В Офісі президента назвали мотив Ердогана щодо звільнення "азовців" (Відео)
Турецький президент Реджеп Таїп Ердоган насамперед керується інтересами власної країни. Звільнення Стамбулом полонених Росією командирів "Азова" було приниженням "суб'єктності" Москви і особисто Путіна, вважає радник глави ОП Михайло Подоляк.
Він зазначив, що для Ердогана Путін вже не суперник. "Вони не рівня. Тому, мені здається, що Ердоган своїм рішенням щодо "азовців" просто продемонстрував, що він суб'єктний, на відміну від Путіна. Для нього існують тільки інтереси Туреччини, а не інтереси вмираючої країни під назвою "росія". Туреччина показує, що суб'єкта "росія" не існує. Тобто, це суб'єкт, що йде, його не вигідно підтримувати", - висловився радник глави ОП.
У цьому контексті Подоляк згадав Китай: "У Китая те ж саме. Ми бачимо зниження градуса заяв, практично байдуже ставлення до того, що робить і говорить РФ".
Подоляк вважає Ердогана бездоганним у тому, щоб підкреслити нікчемність Путіна. "Але це йому було потрібно не для того, щоб принизити Путіна (він його не розглядає як політичний суб'єкт), це було потрібно, щоб підкреслити суб'єктність самого Ердогана", - зазначив Подоляк. "Ердоган показав, що є Туреччина, яка сьогодні виглядає інакше, що є Туреччина, яка претендує на конкретні ролі (вона ці ролі вже забрала), є Туреччина, у якої є свій інтерес в Чорноморському регіоні. Ердоган хоче показати, що в акваторії Чорного моря Росія не буде домінувати - ні зараз, ні в майбутньому", - сказав представник Офісу президента.
За словами Подоляка, Росія з військової точки зору сьогодні не представляє ніякої загрози для будь-якої країни НАТО. Ердоган це усвідомив одним з перших.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.