В Офісі президента пояснили, який глобальний сенс Курської операції
Радник глави Офісу президента Михайло Подоляк упевнений, що ефективність рішення ЗСУ зайти в Курську область очевидна.
"Для того, щоб далі повертати ініціативу на фронті Україні, ми повинні ухвалювати рішення тут і зараз, виходячи із ситуації. Коли ви заходите кудись, ви переслідуєте певні цілі. Ці цілі можуть бути досягнуті відразу - або не відразу. Далі ви дивитеся на оперативну обстановку. Якщо у вас є можливість проводити наступний етап операції - як ви кажете, окопуватися, вбудовуватися в територію, тому що звідти далі можна розвивати свої дії в інших напрямках", - сказав він в інтерв'ю виданню "Медуза".
Він заявив, що це в Курській області якраз і відбувається. "Якщо така можливість є, ви це робите - окопуєтесь. Ви будуєте фортифікації, підвозите резерви, а головне - забезпечуєте логістичний зв'язок на місці з основними силами. Якщо такі можливості є і оперативна обстановка дозволяє, ви це, безумовно, робите", - пояснив радник.
Подоляк зазначив, що з військового погляду він не готовий говорити, треба це Україні чи ні. "А з точки зору, скажімо так, розвитку війни, оперативної ситуації на цьому напрямку - так, це безумовно потрібно робити, тому що це дозволяє збільшувати театр військових дій на території Росії. А театр воєнних дій на території Росії дає змогу масштабувати політичні завдання: показати неспроможність російського управління загалом, неготовність ухвалювати рішення, неготовність підвозити туди додаткові сили і засоби. Відповідно, війна буде розширюватися територією Росії", - сказав він.
Радник наголосив, що оперативні рішення командування ухвалює з огляду на ситуацію. "Глобальний сенс цієї операції - показати неспроможність Росії з військової точки зору, з точки зору готовності швидко реагувати на кризові ситуації, з точки зору контролю над внутрішнім простором", - додав Подоляк.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ готовий запропонувати країнам Близького Сходу «тихий обмін»: українські дрони-перехоплювачі в обмін на ракети PAC-3 для систем Patriot. За його словами, лише за три дні країни регіону використали близько 800 таких ракет, тоді як Україна за весь час війни не мала й близько такої кількості.
Зеленський заявив, що війна на Близькому Сході створює нові виклики для України: вона впливає на ситуацію з протиповітряною обороною та цінами на енергоносії. Президент наголосив, що Київ має враховувати ці фактори у власній стратегії захисту та економічної стабільності.
ЄС має виконати обіцянку надати Україні 90 млрд євро, заявила високий представник ЄС із закордонних справ Кая Каллас. Вона наголосила, що фінансова підтримка Києва є не лише економічним питанням, а й ключовим елементом безпеки та геостратегічної стабільності.
Зеленський різко натякнув на Орбана, заявивши, що якщо одна особа в ЄС продовжить блокувати кредит у 90 млрд євро для України, то ЗСУ можуть «зв’язатися з ним своєю мовою». Це прозорий сигнал на адресу угорського прем’єра, який блокує фінансову допомогу Києву.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна не робитиме «подарунків» Путіну — добровільного виходу з Донбасу не буде. Він наголосив: якщо Україна залишить укріплені позиції, це лише збереже життя сотням тисяч російських солдатів і дасть Кремлю час готувати нові наступи.
Дональд Трамп зробив чергову гучну заяву, стверджуючи, що президент України Володимир Зеленський є головною перепоною для укладення мирної угоди з Росією. За словами Трампа, Путін уже готовий до домовленостей, але саме позиція Києва блокує можливість завершення війни.
Дональд Трамп закликав Володимира Зеленського «укласти угоду», заявивши, що Путін уже готовий до переговорів. Ця заява викликала неоднозначну реакцію, адже в Україні її сприймають як спробу нав’язати мир на умовах Кремля.
Президент України Володимир Зеленський провів нараду щодо ситуації на Близькому Сході після останніх агресивних дій Ірану. За його словами, іранський режим становить небезпеку не лише для регіону, а й для глобальної безпеки, адже підтримує терористичні угруповання та співпрацює з Росією у війні проти України.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що атаки на військові об’єкти Ірану можуть послабити його здатність шкодити Україні. За його словами, Тегеран став одним із ключових факторів російської війни проти України, адже постачає Москві дрони-камікадзе, які регулярно атакують українські міста та енергетичну інфраструктуру.
Попри очікування, дата та місце проведення наступного раунду тристоронніх мирних переговорів між Україною, США та Росією залишаються невизначеними. Джерела в українській делегації повідомили, що наразі немає узгодженого графіка, хоча попередньо зустріч планувалася на 5–6 березня.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ готовий запропонувати країнам Близького Сходу «тихий обмін»: українські дрони-перехоплювачі в обмін на ракети PAC-3 для систем Patriot. За його словами, лише за три дні країни регіону використали близько 800 таких ракет, тоді як Україна за весь час війни не мала й близько такої кількості.
Зеленський заявив, що війна на Близькому Сході створює нові виклики для України: вона впливає на ситуацію з протиповітряною обороною та цінами на енергоносії. Президент наголосив, що Київ має враховувати ці фактори у власній стратегії захисту та економічної стабільності.
ЄС має виконати обіцянку надати Україні 90 млрд євро, заявила високий представник ЄС із закордонних справ Кая Каллас. Вона наголосила, що фінансова підтримка Києва є не лише економічним питанням, а й ключовим елементом безпеки та геостратегічної стабільності.
Зеленський різко натякнув на Орбана, заявивши, що якщо одна особа в ЄС продовжить блокувати кредит у 90 млрд євро для України, то ЗСУ можуть «зв’язатися з ним своєю мовою». Це прозорий сигнал на адресу угорського прем’єра, який блокує фінансову допомогу Києву.