Путін руками Лукашенка тисне на Євросоюз, – політолог про міграційну кризу на кордоні Польщі з Білоруссю
У понеділок, 8 листопада, кількасот мігрантів, більшість з яких – курди з Іраку, за допомогою довгих жердин та стволів дерев намагались зламати паркан із колючого дроту поблизу польського прикордонного пункту "Брузги" з Білоруссю. Чим може закінчитися криза, пояснив заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
Держдеп США вже заявив про занепокоєність ситуацією на кордоні Польщі й Білорусі. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн закликала країни Євросоюзу до розширення режиму санкцій щодо влади Білорусі. Уряд Польщі підключив до охорони ділянки кордону близько 12 тисяч співробітників спецслужб та повідомив, що розмірковує про запуск статті 4 договору НАТО – про обов’язкові консультації всіх членів Альянсу у випадку загрози одному з них.
"Чим більшим буде тиск з боку мігрантів – тим імовірнішим стане шанс на перемогу у країнах ЄС правих партій з антимігрантською риторикою. А ледь не усі подібні партії, за винятком хіба Польщі, позитивно ставляться до президента РФ Володимира Путіна. Це приклад, як без війни створити серйозну кризу в ЄС, який опинився перед серйозною загрозою. Втім, в цьому лише власна провина країн Євросоюзу. Вони самі пішли на повідцеві у Путіна. Наразі він робить ходи, відповідь на які в будь-якому випадку поставить Європу в програшне становище. До того ж президент РФ демонструє Заходу, що все могло би бути набагато гірше, мовляв, ви невдоволені мною? Уявіть на чолі Росії когось, схожого на Лукашенка! Втім, ще не усе втрачено. ЄС та США мають достатньо ресурсів для потужного для тиску не стільки на Білорусь, скільки на Кремль – реальне джерело проблем й автор креативу. Почекаємо на розвиток ситуації. Менше чи більше, але Путін все ж не лишиться без покарання за свої ді", – підкреслив Голобуцький.
Дмитро Медведєв знову вдалося привернути увагу гучними погрозами: після повідомлень про удар по Запорізькій АЕС він заявив, що Росія може завдати «симетричних ударів» по атомних станціях України та навіть Європи.
Президент Росії Володимир Путін відреагував на падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці, намагаючись перекласти відповідальність на Україну та звинуватити Київ у «провокації». Його заява викликала різку критику, адже трагедія стала черговим доказом того, що війна Кремля виходить за межі України та створює пряму загрозу для країн ЄС і НАТО.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.
Понтифік під час загальної аудієнції у Ватикані заявив, що з тривогою стежить за війною в Україні, яка останніми днями значно загострилася. Він підкреслив, що війна не створює безпеки, а лише поглиблює проблеми, руйнує домівки та місця молитви, забирає життя невинних людей.
Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський наголосив, що сьогодні Росія не має сил для великого наступу проти НАТО, адже супутникова розвідка зафіксувала б підготовку подібного масштабу.
Президент США Дональд Трамп повідомив про результати регулярного медичного обстеження у військово-медичному центрі Волтера Ріда, назвавши їх «ідеальними». Він також заявив, що успішно пройшов когнітивний тест із 30 запитань, який, на його переконання, не зміг би скласти його попередник Барак Обама.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Дмитро Медведєв знову вдалося привернути увагу гучними погрозами: після повідомлень про удар по Запорізькій АЕС він заявив, що Росія може завдати «симетричних ударів» по атомних станціях України та навіть Європи.
Президент Росії Володимир Путін відреагував на падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці, намагаючись перекласти відповідальність на Україну та звинуватити Київ у «провокації». Його заява викликала різку критику, адже трагедія стала черговим доказом того, що війна Кремля виходить за межі України та створює пряму загрозу для країн ЄС і НАТО.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.