Український F-16 збив російський Су-34 – ISW
Російські ЗМІ 12 жовтня повідомили про втрату винищувача Су-34 разом з екіпажем. Він міг бути збитий українським F-16. Про це мовиться у звіті американського Інституту вивчення війни.
Один із відомих російських військкорів підтвердив загибель екіпажу Су-34, але стверджував, що ця втрата буцімто не пов'язана з українською активністю. Інші військкори припустили, що Су-34 міг розбитися внаслідок технічної несправності або людської помилки.
Проте російський Telegram-канал, який, як стверджується, ведуть офіцери ВДВ і співробітники російського угруповання Дніпро, стверджує, що до збиття Су-34 причетний український винищувач F-16. "Український винищувач F-16, імовірно, збив російський винищувач Су-34, коли Су-34 скидав глісадні бомби ФАБ з уніфікованими модулями планування і корекції (УМПК) на відстані близько 50 км від лінії фронту", - зауважили аналітики.
Водночас Telegram-канал звинуватив пов'язаних із Кремлем війсккорів у брехні про катастрофу Су-34 і в тому, що вони заважають російським силам розробляти плани з протидії українській загрозі F-16. "ISW не може незалежно підтвердити заяву Telegram-каналу, але якщо вона підтвердиться, то цей інцидент стане першим випадком збиття українцями російського пілотованого літака за допомогою західного винищувача F-16", - ідеться в звіті.
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.