В Офісі президента спрогнозували "криваве місиво" з цивільними у Росії після подій у Бєлгороді (Відео)
Україна, попри величезну "симпатію" до хвилювань, які відбулися в Бєлгородській області, не має до цього відношення. Однак ситуація може закінчитися тим, що цей Бєлгород стане російською версією Бахмуту.
Про це заявив радник Офісу президента Михайло Подоляк в етері "Ходорковський LIVE". За його словами, інтенсивність конфлікту сильна висока, тому неминуче, що подібні ексцеси будуть відбуватися і в Росії. "Україна реально не має відношення до подій, які відбуваються на прикордонних російських територіях. Безумовно, коли там почалися всі ці події, ми через тривогу трохи збільшили охорону своєї частини території зі свого боку кордону",- підкреслив він.
Подоляк вказав, що реалізація спецоперації з боку громадян РФ всередині самої Росії показала наступні чотири речі:
- внутрішній простір Росії не є безпечним, він під поганою охороною;
- швидкість прийняття тих чи інших оперативних рішень дуже низька - все розсинхронізовано і резерву, який міг би дуже швидко розвернутися в бойові порядки - у Росії немає;
- якщо подібні події почнуться масштабуватися в Курській, Бєлгородській, Ростовській та інших областях РФ, то російська армія через свою "кровожерливість" до цивільного населення повторить сценарій Бахмута: "Це дуже важливо зрозуміти. Що Росія воює виключно "килимовим способом". Тобто зачищаючи все, де можуть перебувати, як вона вважає, опоненти - люди зі зброєю", - вказав Подоляк.
- на території Росії вже практично немає належного резерву в півгодинній або годинній доступності. Він весь задіяний в Україні, тому країна опинилася в дуже небезпечній "військовій ситуації".
"Варто спалахнути кільком подібним ексцесам в різних областях РФ і лінія фронту різко буде розтягнута й зійде нанівець на окупованій території", - вказав він.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.