В Офісі президента пояснили, як українська армія втратила частину Херсонської області
Радник керівника Офісу президента України Олексій Арестович заявив, що у південних областях України перед війною проводилися серйозні військові навчання із захисту регіону у разі нападу РФ. Але операція провалилася через зраду "осіб, які приймають рішення".
Про це він розповів в інтерв'ю засновнику інтернет-видання "ГОРДОН" Дмитру Гордону. Інтерв'юєр нагадав, що в одному з інтерв'ю Арестович сказав, що Херсонську область "про*бали", і запитав, чи представник Офісу президента знає імена цих людей. Арестович відповів, що одним із таких людей є помічник начальника управління СБУ у Херсонській області – начальник Антитерористичного центру Ігор Садохін, про що днями розповів голова Херсонської облради Олександр Самойленко.
"Він був заарештований ще в березні. За попередніми даними, він передавав дані про систему полів, взагалі про систему оборони і навіть наводив російську авіацію на українські підрозділи. Ми знаємо, що керівник херсонського штабу ТРО зараз на російській стороні "Думаю, що це не останні особи, яких там встановлять як винних", – сказав він.
Радник керівника Офісу президента додав, що у провалі оборони Херсонської області були як об'єктивні, так і фактор зради. "На цьому напрямі перевага російських сил була об'єктивно більша і найнеприємніша – кримська авіація була дуже близько. Вони розвантажували по наших військах, поверталися, швидко поповнювалися і знову прилітали. Плюс місцевість – у степу дуже складно від авіації ховатися. Плюс суб'єктивний фактор – це зрада. Накладання цих факторів і дало ефект", – зазначив Арестович.
Він додав, що зрада була на "середньому рівні", тоді як солдати та офіцери на низовій ланці зробили все, щоб захистити регіон. "Прой...б, якщо вже про це говорити, на середньому рівні, те, що називається "осіб, які ухвалюють рішення", вдала операція російських спецслужб, які зуміли цих людей розбестити і перевербувати, ну, і зрада з їхнього боку, – назвав радник фактори, які вплинули на швидку окупацію області. – Я нікому ще не говорив – вам скажу. Напередодні війни було проведено спеціальні командно-штабні навчання на місцевості з оборони півдня. Було все сплановано. За ідеєю, це мало стати одним із найуспішніших місць нашої оборони. Там було враховано всі нюанси. Я про це точно знаю. Але саме через зраду це провалилося. Зрозуміло, що героїзм виявили солдати та офіцери, які на низовій ланці боролися, ціною свого життя зупиняли прорив на оперативний простір, але середня ланка – зрадники – відіграли свою роль".
Арестович при цьому наголосив, що частина військових героїчно виборювала область. "Морська піхота героїчно лягла, але не пускала, як могла. 65-та бригада боролася до кінця, у тому числі за Антонівський міст. Постраждала дуже сильно, на неї обрушився удар 15-20-разово переважаючого супротивника. Тобто там обороняли, військові з честю виконували свій обов'язок. Ми знаємо морського піхотинця, який підірвав ціною свого життя один із мостів у районі Генічеська, щоб не пройшли", – нагадав представник Офісу президента.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
Британський прем’єр Кір Стармер спростував кремлівські наративи про “успіхи” на фронті, заявивши, що Росія не здобуває перемоги. Він підкреслив, що Україна тримає оборону, а Європа повинна й надалі зміцнювати підтримку Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.
Президент України Володимир Зеленський відзначив роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, повідомивши, що за чотири роки вдалося повернути 8669 військових та цивільних.
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов переконаний, що світ уже живе в умовах Третьої світової війни. Він заявив, що саме російське вторгнення в Україну стало її початком, а нинішні події на Близькому Сході лише підтверджують глобальний масштаб протистояння.
Російський диктатор Володимир Путін закликав великий бізнес підтримати продовження агресії проти України власними грошима. На закритій зустрічі він запропонував олігархам зробити добровільні внески, і деякі вже погодилися виділити сотні мільярдів рублів.
Президент України підкреслив, що головна проблема переговорів полягає не у формальних зустрічах, а в конкретних умовах, які Росія намагається диктувати. Він закликав США посилити тиск на Кремль, адже без цього Москва не продемонструє реальної готовності до завершення війни.
Президент України переконаний, що утримання позицій на фронті автоматично означатиме поразку для Кремля. Він підкреслив, що Москва витрачає колосальні ресурси й людей, а її пропаганда тримається на ілюзії просування вперед. Якщо ж українська армія вистоїть, це стане стратегічним переломом.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.