічі телефонувала Олександру Лукашенку – це був перший випадок із серпня 2020 року, коли європейський політик високого рівня спілкувався з невизнаним керівником Білорусі.
Триває напруга на білорусько-польському кордоні, де близько 2 тисяч мігрантів намагаються незаконно прорватися до Євросоюзу. За словами міністра оборони країни Маріуша Блащака, наразі невеликі групи людей одночасно намагаються перетнути загородження у кількох різних місцях. Втім, кількість біженців на польсько-білоруському кордоні зменшилася: 19 листопада сталося 195 спроб незаконно перетнути кордон, 18 листопада – 250, а 17 листопада намагалися прорватися 500 мігрантів. Втім, Варшава вважає, що криза ще далека від завершення.
За останні два тижні тимчасово виконуюча обов'язки канцлера Німеччини Ангела Меркель двічі розмовляла телефоном з Олександром Лукашенком. Навіщо вона погодилася на розмову з нелегітимним керівником Білорусі? Чого прагне Лукашенко?
"Лукашенко домагався визнання своєї легітимності як керівника Білорусі та зняття санкцій. Втім, він не отримає натомість нічого. А Меркель немає чого втрачати – до пенсії залишилося небагато, а її партія вибори до німецького парламенту програла та не буде представлена в уряді. До того ж саме Меркель несе тягар 2015 року, коли вона стала ініціаторкою прийому мігрантів до ЄС. Лукашенко прагнув залякати Європу, але у нього не вийшло. Довго тримати цю ситуацію у нього не вийде, позаяк поляки можуть припинити залізничні перевезення з Білорусі, а це дуже не сподобається Пекіну, бо транзит контейнерних перевезень за напрямком Китай – Європа – Китай через Росію, Казахстан й Білорусь у 2021 році досяг абсолютного рекорду та продовжує стабільно зростати. А Євросоюз з цієї історію навіть отримає позитив, бо невідомо, як тепер європейські праві популісти, що обожнюють Путіна та ненавидять мігрантів, будуть пояснювати виборцям дії свого кумира. Звичайно Україні в такій ситуації потрібно будувати паркан та взагалі укріплювати кордон з Білоруссю", – пояснив заступник Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
ПолітикаМіністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
ПолітикаСлужба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
ПолітикаРосійське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
ПолітикаПрезидент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
ПолітикаПрезидент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
ПолітикаРосійський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
ПолітикаРечник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
ПолітикаРосійські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
ПолітикаПрезидент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
ПолітикаМіністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
ПолітикаСлужба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
ПолітикаРосійське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
ПолітикаПрезидент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.