В НАТО назвали найбільшу загрозу Альянсу
Росія залишається найбільш значною та прямою загрозою безпеці Північноатлантичного Альянсу. Про це йдеться у декларації Вашингтовнського саміту НАТО, йдеться на сайті НАТО.
В Альянсі пояснили, що Росія прагне фундаментально змінити архітектуру євроатлантичної безпеки. "Повномасштабне вторгнення Росії в Україну зруйнувало мир і стабільність у євроатлантичному регіоні та серйозно підірвало глобальну безпеку", - заявили представники Альянсу.
В НАТО вважають, що загальна загроза, яку Росія становить для НАТО, зберігатиметься в довгостроковій перспективі, адже Росія відновлює та постійно розширює свій військовий потенціал, продовжує порушувати повітряний простір країн НАТО та вести провокаційну діяльність. "Ми солідарні з усіма членами Альянсу, які постраждали від цих дій. НАТО не прагне конфронтації і не становить загрози для Росії. Ми як і раніше готові підтримувати канали зв’язку з Москвою, щоб зменшити ризик і запобігти ескалації", - сказано у документі.
У той же час, країни НАТО вказують, що агресивні гібридні дії Росії проти членів Альянсу можуть змусити Північноатлантичну раду застосувати статтю 5 Вашингтонського договору.
До таких дій, як вказується на сайті НАТО, належать: саботаж, акти насильства, провокації на кордонах Альянсу, інструменталізація нелегальної міграції, зловмисна кібердіяльність, електронне втручання, кампанії з дезінформації, зловмисний політичний вплив, а також економічний примус. Ці дії становлять загрозу безпеці Альянсу, наголосили члени НАТО.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов закликав жителів тимчасово окупованого Криму з розумінням поставитися до труднощів, які виникають після українських ударів по військовій інфраструктурі півострова.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов уперше детально розповів, як складалися його робочі взаємини з президентом Володимиром Зеленським.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що завершення активної фази війни до кінця року залишається реалістичним сценарієм, однак досягти цього можна лише за умови збереження військового тиску на Росію та активної міжнародної підтримки України.
Російське керівництво не планує переходити до змістовних мирних переговорів із Україною щонайменше до початку 2027 року, оскільки розраховує досягти вигідніших для себе військових і політичних позицій.
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш уперше детально прокоментував передачу Україні ракет до систем протиповітряної оборони Patriot, заявивши, що це рішення було ухвалене після консультацій із НАТО та американським військовим командуванням.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте вважає, що новий масований ракетно-дроновий удар Росії по Україні свідчить про зростаючий відчай Кремля, а не про його силу.
Президент Білорусі Олександр Лукашенко виступив із новою резонансною заявою щодо війни в Україні, переклавши відповідальність за продовження конфлікту на західні країни. Білоруський лідер стверджує, що саме дії Заходу нібито не дозволяють завершити бойові дії, тоді як Росія продовжує щоденні масовані удари по українських містах.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що головним завданням української делегації на саміті НАТО в Анкарі стане досягнення конкретних домовленостей щодо посилення протиповітряної оборони держави.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський після чергової масованої російської атаки на Україну закликав союзників значно активніше підтримувати українську протиповітряну оборону.
Президент США Дональд Трамп вважає припинення війни між Росією та Україною одним із найнагальніших зовнішньополітичних завдань своєї адміністрації. Саме бажання якнайшвидше зупинити бойові дії стане головною темою його майбутньої зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським на саміті НАТО, повідомляють американські джерела.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов закликав жителів тимчасово окупованого Криму з розумінням поставитися до труднощів, які виникають після українських ударів по військовій інфраструктурі півострова.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов уперше детально розповів, як складалися його робочі взаємини з президентом Володимиром Зеленським.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що завершення активної фази війни до кінця року залишається реалістичним сценарієм, однак досягти цього можна лише за умови збереження військового тиску на Росію та активної міжнародної підтримки України.
Російське керівництво не планує переходити до змістовних мирних переговорів із Україною щонайменше до початку 2027 року, оскільки розраховує досягти вигідніших для себе військових і політичних позицій.