В Офісі президента пояснили, як українська армія втратила частину Херсонської області
Радник керівника Офісу президента України Олексій Арестович заявив, що у південних областях України перед війною проводилися серйозні військові навчання із захисту регіону у разі нападу РФ. Але операція провалилася через зраду "осіб, які приймають рішення".
Про це він розповів в інтерв'ю засновнику інтернет-видання "ГОРДОН" Дмитру Гордону. Інтерв'юєр нагадав, що в одному з інтерв'ю Арестович сказав, що Херсонську область "про*бали", і запитав, чи представник Офісу президента знає імена цих людей. Арестович відповів, що одним із таких людей є помічник начальника управління СБУ у Херсонській області – начальник Антитерористичного центру Ігор Садохін, про що днями розповів голова Херсонської облради Олександр Самойленко.
"Він був заарештований ще в березні. За попередніми даними, він передавав дані про систему полів, взагалі про систему оборони і навіть наводив російську авіацію на українські підрозділи. Ми знаємо, що керівник херсонського штабу ТРО зараз на російській стороні "Думаю, що це не останні особи, яких там встановлять як винних", – сказав він.
Радник керівника Офісу президента додав, що у провалі оборони Херсонської області були як об'єктивні, так і фактор зради. "На цьому напрямі перевага російських сил була об'єктивно більша і найнеприємніша – кримська авіація була дуже близько. Вони розвантажували по наших військах, поверталися, швидко поповнювалися і знову прилітали. Плюс місцевість – у степу дуже складно від авіації ховатися. Плюс суб'єктивний фактор – це зрада. Накладання цих факторів і дало ефект", – зазначив Арестович.
Він додав, що зрада була на "середньому рівні", тоді як солдати та офіцери на низовій ланці зробили все, щоб захистити регіон. "Прой...б, якщо вже про це говорити, на середньому рівні, те, що називається "осіб, які ухвалюють рішення", вдала операція російських спецслужб, які зуміли цих людей розбестити і перевербувати, ну, і зрада з їхнього боку, – назвав радник фактори, які вплинули на швидку окупацію області. – Я нікому ще не говорив – вам скажу. Напередодні війни було проведено спеціальні командно-штабні навчання на місцевості з оборони півдня. Було все сплановано. За ідеєю, це мало стати одним із найуспішніших місць нашої оборони. Там було враховано всі нюанси. Я про це точно знаю. Але саме через зраду це провалилося. Зрозуміло, що героїзм виявили солдати та офіцери, які на низовій ланці боролися, ціною свого життя зупиняли прорив на оперативний простір, але середня ланка – зрадники – відіграли свою роль".
Арестович при цьому наголосив, що частина військових героїчно виборювала область. "Морська піхота героїчно лягла, але не пускала, як могла. 65-та бригада боролася до кінця, у тому числі за Антонівський міст. Постраждала дуже сильно, на неї обрушився удар 15-20-разово переважаючого супротивника. Тобто там обороняли, військові з честю виконували свій обов'язок. Ми знаємо морського піхотинця, який підірвав ціною свого життя один із мостів у районі Генічеська, щоб не пройшли", – нагадав представник Офісу президента.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що атаки на військові об’єкти Ірану можуть послабити його здатність шкодити Україні. За його словами, Тегеран став одним із ключових факторів російської війни проти України, адже постачає Москві дрони-камікадзе, які регулярно атакують українські міста та енергетичну інфраструктуру.
Попри очікування, дата та місце проведення наступного раунду тристоронніх мирних переговорів між Україною, США та Росією залишаються невизначеними. Джерела в українській делегації повідомили, що наразі немає узгодженого графіка, хоча попередньо зустріч планувалася на 5–6 березня.
Міністерство закордонних справ України оголосило про виклик тимчасового повіреного Угорщини після заяв Москви та Будапешта щодо передачі українських військовополонених. У відомстві наголосили, що Росія та Угорщина перетворили гуманітарне питання звільнення людей на інструмент політичного піару перед виборами в Угорщині.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ готовий до продовження тристоронніх мирних переговорів, однак їхній формат і подальший розвиток напряму залежать від позиції Вашингтона та Москви.
Українські військові експерти заявили, що іранські дрони-камікадзе «Shahed», які Росія активно застосовує проти українських міст та енергетичної інфраструктури, мають обмежений ресурс і можуть використовуватися лише до літа 2026 року.
У сучасній війні перемагає не лише той, хто має силу, а й той, хто зберігає холодну концентрацію в умовах постійного тиску. Штурмовий підрозділ ГУР МО України «Артан Х», що діє у складі спецпідрозділу «Артан», працює саме за таким принципом — зосередженість на завданні попри шум війни.
Президент України Володимир Зеленський заявив про скасування запланованих переговорів із Росією, пояснивши це відсутністю конструктивної позиції Кремля. За його словами, Москва намагається використати переговорний процес як інструмент тиску та пропаганди, а не як реальний шлях до миру.
Британське видання The Telegraph опублікувало аналітичний матеріал, у якому розглянуло стратегічні помилки Володимира Путіна у війні проти України.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) заявили, що російська влада планує продовжувати агресію проти України щонайменше до вересня 2026 року.
У ексклюзивному інтерв’ю італійському виданню Corriere della Sera президент Володимир Зеленський детально описав поточний стан російської армії та перспективи війни. За його словами, РФ зазнає катастрофічних втрат, які фактично паралізували її наступальний потенціал.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що атаки на військові об’єкти Ірану можуть послабити його здатність шкодити Україні. За його словами, Тегеран став одним із ключових факторів російської війни проти України, адже постачає Москві дрони-камікадзе, які регулярно атакують українські міста та енергетичну інфраструктуру.
Попри очікування, дата та місце проведення наступного раунду тристоронніх мирних переговорів між Україною, США та Росією залишаються невизначеними. Джерела в українській делегації повідомили, що наразі немає узгодженого графіка, хоча попередньо зустріч планувалася на 5–6 березня.
Міністерство закордонних справ України оголосило про виклик тимчасового повіреного Угорщини після заяв Москви та Будапешта щодо передачі українських військовополонених. У відомстві наголосили, що Росія та Угорщина перетворили гуманітарне питання звільнення людей на інструмент політичного піару перед виборами в Угорщині.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ готовий до продовження тристоронніх мирних переговорів, однак їхній формат і подальший розвиток напряму залежать від позиції Вашингтона та Москви.