В Офісі президента пояснили, який глобальний сенс Курської операції
Радник глави Офісу президента Михайло Подоляк упевнений, що ефективність рішення ЗСУ зайти в Курську область очевидна.
"Для того, щоб далі повертати ініціативу на фронті Україні, ми повинні ухвалювати рішення тут і зараз, виходячи із ситуації. Коли ви заходите кудись, ви переслідуєте певні цілі. Ці цілі можуть бути досягнуті відразу - або не відразу. Далі ви дивитеся на оперативну обстановку. Якщо у вас є можливість проводити наступний етап операції - як ви кажете, окопуватися, вбудовуватися в територію, тому що звідти далі можна розвивати свої дії в інших напрямках", - сказав він в інтерв'ю виданню "Медуза".
Він заявив, що це в Курській області якраз і відбувається. "Якщо така можливість є, ви це робите - окопуєтесь. Ви будуєте фортифікації, підвозите резерви, а головне - забезпечуєте логістичний зв'язок на місці з основними силами. Якщо такі можливості є і оперативна обстановка дозволяє, ви це, безумовно, робите", - пояснив радник.
Подоляк зазначив, що з військового погляду він не готовий говорити, треба це Україні чи ні. "А з точки зору, скажімо так, розвитку війни, оперативної ситуації на цьому напрямку - так, це безумовно потрібно робити, тому що це дозволяє збільшувати театр військових дій на території Росії. А театр воєнних дій на території Росії дає змогу масштабувати політичні завдання: показати неспроможність російського управління загалом, неготовність ухвалювати рішення, неготовність підвозити туди додаткові сили і засоби. Відповідно, війна буде розширюватися територією Росії", - сказав він.
Радник наголосив, що оперативні рішення командування ухвалює з огляду на ситуацію. "Глобальний сенс цієї операції - показати неспроможність Росії з військової точки зору, з точки зору готовності швидко реагувати на кризові ситуації, з точки зору контролю над внутрішнім простором", - додав Подоляк.
Брюссель намагається зміцнити позиції країни в Європі і остаточно відірвати її від Москви.
В адміністрації США та загалом в американській політиці є різні групи впливу, котрі мають неоднакові погляди на часові межі врегулювання війни, заявив колишній міністр закордонних справ, аналітик Павло Клімкін в інтерв'ю LIGA.net.
Українські військові у січні майже півсотні разів атакували нафтові об'єкти на території Росії. Удари призвели до значного скорочення переробки нафти. Про це повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.
Росія просить не розкривати деталі домовленостей, про які йшлося під час перемовин РФ та США на Алясці в серпні 2025 року. Тоді відбулася зустріч Дональда Трампа та Володимира Путіна.
Росія наразі не отримала відповіді на пропозицію правителя Володимира Путіна спрямувати частину заморожених у США російських активів до так званої Ради миру. Про це заявив прессекретар Кремля Дмитро Пєсков у коментарі пропагандистським ЗМІ.
Тиск США на Україну задля того, щоб вона якнайшвидше погодилася на мирну угоду, "був би дивним" з огляду на те, що Кремль відмовляється від компромісів, запропонованих як Сполученими Штатами, так і Україною.
В Україні будуть нові державні програми підтримки людей і громад в умовах дефіциту електрики. Ініціативи, які вже діють і які показали хороші результати, буде продовжено.
Президент Володимир Зеленський провів селектор щодо ситуації в енергетиці та наслідків масованих російських атак. На тлі постійних ударів по інфраструктурі він доручив пришвидшити постачання ракет для систем протиповітряної оборони та забезпечити чіткий графік допомоги від партнерів.
Президент Володимир Зеленський заявив, що документи щодо гарантій безпеки для України готові. Він наголосив: немає альтернативи безпеці, миру та відновленню нашої держави після війни.
У разі конфлікту з Європою Кремль готовий до "повноцінної воєнної відповіді". Водночас Росія не має намірів першою здійснювати напад на європейські держави.
Брюссель намагається зміцнити позиції країни в Європі і остаточно відірвати її від Москви.
В адміністрації США та загалом в американській політиці є різні групи впливу, котрі мають неоднакові погляди на часові межі врегулювання війни, заявив колишній міністр закордонних справ, аналітик Павло Клімкін в інтерв'ю LIGA.net.
Українські військові у січні майже півсотні разів атакували нафтові об'єкти на території Росії. Удари призвели до значного скорочення переробки нафти. Про це повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.
Росія просить не розкривати деталі домовленостей, про які йшлося під час перемовин РФ та США на Алясці в серпні 2025 року. Тоді відбулася зустріч Дональда Трампа та Володимира Путіна.