Український нардеп заявив про необхідність залучення УПЦ в процес з реінтеграції окупованих територій
Народний депутат, член парламентського комітету з прав людини та реінтеграції Донбасу Вадим Новинський заявив, що українська православна церква може внести свій духовний внесок у повернення окупованих територій України. За його словами, саме ця "канонічна" Українська церква з сьогодні поділяє труднощі своєї пастви в регіонах, над якими Київ тимчасово втратив контроль.
Про це повідомляє видання "Апостроф", зазначивши, що дану думку Новинський висловив журналістам після завершення святкової літургії на честь Дня Святої Трійці в Києво-Печерській Лаврі. За словами Новинського, УПЦ проводить служби як на окупованих територіях Донбасу, так і на півострові Крим "і жоден священник не залишив свою паству, всі вони залишилися, щоб розділяти зі своїми парафіянами тяготи та проблеми".
"Це і є справжня Церква українського народу, і особливо важливим її завдання буде після встановлення миру і відновлення територіальної цілісності країни — встановлювати мир в серцях людей, зцілювати душевні рани людей, розділених війною і втратами. Тільки церква може вилікувати ці рани та примиряти людей, об'єднувати їх навколо християнських цінностей, закликати до взаємного прощення", - зазначив він.
Новинський вважає, що українська влада могла б більш активно залучати УПЦ в процесі врегулювання конфлікту на Донбасі. Крім того, за його словами, УПЦ залишається одним із соціальних інститутів, який користується довірою серед українців.
Раніше ексміністр закордонних справ Павло Клімкін заявив, що Україна не програла у війні з Росією завдяки людям, які загинули. Саме люди з чіткою національною позицією роблять державу сильнішою. Вони вже увійшли в історію і не залишаться звичайними жителями країни.
Також повідомлялося, що секретар РНБО Олексій Данилов вважає, що у нинішньої української влади є розуміння, як закінчити бойові дії. Ефективну стратегію нібито вже розробили українські фахівці. Крім президента Російської Федерації Володимира Путіна розмови з цих питань Києву не має сенсу з кимось вести. Тільки він вирішує, які кроки реалізовувати в майбутньому щодо окупованих РФ територій України.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.