Українські вибори для окупованих Криму та Донбасу,– експерти пояснили аналогічний досвід Молдови та Грузії

Проблему окупованих територій, крім України, мають Молдова у Придністров'ї й Грузія з Абхазією та Південною Осетією. Як в цих країнах організують вибори для своїх громадян з непідконтрольних територій, та чим корисний такий досвід для нашої держави?

"Навіть в розвинених демократіях під час виборів трапляються маніпуляції. Ми  це бачили під час виборів президента США у 2016 та під час референдуму про Brexit у Британії того ж року. Україна, Молдова та Грузія лише починають свій шлях до демократії й мають справу з російською агресією на непідконтрольних територіях. Тому часто піднімається питання, яким чином з вигодою для України залучати до виборчого процесу мешканців тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також переміщених осіб. Варіант проведення виборів на окупованих територіях не є реалістичним. Такого досвіду немає у Грузії та Молдови. А ось залучення громадян, котрі опинилися на непідконтрольних територіях, у цих країнах відбувається", – зазначив координатор проєктів та науковий співробітник Фонду Конрада Аденауера Олексій Лезнов.

Дослідження "Виборчий процес для окупованого Криму та Донбасу: як Україні врахувати досвід Молдови та Грузії" відбулося за сприяння Фонду Конрада Аденауера, авторами документу стали Сергій Сидоренко, Юрій Панченко та Наталя Іщенко з "Європейської правди".

Молдова

Так, у листопаді відбувалися два тури президентських виборів у Молдові. Зареєстровано близько 3 мільйонів виборців, з них 8-10% мешкають у Придністров'ї – це окупована територія. Відповідно протягом усього часу незалежності країни відбувалася дискусія, наскільки ці люди можуть брати участь у виборах до молдавських органів влади. До недавнього часу мешканці окупованого регіону голосували вкрай неактивно. Проте від 2016 року участь у волевиявленні цих громадян стало радикально помітнішою. Тоді ж був обраний проросійський президент Ігор Додон.

Цього року Придністров'я теж надало близько 30 тисяч голосів, що доволі багато для Молдови (майже 2% від усіх громадян, котрі проголосували). Коли б відрив між двома кандидатами був невеликим, то голоси мешканців окупованих територій ставали вирішальними. В Кишиневі ці загрози добре розуміють. У нас виборці з непідконтрольних Криму та Донбасу теоретично можуть зареєструватися або в електронний спосіб або особисто в окружній територіальній комісії на прифронтовій території та проголосувати на дільниці, яку самі собі обрали. У Молдові ж останніми роками відкривають окремі спеціальні дільниці на лінії розмежування. Відповідно у день виборів десятки тисяч людей переходять на вільну територію Молдови, щоб проголосувати. Оскільки цей процес почався в країні відносно недавно, то досі триває дискусія, наскільки інформованим є голос таких людей, чи голосують вони вільно, чи не виконують волю окупаційної адміністрації. На відміну від України та Грузії, у Молдові майже відсутні внутрішньо переміщені особи – під час бойових дій масової міграції населення не було.

Грузія

Вибори до парламенту Грузії у жовтні цього року виявилися непоказовими внаслідок пандемії COVID-19. Так, кордони самопроголошених республік були закриті, й мешканці Абхазії та Південної Осетії не мали можливості проголосувати на грузинських виборах. Втім, у попередні роки мешканці окупованих територій голосували. У Грузії волевиявлення всіх громадян відбуваються на загальних підставах, на відміну від Молдови, де на виборах депутатів для мешканців Придністров'я створені окремі одномандатні округи – тому цінність голосу таких виборців є вищою під час парламентських перегонів, ніж при обранні президента.

Крім того, люди з окупованих територій, котрі зберегли грузинські паспорти, як правило, є етнічними грузинами. Навіть, зважаючи на те, що таких виборців небагато, у суспільстві точаться дискусії навколо маніпуляцій влади їхніми голосами. Опозиція постійно звинувачує офіційний Тбілісі у таємних перемовинах влади з окупаційними адміністраціями з метою організувати підвіз людей на вибори. Експерти вважають, що і в Україні так само будуть говорити, навіть якщо виборців з окупованої частини Донбасу та Криму буде небагато.

Висновки для України

Головний висновок дослідження – Україна обов’язково зіткнеться з великими проблемами у організації виборів для громадян з непідконтрольних територій. Сьогодні це явище не є масовим, проте громадян з українськими паспортами залишилося у Криму та ОРДЛО дуже багато. Ці люди мають право голосувати, а Україна, згідно з законодавством, не може цього заперечити. Забезпечити проїзд до дільниць або створити окремі дільниці, як у Молдові, не важко, але при цьому виникає багато ризиків.

По-перше, мешканці непідконтрольних територій опиняються у нерівноправних умовах з іншими громадянами країни. Щоб вибори були демократичні, люди повинні мати можливість не лише вільно проголосувати на дільниці, але й мати вільний доступ до матеріалів усіх учасників виборчого процесу. Мають бути забезпечені політичний плюралізм, свобода слова, безпосередня агітація з боку усіх політсил. Проте на окупованих територіях ані в Грузії, ані в Молдові такого не відбувається.

Друга проблема – контроль над маніпуляціями. На непідконтрольних територіях не діють конституційні органи країни-жертви російської агресії, зокрема, правоохоронці. Тобто неможливо проконтролювати процес збору та переїзду людей. Наприклад, у Молдові постійно розповідають про підкуп виборців у Придністров'ї. Проте до кінця розслідувати такі випадки неможливо, бо молдавська поліція не може проводити слідчі дії на окупованій території.

Нарешті, існує проблема безпеки. Так, у Молдові під час виборів президента відбувся конфлікт між молдавськими активістами та виборцями з Придністров'я. Правоохоронці швидко придушили безлад ще на початку його виникнення. Проте в умовах війни на Донбасі, коли конфлікт не такий давній та заморожений, як протистояння Тирасполя та Кишиневу, проблема безпеки стає однією з найголовніших. Крім того, як показує досвід Молдови, спочатку голосувати на підконтрольну територію їздили одиниці виборців. При цьому у Придністров'ї на них тоді чинили шалений тиск. Так само може статися й в Україні.