В Офісі президента прокоментували територіальні претензії Угорщини
Час від часу з боку Угорщини лунають різні заяви щодо України, серед яких також територіальні претензії. Радник глави Офісу президента Михайло Подоляк в інтерв'ю "24 каналу" розповів, чи загрожує Будапешт цілісності нашої країни.
За його словами, той факт, що країна може блокувати рішення всіх інших країн ЄС здається дивним. Також не зовсім зрозумілі заяви про те, що Будапешт претендуватиме на якусь частину України, якщо та програє. Загалом, у Зеленського вважають, що звертати уваги на заяви будь-яких ультраправих або ультралівих партій безглуздо. "Дивіться, у тій же Німеччині є партія, яка каже, що треба закрити вікно допомоги Україні. Є навіть ультраліва Сара Вагенкнехт, яка взагалі каже, що треба ухвалити максимально репресивні рішення щодо України. Я б на це не звертав уваги, тому що завжди є такі маргінальні партії. Вони заробляють гроші на хайпі", — заявив Михайло Подоляк.
Окремо радник глави ОП заявив, що найчастіше ті партії, які роблять провокаційні заяви, не мають істотного електорального впливу і за допомогою подібних дій хочуть утримати свій рейтинг на рівні 2-3%, щоб пройти до парламенту.
Відповідно, до реальності подібні заяви не мають жодного стосунку, адже Угорщина, Румунія та Польща поважають суверенні права інших держав, в чому в сучасному світі не повинно бути жодних сумнівів. "Єдина країна, яка сьогодні ламає правила на європейському континенті, — це Росія. Вона претендуватиме на знищення суб'єктності та суверенітету не тільки України, і вже відверто про це заявляє. Росія претендуватиме на країни Балтії, бо вважає, що це територія її впливу", — продовжив Михайло Подоляк.
Якщо це станеться, то Кремль сподівається отримати контроль над Північною Європою та акваторією Балтійського моря. Далі може бути Молдова.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.