Умєров розповів деталі візиту до Південної Кореї
Міністр оборони України Рустем Умєров провів зустрічі з топ-чиновниками Південної Кореї під час свого візиту до Сеулу. Однією з тем обговорень стало посилення безпеки. Про це повідомила пресслужба оборонного відомства.
Умєров провів зустрічі з президентом Південної Кореї Юн Сок Йолем, міністром оборони Кім Йон Хеном та радником з питань національної безпеки Чан Хо Джіном. За словами українського міністра, він повідомив про факти участі 12-тисячного контингенту військових КНДР у війні на боці Росії. "Війська КНДР не лише надають техніку та людей, а й активно підтримують удари по енергетичній інфраструктурі України", - заявив Умєров.
Глава Міноборони уточнив, що такі дії становлять для Південної Кореї значну загрозу, оскільки солдати КНДР отримають бойовий досвід, що в майбутньому може створити додаткові виклики безпеці в регіоні. "Разом з президентом Юн Сок Йолем обговорили спільні кроки щодо посилення безпеки та стабільності. Віримо, що наші аргументи щодо необхідності збільшити співпрацю між Україною та Республікою Корея призведуть до відчутного зміцнення безпеки наших народів та регіонів", - додав Умєров.
У російському керівництві посилилися голоси прихильників радикального сценарію розвитку війни проти України. За даними Reuters, представники жорсткої лінії в оточенні Путіна закликають його відкинути дипломатичні контакти та розглянути найбільш небезпечні варіанти тиску на Київ, включно із погрозами застосування тактичної ядерної зброї.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ уже доніс до міжнародних партнерів і людей, які мають контакти з Кремлем, готовність обговорювати завершення війни.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що країни Альянсу готуються продемонструвати Росії новий рівень військово-промислової потужності.
Розмови Володимира Путіна про готовність Росії повернутися до мирних переговорів можуть бути пов’язані не з реальним бажанням завершити війну, а з новою політичною ситуацією, у якій Москва відчула зростання тиску.
Президент України Володимир Зеленський заявив про завершення першочергових робіт із консервації пошкоджених російською атакою об’єктів Києво-Печерської лаври. Українська влада переходить до наступного етапу — підготовки повноцінного відновлення історичної святині, яка постраждала внаслідок російського удару.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн стала фігуранткою нового розслідування через відмову надати доступ до закритого листування, у якому брали участь президент України Володимир Зеленський та низка європейських лідерів.
Колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен заявив, що Європі необхідно створити новий військовий союз за участю України, який міг би стати основою майбутньої архітектури безпеки континенту.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що представники Києва проводили контакти з білоруською стороною щодо роботи ретрансляторів, які, за даними української розвідки, могли використовуватися Росією для коригування атак ударних безпілотників по території України.
Служба безпеки України провела чергову спецоперацію на тимчасово окупованому Кримському півострові, завдавши удару по військових об’єктах Росії в районі Керчі.
Росія може готувати новий масштабний етап залучення людей до війни проти України — у країні фіксують підготовку військових полігонів та інфраструктури для прийому додаткового особового складу.
У російському керівництві посилилися голоси прихильників радикального сценарію розвитку війни проти України. За даними Reuters, представники жорсткої лінії в оточенні Путіна закликають його відкинути дипломатичні контакти та розглянути найбільш небезпечні варіанти тиску на Київ, включно із погрозами застосування тактичної ядерної зброї.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ уже доніс до міжнародних партнерів і людей, які мають контакти з Кремлем, готовність обговорювати завершення війни.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що країни Альянсу готуються продемонструвати Росії новий рівень військово-промислової потужності.
Розмови Володимира Путіна про готовність Росії повернутися до мирних переговорів можуть бути пов’язані не з реальним бажанням завершити війну, а з новою політичною ситуацією, у якій Москва відчула зростання тиску.