Путін руками Лукашенка тисне на Євросоюз, – політолог про міграційну кризу на кордоні Польщі з Білоруссю
У понеділок, 8 листопада, кількасот мігрантів, більшість з яких – курди з Іраку, за допомогою довгих жердин та стволів дерев намагались зламати паркан із колючого дроту поблизу польського прикордонного пункту "Брузги" з Білоруссю. Чим може закінчитися криза, пояснив заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
Держдеп США вже заявив про занепокоєність ситуацією на кордоні Польщі й Білорусі. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн закликала країни Євросоюзу до розширення режиму санкцій щодо влади Білорусі. Уряд Польщі підключив до охорони ділянки кордону близько 12 тисяч співробітників спецслужб та повідомив, що розмірковує про запуск статті 4 договору НАТО – про обов’язкові консультації всіх членів Альянсу у випадку загрози одному з них.
"Чим більшим буде тиск з боку мігрантів – тим імовірнішим стане шанс на перемогу у країнах ЄС правих партій з антимігрантською риторикою. А ледь не усі подібні партії, за винятком хіба Польщі, позитивно ставляться до президента РФ Володимира Путіна. Це приклад, як без війни створити серйозну кризу в ЄС, який опинився перед серйозною загрозою. Втім, в цьому лише власна провина країн Євросоюзу. Вони самі пішли на повідцеві у Путіна. Наразі він робить ходи, відповідь на які в будь-якому випадку поставить Європу в програшне становище. До того ж президент РФ демонструє Заходу, що все могло би бути набагато гірше, мовляв, ви невдоволені мною? Уявіть на чолі Росії когось, схожого на Лукашенка! Втім, ще не усе втрачено. ЄС та США мають достатньо ресурсів для потужного для тиску не стільки на Білорусь, скільки на Кремль – реальне джерело проблем й автор креативу. Почекаємо на розвиток ситуації. Менше чи більше, але Путін все ж не лишиться без покарання за свої ді", – підкреслив Голобуцький.
Американський президент Дональд Трамп оголосив, що готовий направити своїх представників до Москви для переговорів. У Києві та Вашингтоні цей крок розглядають як потенційний дипломатичний маневр, який може змінити баланс сил у війні, але водночас викликає сумніви щодо реальних намірів Кремля.
Поки Володимир Путін готується до найпохмурішого параду за роки правління, навіть лояльні до Кремля голоси починають звучати інакше. Bloomberg пише, що росіяни втомилися від нескінченного конфлікту, який руйнує їхнє життя, і дедалі частіше звинувачують владу у провалі.
У Кремлі заявили, що Володимир Путін готовий до діалогу з Європейським Союзом, проте сам ініціювати контакти не буде. Дмитро Пєсков пояснив, що Росія «не була ініціатором» розриву відносин, і тепер чекає, коли ЄС сам звернеться до Москви.
У Москві готуються до параду 9 травня так, ніби це фронтова операція: Кремль оголосив про посилені заходи безпеки для Володимира Путіна, прикриваючи страх перед Україною та власними внутрішніми загрозами.
Юрій Ушаков, найближчий радник Володимира Путіна, зробив фрейдівську обмовку, яка розкрила справжні наміри Кремля. Замість обіцянок миру він фактично визнав, що Росія прагне лише паузи у війні, аби перегрупуватися.
За даними російських джерел, доходи від нафти та газу у квітні 2026 року склали лише близько 100 мільярдів рублів замість прогнозованого трильйона. Це означає, що Кремль втратив основне джерело фінансування війни та соціальних програм, а дефіцит бюджету стрімко зростає.
The Washington Post пише про загострення протистояння між адміністрацією Путіна, яку курує Сергій Кирієнко, та силовими структурами на чолі з ФСБ. На тлі падіння економіки, блокування інтернету та зростання суспільного невдоволення Кремль опинився у вирі внутрішньої боротьби, яка може підірвати стабільність влади.
Олег Шамшур заявив, що Європа зволікає з усвідомленням масштабів небезпеки, і лише пряме силове протистояння змусить її діяти рішуче. Він підкреслив, що агресія Росії є викликом не лише для України, а й для всієї європейської безпеки.
У НАТО відреагували на рішення президента США Дональда Трампа щодо скорочення військової присутності в Європі, зазначивши, що це не стало несподіванкою для союзників. Водночас у Альянсі підкреслили, що такий крок може послабити обороноздатність і створити нові виклики для європейської безпеки.
Президент США Дональд Трамп оголосив про виведення військових та ракетних підрозділів із Німеччини, що викликало занепокоєння серед союзників по НАТО. Це рішення може суттєво змінити баланс сил у Європі та поставити нові виклики для безпеки континенту.
Американський президент Дональд Трамп оголосив, що готовий направити своїх представників до Москви для переговорів. У Києві та Вашингтоні цей крок розглядають як потенційний дипломатичний маневр, який може змінити баланс сил у війні, але водночас викликає сумніви щодо реальних намірів Кремля.
Поки Володимир Путін готується до найпохмурішого параду за роки правління, навіть лояльні до Кремля голоси починають звучати інакше. Bloomberg пише, що росіяни втомилися від нескінченного конфлікту, який руйнує їхнє життя, і дедалі частіше звинувачують владу у провалі.
У Кремлі заявили, що Володимир Путін готовий до діалогу з Європейським Союзом, проте сам ініціювати контакти не буде. Дмитро Пєсков пояснив, що Росія «не була ініціатором» розриву відносин, і тепер чекає, коли ЄС сам звернеться до Москви.
У Москві готуються до параду 9 травня так, ніби це фронтова операція: Кремль оголосив про посилені заходи безпеки для Володимира Путіна, прикриваючи страх перед Україною та власними внутрішніми загрозами.