Україні слід готуватися до мобілізації, якщо план Путіна щодо запуску "Північного потоку-2" провалиться, – політолог
Президент Росії Володимир Путін шантажує світ широкомасштабною війною з Україною задля скорішого запуску газогону "Північний потік-2". Таку думку висловив директор аналітичного центру "Політика" Микола Давидюк.
"Деякі медіа повідомили, що кораблі Балтійського флоту Росії були помічені у Середземному морі й буквально за тиждень вони будуть вже у Чорному морі. Також нікуди від кордонів України не зникли російські війська. Як показала ситуація з Білоруссю, Кремль може перекинути значні сухопутні сили буквально за добу. Втім, сьогодні все це виглядає більше шантажем США та Німеччини з боку Росії заради запуску газогону "Північний потік-2". Для Володимира Путіна це надзвичайно важливий проєкт, позаяк на нього витрачено грошей більше ніж у річному бюджеті Москви. А якщо додати витрати на корупцію, то, можливо до загальної суми потрібно додати бюджет Санкт-Петербурга. Путін хоче легалізувати газогін у Європі та до кінця року представити цей факт росіянам, як велику політичну перемогу. Зрозуміло, що він вже репетирує традиційну новорічну промову на цю тему, тому й тисне військами на захід. Україні потрібно готуватися до мобілізації, якщо плани Путіна щодо газогону не здійсняться", – підкреслив Давидюк.
ASPI news повідомляло, що Німеччина зупинила сертифікацію "Північного потоку-2", позаяк компанія-оператор газогону мусить мати німецьку реєстрацію. Також у вересні у Конгресі США підтримали санкції проти запуску "ПП-2", а 22 листопада держсекретар Ентоні Блінкен заявив про рішення ввести додаткові санкції щодо російського газогону.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.