Українська розвідка назвала топ-цілі Росії у війні та плани щодо тимчасово окупованих територій України
Наразі влада Російської Федерації вирішує, що робити з окупованою Херсонською областю й планує восени там провести референдум. Про це в етері телевізійного марафону заявив представник Головного управління розвідки Міноборони Вадим Скібіцький.
За його словами, стратегічні плани Москви залишаються незмінними – це повна окупація всієї території України. "Говорячи про більш часткові плани – це насамперед вихід на адміністративні кордони Луганської та Донецької областей. І ми бачимо, наскільки вони впевнені в тому, що вони досягнуть цього успіху. Тому що розпочалася вже підготовка проведення різноманітних референдумів, так званих волевиявлень народів, щоб вирішити їхню долю, можливо, вже у вересні цього року", – зазначив Скібіцький.
Представник ГУР наголосив, що "кілька років поспіль російська влада порушувала питання про об'єднання так званих республік "ДНР" і "ЛНР". Та наразі стоїть питання, що "робити з Херсонщиною: оголошувати її псевдодержавним утворенням чи об'єднання з Кримом, або інші питання, пов'язані з територією".
Росія 13 січня завдала чергового авіаудару по Україні, причому ціллю російських загарбників є енергетична інфраструктура країни. Це тактика окупантів на цю зиму, а точніше – на період холодів.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про поточну ситуацію на фронті після доповіді головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. Він заявив про штурми з боку російських військ і наголосив, що захист українських позицій триває, попри складні умови.
Влада готова допомагати громадам ліквідовувати наслідки російських обстрілів, але потрібна максимальна активність самих громад, зазначає президент України Володимир Зеленський.
Кінець повномасштабної війни Росії проти України досі не проглядається, навіть попри зростання міжнародної підтримки і пожвавлення дипломатичних контактів. Про це пише Гвендолін Сассе, директорка Центру східноєвропейських та міжнародних досліджень у колонці для The Guardian.
Якщо українське суспільство готове буде прийняти угоду, за якою з території Донецької області будуть виведені українські війська, але суверенітет України збережеться, то тоді усе одно не буде можливості домовитися, доки не буде чіткого розуміння, що росіяни "завтра не зайдуть туди, звідки ми вийдемо".
Російська Федерація застосувала балістичну ракету типу "Орєшнік" з метою надсилання країнам-члена НАТО сигналу, аби змусити їх припинити надавати Україні підтримку.
Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба вважає, що у 2026 році є шанси досягнути припинення вогню, проте війна із Росією не зупиниться.
Неспровокована агресія Росії проти України триває майже чотири роки. У порівнянні – це довше, ніж війна між Третім рейхом і Радянським Союзом.
Президент Володимир Зеленський повідомив про чергову масовану атаку Росії на Україну в ніч на сьогодні. Ворог випустив майже 300 ударних дронів, більшість із яких - "Шахеди", а також 18 балістичних і 7 крилатих ракет.
Постійний представник України при ООН Андрій Мельник заявив, що Росія навмисно почекала початку січня, коли температура в Україні опустилася до мінус 15°С, щоб завдати ударів по енергетичній інфраструктурі та створити складні умови для мільйонів громадян.
Росія 13 січня завдала чергового авіаудару по Україні, причому ціллю російських загарбників є енергетична інфраструктура країни. Це тактика окупантів на цю зиму, а точніше – на період холодів.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про поточну ситуацію на фронті після доповіді головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. Він заявив про штурми з боку російських військ і наголосив, що захист українських позицій триває, попри складні умови.
Влада готова допомагати громадам ліквідовувати наслідки російських обстрілів, але потрібна максимальна активність самих громад, зазначає президент України Володимир Зеленський.
Кінець повномасштабної війни Росії проти України досі не проглядається, навіть попри зростання міжнародної підтримки і пожвавлення дипломатичних контактів. Про це пише Гвендолін Сассе, директорка Центру східноєвропейських та міжнародних досліджень у колонці для The Guardian.