В Офісі президента проводять обговорення щодо злиття двох міністерств
Два Міністерства можуть стати частинами одного відомства, при цьому зберігши в роботі весь свій функціонал.
Йдеться про об'єднання Міністерства культури та Міністерства молоді та спорту в одне відомство — Міністерство гуманітарної політики, пише Еспресо.
Повідомляється, що нову структуру може очолити керівник телеканалу СТБ і позаштатний радник президента Володимир Бородянський.
Про це в інтерв'ю українському виданню повідомив заступник керівника Офісу президента Юрій Костюк.
"Це не безпідставні чутки. Дійсно, робота і думки такі є", - сказав Костюк.
Він також зазначив, що функціонал міністерств під час об'єднання не зникне.
"Всі ті функції, які вони виконували, залишаються", - зазначає Костюк. - "До речі, це британська модель. У Британії та культура, і спорт, і медіа об'єднані в одне міністерство".
На питання журналіста, чи залишиться Міністерство інформаційної політики в нинішньому вигляді, Костюк зазначив, що весь функціонал, який прописаний на папері Міністерства — потрібен.
"Функціонал весь повинен бути збережений. Єдине — має більше бути долучено людей, які розбираються в, скажімо, маркетингу", - говорить він.
При цьому Костюк зазначив, що робота в цій сфері була виконана не зовсім ефективно.
"Завдання Міністерства інформаційної політики — в тому числі, доносити певні меседжі. Там було додано дуже багато людей, які розбираються в інформаційної безпеки з технічної точки зору, а не з точки зору контенту", - додав Костюк.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Україна буде продовжувати відповідати на російські атаки таким чином, щоб системно послаблювати можливості Росії вести та затягувати війну.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.