Українська делегація в ПАРЄ номінувала "Слугу народу" Мезенцеву на посаду Президента Асамблеї на 2022 рік
Постійна делегація Верховної Ради України в Парламентській асамблеї Ради Європи номінувала народного депутата з фракції "Слуга народу" Марію Мезенцеву на посаду Президента Асамблеї на 2022 рік. Відповідний лист Генеральному секретареві ПАРЄ був направлений і поданий на розгляд Бюро.
24 січня 2022 року в Страсбурзі розпочнеться Перша частина сесії ПАРЄ 2022 року. Про це повідомляє пресслужба Делегації ВРУ в Парламентській асамблеї Ради Європи у п'ятницю, 21 січня.
"Одним з питань порядку денного є обрання Президента Асамблеї на 2022 рік. Відповідно до правила 15.1 Регламенту Асамблеї, 10 і більше членів Асамблеї можуть висунути кандидатуру будь-якого члена ПАРЄ на посаду Президента ПАРЄ У випадку, якщо є дві і більше кандидатури на посаду Президента Асамблеї - проводить таємне голосування членів ПАРЄ. Користуючись правом, наданим Регламентом Асамблеї, 31 член Асамблеї з різних національних делегацій ПАРЄ, у порядку, передбаченому Регламентом, висунули на посаду Президента ПАРЄ пані Марію Мезенцеву (Maria Mezentseva), Керівницю Постійної Делегації ВРУ у ПАРЄ, віце-президентку політичної групи EPP/CD. Відповідний лист Генеральному секретареві ПАРЄ був направлений і поданий на розгляд Бюро. Ми продовжуємо отримувати підписи членів Асамблеї з різних країн і вони будуть теж долучені до єдиного досьє. Підтримаємо пані Марію Мезенцеву на цій важливій номінації і успіхів на виборах!", – зазначено у повідомленні.
Нагадаємо, що раніше голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія звинуватив телеканал CNN у брехні через фільм про вагнерівців та зв'язки з Росією. Також ASPI news писало, що Арахамія розповів, чому Зеленський заперечував проведення спецоперації щодо найманців "Вагнера".
Президент України Володимир Зеленський підбив підсумки ключових зустрічей під час саміту «Групи семи» та заявив, що Київ отримав важливі політичні сигнали від міжнародних партнерів щодо подальшої підтримки України, посилення оборони та пошуку шляхів для завершення війни на справедливих умовах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Президент України Володимир Зеленський підбив підсумки ключових зустрічей під час саміту «Групи семи» та заявив, що Київ отримав важливі політичні сигнали від міжнародних партнерів щодо подальшої підтримки України, посилення оборони та пошуку шляхів для завершення війни на справедливих умовах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.