В Офісі президента анонсували робочу поїздку Зеленського в Естонію
Сьогодні, 22 листопада, в Офісі президента України анонсували робочий візит голови держави до Естонської Республіки, де він проведе зустріч з президентом країни Керсті Кальюлайдом.
Як повідомляє пресслужба Офісу глави держави, президент Володимир Зеленський відправиться в Естонію з робочим візитом 26 листопада.
"У рамках візиту заплановані переговори Глави держави з Президентом Естонії Керсті Кальюлайд, а також зустрічі зі спікером Рійгікогу (парламенту) Естонії Хенном Піллуаасом і Прем'єр-міністром Естонії Юрі Ратасом. У Талліні президенти України і Естонії візьмуть участь в роботі Цифрового форуму" -говориться в повідомленні Офісу президента.
Раніше повідомлялося, що під час робочої поїздки в Миколаївську область президент України Володимир Зеленський відвідав базу Військово-морських сил України в Очакові. Глава держави оглянув кораблі ВМС "Нікополь", "Бердянськ" і "Яни Капу", які Російська Федерація повернула після захоплення в листопаді 2018 року неподалік Керченської протоки.
Глава держави повідомив, що на кораблях частково відсутнє обладнання та озброєння.
"Те, що ми побачили: дійсно частково не вистачає обладнання, не вистачає частини озброєння. Буде розслідування. Ми побачимо всі деталі", - підкреслив він.
Зеленський уточнив, що протягом трьох місяців катери будуть відремонтовані.
Крім того, Володимир Зеленський поспілкувався з екіпажем суден. Президент подякував морякам за готовність продовжувати службу.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.