В Офісі президента назвали мотив Ердогана щодо звільнення "азовців" (Відео)
Турецький президент Реджеп Таїп Ердоган насамперед керується інтересами власної країни. Звільнення Стамбулом полонених Росією командирів "Азова" було приниженням "суб'єктності" Москви і особисто Путіна, вважає радник глави ОП Михайло Подоляк.
Він зазначив, що для Ердогана Путін вже не суперник. "Вони не рівня. Тому, мені здається, що Ердоган своїм рішенням щодо "азовців" просто продемонстрував, що він суб'єктний, на відміну від Путіна. Для нього існують тільки інтереси Туреччини, а не інтереси вмираючої країни під назвою "росія". Туреччина показує, що суб'єкта "росія" не існує. Тобто, це суб'єкт, що йде, його не вигідно підтримувати", - висловився радник глави ОП.
У цьому контексті Подоляк згадав Китай: "У Китая те ж саме. Ми бачимо зниження градуса заяв, практично байдуже ставлення до того, що робить і говорить РФ".
Подоляк вважає Ердогана бездоганним у тому, щоб підкреслити нікчемність Путіна. "Але це йому було потрібно не для того, щоб принизити Путіна (він його не розглядає як політичний суб'єкт), це було потрібно, щоб підкреслити суб'єктність самого Ердогана", - зазначив Подоляк. "Ердоган показав, що є Туреччина, яка сьогодні виглядає інакше, що є Туреччина, яка претендує на конкретні ролі (вона ці ролі вже забрала), є Туреччина, у якої є свій інтерес в Чорноморському регіоні. Ердоган хоче показати, що в акваторії Чорного моря Росія не буде домінувати - ні зараз, ні в майбутньому", - сказав представник Офісу президента.
За словами Подоляка, Росія з військової точки зору сьогодні не представляє ніякої загрози для будь-якої країни НАТО. Ердоган це усвідомив одним з перших.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.