Українська розвідка назвала топ-цілі Росії у війні та плани щодо тимчасово окупованих територій України
Наразі влада Російської Федерації вирішує, що робити з окупованою Херсонською областю й планує восени там провести референдум. Про це в етері телевізійного марафону заявив представник Головного управління розвідки Міноборони Вадим Скібіцький.
За його словами, стратегічні плани Москви залишаються незмінними – це повна окупація всієї території України. "Говорячи про більш часткові плани – це насамперед вихід на адміністративні кордони Луганської та Донецької областей. І ми бачимо, наскільки вони впевнені в тому, що вони досягнуть цього успіху. Тому що розпочалася вже підготовка проведення різноманітних референдумів, так званих волевиявлень народів, щоб вирішити їхню долю, можливо, вже у вересні цього року", – зазначив Скібіцький.
Представник ГУР наголосив, що "кілька років поспіль російська влада порушувала питання про об'єднання так званих республік "ДНР" і "ЛНР". Та наразі стоїть питання, що "робити з Херсонщиною: оголошувати її псевдодержавним утворенням чи об'єднання з Кримом, або інші питання, пов'язані з територією".
Новий міністр внутрішніх справ України Іван Вигівський своє перше робоче відрядження на посаді здійснив до Харківської області, де ознайомився з безпековою ситуацією, поспілкувався з військовими та заслухав доповіді керівників підрозділів, які виконують завдання на східному напрямку.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що підтримка України у війні проти Росії відповідає стратегічним інтересам Варшави.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається перетворити балістичні ракети на один із головних інструментів терору проти України, а напередодні зимового періоду Москва планує нарощувати виробництво такого озброєння.
Президент Володимир Зеленський провів нараду з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим, під час якої основну увагу приділили ситуації на Донеччині.
Володимир Путін зіткнувся з дилемою, яку Кремлю дедалі складніше відкладати: як поповнювати втрати російської армії, не провокуючи нову хвилю невдоволення напередодні парламентських виборів.
Володимир Путін дедалі гостріше стикається з проблемою часу: Росія зберігає значний військовий потенціал, однак її здатність підтримувати нинішню модель війни проти України поступово опиняється під тиском.
Посол України в Польщі Василь Боднар заявив, що жодна іноземна держава не має права визначати, кого українці повинні вважати своїми національними героями.
Найбільший розподільчий центр Rozetka, який забезпечував обробку понад 100 тисяч замовлень щодоби, був повністю зруйнований під час російської ракетної атаки.
Українська балістична ракета FP-7 наблизилася до початку бойового застосування. Після серії успішних випробувань нова розробка компанії Fire Point проходить державну сертифікацію, а перші удари по наземних цілях можуть відбутися вже восени цього року.
Україна і Польща пережили найскладнішу фазу напруження у двосторонніх відносинах, однак окремі проблеми й надалі залишаються відчутними.
Новий міністр внутрішніх справ України Іван Вигівський своє перше робоче відрядження на посаді здійснив до Харківської області, де ознайомився з безпековою ситуацією, поспілкувався з військовими та заслухав доповіді керівників підрозділів, які виконують завдання на східному напрямку.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що підтримка України у війні проти Росії відповідає стратегічним інтересам Варшави.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається перетворити балістичні ракети на один із головних інструментів терору проти України, а напередодні зимового періоду Москва планує нарощувати виробництво такого озброєння.
Президент Володимир Зеленський провів нараду з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим, під час якої основну увагу приділили ситуації на Донеччині.