В Інтернеті поширюють негативні коментарі щодо призначення нового голови ДПС України Любченка: кому це вигідно?
Після призначення на засіданні Кабміну 29 квітня нового керівника Державної податкової служби України в мережі почали поширюватися підозри, нібито Олексій Любченко підпадає під дію закону "Про очищення влади (люстрацію)". Проте, якщо розібратись детальніше, стає ясно, що ці наклепи з'являються не просто так, а ініціаторами повідомлень стають здебільшого нардепи з фракції "Голос".
За даними відкритих соцдосліджень відомо, що ця політсила менше, ніж за рік, повністю "вбила" свій рейтинг, який "накачали" на особистій популярності Святослава Вакарчука, а він добровільно звільнив пост голови партії… Нардепи з "Голосу" ж в Раді взагалі майже не переймаються проблемами реальної економіки та виробництва, а голосують за те, аби продавати землі України, або позичати гроші у транснаціональних фінансових структур, які керуються світовими магнатами та кшталт Джорджа Сороса. Саме за це у ЗМІ їх давно охрестили "соросятами". Так за чиїм замовленням нардепи з "Голосу" почали атаку в ЗМІ на нового очільника ДПС Олексія Любченка?
Їхні політичні методи відомі – "хайп" та "тренд". Та і щодо Любченка – все почалося с гучної, але неправдивої заяви - перший заступник голови Комітету ВРУ з питань транспорту та інфраструктури Юлія Клименко (фракція "Голос") у Facebook написала, що Олексій Любченко нібито підпадає під люстрацію відповідно до частини третьої статті 1 Закону "Про очищення влади". У коментарях до допису Клименко повідомила, що фракція "Голос" планує подавати скаргу до Національного агентства з питань державної служби та Національного агентства з питань запобігання корупції.
Але спеціально для пані Клименко пояснимо юридичні аспекти.
По-перше, Європейський суд з прав людини, розглянувши справу "Полулях та інші проти України", визнав, що під час звільнення чиновників за ухваленим у 2014 році Законом “Про очищення влади” була порушена Європейська конвенція з прав людини. В зазначеній справі Євро суд констатував порушення статей 6 та 13 Конвенції (право на ефективний засіб правового захисту), ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції щодо забезпечення права на свободу пересування.
Відповідно до реєстру люстрованих чиновників Мін’юсту України особа Олексія Любченка у списках відсутня. Указом президента Януковича він був звільнений з посади заступника Голови Державної податкової адміністрації України ще у червні 2011 року.

Варто зазначити, що відповідно до п.3 ч.1 ст.3 "Закону про люстрацію" передбачено, що заборона поширюється на керівника центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, податкової міліції, їх першого заступника чи заступника, заступника Міністра внутрішніх справ України. Олексій Любченко ніколи не обіймав посаду керівника/очільника податкової, він був виключно заступником. Більше того, даний факт підтверджується тим, що у 2009−2011 роках Любченко обіймав посаду заступника голови Державної податкової адміністрації. З кінця 2012 року до листопада 2014 року – був помічником народного депутата України Віктора Тимошенка. У 2015 році Любченко був одним з претендентів на посаду голови Державної фіскальної служби.
Нагадаємо, в середу, 29 квітня, відбулось засідання Кабінету міністрів України, на якому було призначено Олексія Любченка т.в.о. голови Державної податкової служби. Пізніше міністр фінансів України Сергій Марченко повідомив, які завдання від Кабміну отримав новий керівник податкової Любченко.
Російська влада дедалі важче знаходить бажаючих поповнювати лави армії для війни проти України.
Росія вже зазнала стратегічної поразки у протистоянні з Україною та поступово втрачає статус одного з ключових центрів впливу у світі, тому Кремль дедалі активніше намагається досягти своїх цілей через інформаційні операції та спроби розхитати ситуацію всередині українського суспільства.
Російський диктатор Володимир Путін опинився під хвилею критики після спроби пояснити результати застосування новітньої балістичної ракети «Орєшнік».
Україна змогла створити оборонну екосистему, аналогів якій сьогодні немає серед країн НАТО, перетворивши війну на потужний стимул для технологічного прориву та стрімкого розвитку власного військово-промислового комплексу.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський виступив із жорсткою заявою щодо рішення про присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування «імені Героїв УПА».
Україна отримала рідкісну можливість змінити динаміку війни та перехопити стратегічну ініціативу завдяки стрімкому розвитку безпілотних технологій і маосштабним ударам по критично важливих об’єктах у російському тилу.
Президент України Володимир Зеленський готовий використовувати будь-які доступні канали комунікації та навіть найменші можливості, якщо вони можуть наблизити завершення війни та досягнення справедливого миру.
Президент України Володимир Зеленський у День Сил безпілотних систем наголосив на вирішальній ролі дронів у сучасній війні та подякував військовослужбовцям, які щодня завдають ударів по російських силах на фронті й у глибокому тилу ворога.
Україна веде активну роботу із західними партнерами щодо отримання додаткових ракет-перехоплювачів для систем Patriot, зокрема тих боєприпасів, термін придатності яких наближається до завершення.
Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко повідомила про безпрецедентне збільшення видатків на сектор безпеки та оборони, після того як Верховна Рада підтримала зміни до державного бюджету.
Російська влада дедалі важче знаходить бажаючих поповнювати лави армії для війни проти України.
Росія вже зазнала стратегічної поразки у протистоянні з Україною та поступово втрачає статус одного з ключових центрів впливу у світі, тому Кремль дедалі активніше намагається досягти своїх цілей через інформаційні операції та спроби розхитати ситуацію всередині українського суспільства.
Російський диктатор Володимир Путін опинився під хвилею критики після спроби пояснити результати застосування новітньої балістичної ракети «Орєшнік».
Україна змогла створити оборонну екосистему, аналогів якій сьогодні немає серед країн НАТО, перетворивши війну на потужний стимул для технологічного прориву та стрімкого розвитку власного військово-промислового комплексу.