В Офісі президента розповіли про зустрічі Зеленського в Римі
Президент України Володимир Зеленський провів низку важливих зустрічей під час візиту до Риму, де відбулась церемонія поховання Папи Римського Франциска. Про це повідомив Офіс президента.
Так, Зеленський зустрівся з президентом Франції Еммануелем Макроном і главою уряду Італії Джорджею Мелоні. "Лідери обговорили шлях до повного, безумовного припинення вогню та необхідність тиску на Росію для його встановлення.... Домовилися про продовження спільної роботи заради досягнення достойного миру та скоординували наступні кроки на найближчий час", - йдеться у повідомленні.
Зеленський поінформував співрозмовників про наслідки ударів Росії по Кривому Рогу, Сумах та Києву і наголосив на тому, що для захисту життів українців є критична необхідність у посилені ППО. Також український лідер провів зустріч із президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн. Вони обговорили ситуацію на фронті в Україні. Крім того, йшлося про реалізацію плану ReArm Europe, зміцнення безпекової співпраці між Україною та ЄС і співробітництво в галузі оборонних інновацій і технологій. "Президент також зазначив, що Україна цінує підтримку Європейського Союзу на шляху до членства в ЄС. Саме тому так важливо зробити все для того, щоб розблокувати відкриття першого переговорного кластера. Наша держава здійснює всі необхідні кроки та розраховує на подальше сприяння", - зазначили в ОП.
Зеленський і фон дер Ляєн окремо обговорили підготовку 17-го пакета санкцій ЄС проти Росії. На думку глави держави, він має бути спрямований на ключові сектори російської економіки: металургію, ядерну та хімічну промисловість, ІТ і фінансовий сектор, а також на тіньовий танкерний флот.
Окрім того, Зеленський провів переговори з державним секретарем Ватикану кардиналом П’єтро Пароліном і кардиналом Маттео Дзуппі. Головними темами зустрічей стали наближення миру в Україні, гуманітарні питання і повернення незаконно депортованих українських дітей з Росії.
Росія прискорює розгортання власної супутникової системи «Рассвет», яка в перспективі може стати серйозною проблемою для України.
Росія фактично більше не може використовувати окупований Крим як повноцінну військово-морську базу. Українські удари змусили російський флот відмовитися від безпечного базування кораблів на півострові, однак Москва досі зберігає там важливу військову інфраструктуру та використовує Крим передусім для підтримки повітряної складової свого угруповання.
Україна різко наростила кампанію далекобійних ударів по території Росії, однак ефективність таких атак поки залишається неоднозначною: за оцінкою експертів, російська протиповітряна оборона перехоплює переважну більшість українських ракет і безпілотників.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати не мають критичної проблеми із запасами боєприпасів, однак визнав скорочення їхніх поставок на тлі масштабної військової допомоги Україні.
Рейтинг президента США Дональда Трампа опустився до нового мінімуму на тлі загострення війни з Іраном, а дедалі більша частина американців виступає проти продовження бойових дій.
Росія може свідомо затягувати війну проти України до 2027 року, розраховуючи використати майбутній зимовий період для виснаження української оборони та послаблення підтримки з боку Заходу.
Президент Володимир Зеленський заявив, що російська влада готується продовжувати війну проти України не лише військовими діями на фронті, а й новим масштабним набором людей до армії.
Президент Володимир Зеленський повідомив про новий етап координації зі Сполученими Штатами щодо війни Росії проти України.
Росія не зацікавлена в змістовних переговорах доти, доки Кремль вважає, що може продовжувати виснажувати Україну ударами по містах та інфраструктурі.
Україна вже почала посилювати підготовку енергетичної системи до нового опалювального сезону з урахуванням можливого посилення російських атак.
Росія прискорює розгортання власної супутникової системи «Рассвет», яка в перспективі може стати серйозною проблемою для України.
Росія фактично більше не може використовувати окупований Крим як повноцінну військово-морську базу. Українські удари змусили російський флот відмовитися від безпечного базування кораблів на півострові, однак Москва досі зберігає там важливу військову інфраструктуру та використовує Крим передусім для підтримки повітряної складової свого угруповання.
Україна різко наростила кампанію далекобійних ударів по території Росії, однак ефективність таких атак поки залишається неоднозначною: за оцінкою експертів, російська протиповітряна оборона перехоплює переважну більшість українських ракет і безпілотників.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати не мають критичної проблеми із запасами боєприпасів, однак визнав скорочення їхніх поставок на тлі масштабної військової допомоги Україні.